WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → В світі арабського танцю - Курсова робота

В світі арабського танцю - Курсова робота

суті арабський танець - інтимна форма самовираження, і тяжко адаптований до формальних умов. Але часи змінюються доводиться виступати перед великими групами людей, які не відкликаються на мистецтво виконання так, як прийнято в оригінальному культурному контексті танцю. Заради цієї критично налаштованої публіки, сидячої рівними рядами в темних театральних залах, придивляється кожний аспект: костюм, характер номерів програми, тривалість, а також можливість танцю як оповідного мистецтва.
Професійний арабський танець сьогодні розвивається в багатьох напрямках. Державні танцювальні ансамблі, такі як "Каркала" в Ливані та трупа Махмуда Реди в Єгипті, в загальному займаються груповими та фольклорними танцями, розвиваючи їх розповідний та гумористичний аспекти. Виконавці в Європі та Америці, навпаки, схильні концентрувати увагу на відточуванні техніки та розширення лексикону сольних танців баладі та шарки, та навіть ставлять масові номери в цих стилях.
На сьогоднішній день арабський танець як театральне мистецтво досягнув свого найвищого розвитку та складності саме в сольних стилях. За час існування стиля баладі в ньому склалась техніка, пристосована для тих обмежених умов, в яких його найчастіше виконували. Навіть сьогодні, коли в розпорядженні танцюристки баладі ціла сцена, вона не старається зайняти простір кроками, а, стоячи на сцені з піднятими руками, зосереджується на інтенсивних та складних рухах стегон та нижньої частини корпуса. В баладі танцюристка демонструє кожний рух або жест по черзі всім глядачам, тому що переважно глядач розташований навколо неї. Навіть якщо публіка знаходиться по одну сторону від танцюристки, воно по традиції демонструє більшість комбінацій, стоячи до них і лицем, і спиною, і боком.
На відміну від балету - завершеного продукту, створеного для великої кількості аудиторії - стиль баладі розвився з контакту танцюристки з її аудиторією та музикантами, і вже по цій причині в ньому ніколи не використовувались хореографічні постановки. Але професійна танцюристка повинна тримати в умі приблизний план свого номеру та руху, з якими вона буде ілюструвати той або інакший фрагмент музики. Кожна частина композиції, хоч вона і пов'язана з іншими, є самостійним номером.
Малюнок танцю можна зрівняти з візерунком на східному килимі, де кожний фрагмент чарівний по своєму. Коли ми дивимось на такий килим, ми не придивляємось до одної центральної фігури. Так само сприймається східний танець. В кожному окремому фрагменті є свій сюжет, кульмінація, розв'язка. Деколи танцюристки не кладуть крапку в кінці виступу, і ми ідемо додому, все ще продовжуючи візерунок танцю в своїй уяві. Знов використовуючи образ килиму, де малюнок деколи виходить за його межі, можна сказати, що візерунок східного танцю безкінечний, він може продовжуватись та продовжуватись.
Шарки, гібридний стиль, створений на основі баладі, піддався впливу різноманітних танцювальних традицій. Елементи індійського, персидського та турецького танців сплелись в шарки, який іноді називають класичним стилем тому, що це самий витончений та складний танець арабського світу. Азіатський вплив на шарки проявляється в гордій осанці, з Індії та Персії прийшли рухи головою, руками та кистями, з Турції - в'ючними рухами хребта. В яскравій картинці шарки є і ряд західних елементів. Центр тяжіння в шарки скоріше знаходиться в верхній частині тіла, ніж в стегнах. Витягнутий хребет та граціозні жести руками в цьому танці відповідають балетному ідеалу - легкі рухи, подовжені лінії. Це довгий танець, він може тривати від 15 до 30 хвилин.
