WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Загальна теорія мистецтва - Реферат

Загальна теорія мистецтва - Реферат

організаційних форм, що й суспільна праця будь-якого роду: індивідуальне виробництво (творчість окремого письменника, художника, скульптора), кооперація (творчість танцювальних та музичних ансамблів - хори, оркестри і т.п.), мануфактура (театральне виробництво, скульптурні та художні майстерні тощо), фабрики (кіновиробництво, кінокопіювання, прокат), індустрія (телебачення, комп`ютерна графіка, комп`ютерне виробництво фільмів тощо). За умов товарного господарства мистецтво як виробництво втягується в систему пануючих економічних відношень: рабовласницьких (архітектура древніх цивілізацій, античний театр, ужиткові мистецтва), феодальних (архітектура, скульптура, живопис, музичне мистецтво, театр, ужиткові мистецтва), капіталістичних (всі традиційні мистецтва, а також нові - декоративно-прикладні, екранні), соціалістичних (недавній досвід СРСР, країн Східної Європи, сучасний - Китаю, В`єтнаму, Куби, Північної Кореї (КНДР).При цьому окремі мистецтва (як художні виробництва) за певних умов можуть відігравати роль самостійно й іноді високорентабельно економічно функціонуючого організму (кіно-, теелеіндустрія, шоубізнес, мистецтво реклами), тимчасом як інші, переважно успадковані історично, не здатні до самостійного економічного функціонування і для свого виживання потребують істотної підтримки від суспільства (спонсорство, благодійні пожертвування, бюджетні дотації з боку держави та місцевих адміністрацій). Аналіз мистецтва як виробництва з боку особливостей технології проливає додаткове світло на розуміння поетики, творчого методу.
Соціальна інфраструктура мистецтва. З відомих історичних причин, в силу яких мистецтво тривалий час розглядалося якщо не виключно, то, принаймні, переважно як пізнання, ідеологія, засіб самовираження і комунікації або як форма суспільної свідомості, поза увагою залишалась та обставина, що мистецтво - складний соціальний організм . Складний не лише в розумінні трудний для осягнення, але й дослівно - такий, що складається із багатьох елементівсуспільного життя, зокрема й діяльнісних. Мистецтво - це далеко не тільки зібрання художніх творів, якими б прекрасними й значущими вони не були, це, насамперед і головним чином, - жива людська діяльність, без якої і будь-які шедеври втрачають свою цінність. Власне, сукупність діяльностей, спрямованих на виготовлення предметів мистецтва (художня творчість - виробництво!), їх нагромадження (музеї, бібліо-, фільмо- та фонотеки і т.д), збереження (охорона пам`яток, реставрація творів і т.п.), організацію системи користування художніми надбаннями (від виставочної діяльності до індустрії "шоубізнесу"), підготовку нових генерацій майстрів (художня професійна освіта різних ступенів, форм та напрямів), виховання споживачів мистецтва (художня просвіта, пропаганда творів мистецтва, реклама), науковий аналіз характеру культурно-мистецького процесу в суспільстві (художня критика, мистецтвознавство, історя та теорія мистецтв), нарешті, створення належної матеріально технічної та виробничої бази для художньої творчості (розвиток кіно- та телеіндустрії, виготовлення театральної техніки, засобів фіксацій й поширення музичних творів, обладнання та матеріали для функціонування майстерень по виготовленню скульптури, студій живопису і т.д.), забезпечення належних умов для громадських форм культурно- мистецького життя (виставочні павільйони, театри, кіно- та концертні зали, і т.д. і т.п.).
Таким чином, будучи саме по собі складним соціальним утвором, мистецтво становить органічну частину суспільства і, отже, несе в собі і на собі всі найхарактерніші його соціально-культурні ознаки та етнонаціональні особливості. Як ідеологічні (політичні, правові, морально-етичні тощо) так і економічні. І за будь-яких соціально-політичних та економічних умов мистецтво в цілому, з його розгалуженою інфраструктурою, потребує повсякденної уваги та всебічної турботи суспільства та його органів, зокрема й особливо матеріальної підтримки. Тільки за цих умов воно може виявитись спроможним духовно збагачувати людей, а не сприяти їх деградації.
Психологічна "ультраструктура" мистецтва. Соціальною інфраструктурою мистецтва (відповідно до значення латинських слів infra - нижче, під та structura - будова, побудова, порядок ) ми назвали комплекс тих суспільних інституцій, які, не входячи безпосередньо в художній процес, істотним чином сприяють його перебігу.
У цьому зв`язку не зайвим уявляється підкреслити, що подібно до того, як художній процес започатковується в "голові" ("серці", "душі", "свідомості", "підсвідомості" і т.д.) митця, реалізується в його уяві в певних позірних образах, формах, характерах і т.д., перш ніж "втілюється" (уречевлюється, опредмечується) в певному матеріалі, так і знаходить він своє завершення в "головах" ("серцях", "душах", "свідомості" та "підсвідомості" тощо) споживачів. Будинок, у якому не живуть, - не будинок, а лише купа каміння, хай і гарно викладеного. Книга, яку не читають, - не літературний твір, а всього лише стос упакованого паперу. Фільм, який не переглядають, - не твір кіномистецтва, а всього лише кілька сот метрів целулоїдної чи феромагнітної стрічки і т.д.
Подібно до того, як задум художника на творчому шляху кристалізації художньої ідеї, набуття відповідної форми, а далі й втілення у матеріалі зазнає певного збагачення і певних втрат, так і "зворотній" процес "розпредмечення" художнього твору під час сприйняття його споживачем - "розшифрування" ніби "закодованих" у його змісті ідей, авторського "послання" тощо - зазнає відповідних, хоча й зовсім не обов"язково адекватних, "перетворень". Споживач може "побачити" ("почути", "зрозуміти") і більше, і менше, ніж міститься у творі, може й зовсім не сприйняти його або витлумачити викривлено. Все це становить надзвичайно складну й різноманітну сферу "внутрішнього" перебігу художнього процесу: відчуття, переживання, уявлення, здогади, прагнення, "прозріння", "осяяння", думки, поняття, концепції - у всьому діалектично суперечливому їх взаємозв"язку та обумовленості реаліями життя "зовнішнього". Вони також, як і соціальні інституції, безпосередньо, відчутно, ніби й не входять до складу мистецьких творів, тим не менш не просто впливають на характер художнього процесу, але істотно визначають саму його сутність.
За "аналогією" до соціальної інфраструктури цю сферу справедливо було б назвати психологічною ультраструктурою мистецтва ( виходячи з того, що латинське слово ultra означає над, зверх). Найважливішими інгредієнтами її є Психологія (художньої) творчості та Психологія (художнього) сприйняття.
Loading...

 
 

Цікаве