Танцюристки з арабського світу, виступаючи в західних культурних центрах та на фестивалях, дуже часто високо освіченні жінки, які могли б вибрати інакшу професію. В минулому жінка з високо поставленої мусульманської сім'ї не могла навіть подумати про те, щоб танцювати перед публікою. Однак число таких жінок, які живуть в Європі та Америці, зростає, вони викладають та виступають.
5. Сутність жінки
Если б я властелином судьбы своей стал,
Я бы всю ее заново перелистал
И, безжалостно вычеркнув скорбные строки,
Головою от радости небо достал!
Омар Хайям (Переклад - Г.Плісецкий)
Танець формується тою культурою в якій живе:"…(на Западе) вся современная культура окрашена сочетанием любви и ненависти к телу. Тело презирают и отвергают как нечто низменное, и в то же время желают, как нечто запретное… конфликт человека со своим телом - месть природы, низведенной человеком до объекта подавления".
Ці слова, написані сорок років тому Максом Хоркеймером та Теодором Адорно, сьогодні все ще актуальні, не дивлячись на всі наші спроби знайти компроміс з релігійною та філософською традиціями, яка подавляє та знецінює тіло.
Жінки в арабському світі дійсно простіше відносяться до проявів почуттів та ліпше усвідомлюють своє тіло, ніж європейки. Жінки Європи та Америки зазнають менше тиску, однак вони створили свої обмеження. Вони проявляються в заперечені тіла та відчуттів, а також в фізичній незграбності та ненависті до себе, яка арабським жінкам, як правило, не відома.
Арабські ідеали краси більш різноманітні. Як приємно буває побачити на Заході в школі східного танцю велику, фігуристу жінку, яка нарешті знайшла танець, якийпозволяє їй получити задоволення від рухів, гордитись своїм тілом та не відчувати себе незграбною!
Арабський танець зосереджений на самовираженні - іноді особистим, іноді в спілкуванні з інакшими. Баладі та шарки позволяють нам вивести на поверхню архетипи, сплячі в середині нас: кокетку, мати-землю, чуйну жінку, поетесу.
Висновок
В західному сприйняті арабський танець завжди, по крайній мірі, до недавнього періоду, був дійством в стилі кабаре. Шкала якості танцю простягалась від шоу з елементами арабського танцю, західного гламуру та запозичення з ранніх голлівудських фільмів до танку у відвертому костюмі, якими займались дівчата, не маючи особливого уявлення про мистецтво танцю.
До недавніх пір єдиними площадками, де можна було виступати з арабським танцем, були клуби та ресторани. Природно, що самі яскраві зірки минулого робили свою кар'єру саме там. Не дивлячи на обмеження, які накладає формат нічного клубу на творчу вишуканість, такі танцюристки як Тахія Каріока та Самія Гамаль, а пізніше, в 1970-80-ті роки, Нагуа Фуад, Мона Саід та Аза Шаріф збагатили танець інноваціями, які до тепер надихають всіх виконавець східного танцю.
За останні десять років східний танець став дуже популярним на Заході. Сьогодні його викладають в мегаполісах та невеликих містах по всій Європі та Америці. На жаль, дуже часто прояв цієї уваги відображають нерозуміння природи танцю. Коли жінка хоче зайнятись індійським, африканським танцем або фламенко, нікого це не дивує. Але стоїть їй зібратись на урок арабського танцю, це викликає масу емоцій. Коли у жінок запитують що вони такого знаходять особливого в арабському танці вони відповідають всі по-різному. Перш за все, цим танцем можуть займатись всі, незалежно від віку та типу фігури. Багато жінок, які мріють танцювати, гублять сміливість, коли бачать, які пропорції фігури потрібні для балету.
Список літератури
1. Буонавентура Б. Рожденная в танце. СПб., 2005 -156 с
2. Гапта Р. Зеркало Йогини. Йога индийского класического танца. СПб., 2004 - 208 с
3. Маргарет М. Мужчина и Женщина. Нью Йорк, 1949 - 98 с
4. Leona W. Nautches and Devadasis. New York 1988 - p. 12
5. Max X. and Teodor A. Dialectic of Enlightenment. Thames & Hudson, London 1976 - p. 71
Loading...

 
 

Цікаве