WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Функції моралі - Реферат

Функції моралі - Реферат

усвідомлення вчиненого, його дійсного смислу для дорогої його серцю спільності, Едіп страждає морально, приголомшений своєю участю в зруйнуванні морального зв'язку - вічних законів богів.
Моральний закон, що проголосив людину мірою всіх речей, осягається королем Ліром ціною власних страждань. Від гинучої ілюзії, що він і є мірою всіх речей, Лір підноситься до істинного смислу в співпереживанні з убогими й знедоленими, зустрінутими на цьому шляху. В співпереживанні з іншими й пролягає шлях до віднайдення в собі міри людини.
Зв'язок віків порушується з руйнацією основи - морального зв'язку людей. Це її, моральності, проблиск у грі актора осяває Гамлета одкровенням:
З-за неї? З-за Гекуби? А що ж йому Гекуба, він - Гекубі? Щоб сльози лити? Що б він учинив, Коли б мав привід для жаги, підказ, Як маю я?
У античних філософів зруйнування законів моральності під міцніючими ударами сваволі, чиненої індивідом, який переступає межі дозволеного людині, свідчить про гіпертрофію "я", котра посилюється зі зруйнуванням співвіднесеності з іншими до нестримного жадання виявити свою волю ціною зла і задля зла.
На відміну від Медеї, чиненого нею зла на відомщення за потоптану вірність - останнього сплеску моральноїображеності, що переходить у гординю, леді Макбет чинить зло заради зла. Являючи світові новий ступінь у розвитку принципу індивідуалізму - утвердження кожного над іншим і ціною іншого, вона завершує ряд тих, хто сповідує його як закон нового життя, ним породжених типів, їхній спокій не стрясається бурями страждань, а байдужість "до всього, що не є я", творить із себе свою суть - зло.
У пророцтві генія, істині про грядущі лихоліття, що відкрилася йому з уповань на гармонію людства, викриті всі грані зла, яке ніс у своєму розвитку принцип індивідуалізму для моральності. В прямій залежності від його наступу опинилася й можливість моральності регулювати життє-діяльність людей. Чимдалі звужуючи свої повноваження, регулятивна функція замикалася сферами так званого особистого життя, та й у ньому втрачала стимулюючу, змістову роль, її основним призначенням стає зняття відмінності, суперечності між мораллю та моральним життям.
Виражені в тлумаченні моралі ідеологізовані інтерпретації загальнолюдських моральних цінностей хоча й містили в собі певну співвіднесеність з реальною моральністю, враховували її стан навіть у кризові для моральної діяльності періоди, але брали тільки ті начала, котрі виражали її загальнолюдський, об'єднувальний, усуспільнюючий смисл. Суперечливість між справжньою моральністю, людяністю, вираженою в моральних цінностях, нормах, принципах, і її історично конкретним формалізованим існуванням розв'язувалася у викривленому тлумаченні моральних цінностей і норм, у пристосуванні їх до рівня, доступного сприйняттю. Так, зведення моральної діяльності до поведінки, специфіки моральної свідомості, вираженої у формі почуттів,- до раціонального осмислення по відношенню до здорового глузду - всі такі перетворення змінювали й особливості регулятивної функції моралі.
Спираючись не на совість, а на здоровий глузд, розраховуючи на суспільну думку не в розумінні виявлених у ній загальної совісливості, доброзичливості, керуючись не загальним моральним законом, що постав із глибин залягання людських почуттів, людських прихильностей, а перетворивши все це на модель здорової домовленості та взаємовигідної поведінки, регулятивна функція моралі стала силою, здатною впливати на зовнішню благопристойність поведінки відповідно до системи поведінкових стереотипів. І маніпулюючи ними, змінюючи їх відповідно до моди, регулятивна функція моралі виконує роль у спектаклі, поставленому режисером, котрий утратив будь-яке уявлення про творчість. Дружба, любов, братерство, героїзм, докори совісті й високі злети в творенні добра, обшири, що відкриваються у злитті з людством, залишаються поза сферою її дії.
Те ж саме відбувається з виховно-ідеологічною функцією моралі. Зі сфери світоглядної, в якій моральна діяльність формувала розуміння людської сутності буття, вона переміщується на рівень ідеологічного впливу, на зовнішню організацію проявів індивідів, у поведінку, так само регла-ментується міркуваннями здорового глузду й відповідно до цього справляє виховну дію. Але з таким чином організованого суспільного порядку проривається відчай самотності, спустошеність або навіть байдужість не реалізованої співпричетності зі світом, і способи їх подолання криють небезпеки, врегулювати чи зняти які всі, таким способом здійснювані, функції моралі в їхньому сьогоднішньому вираженні неспроможні.
Як подолати моральний вакуум? Досягти дружби? - Дружба сама постає із себе, виникає з любові. "Любити треба",- відповідає Достоєвський. Навчитися бачити в іншому - людину, розуміти всі глибинні процеси її неповторного прояву, бачити в них мету, смисл для своєї з ними співпричетності - головна умова для розвитку "людини розуміючої" - моральної.
Список літератури
1. Алое А. А., Лобастов Н. В. Диалектика формирования нравственности//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
2. Анисимов С. Ф. Духовньїе ценности: производство и потребление. М., 1988.
3. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. М., 1986.
4. Батищев Г. С. Деятельность и ценности: критика "деятельностного подхода" и теории интериоризации//Вопр. философии. 1985, № 2.
5. Бердяев Н. А. Самопознание, М., 1991.
6. Волченко Л. Б. Культура поведения, этикет, нравственность. М., 1982.
7. Гусейное А. А. Мораль//Общественное сознание и его формы. М., 1986.
8. Кант Й. Основы метафизики нравственности//Соч.: В 6 т. М., 1964. Т. 4.
9. Кругова О. Й. Человек как творец морали. М., 1985.
10. Каган М. С. Мир общения. М., 1988.
11. Титаренко А. Й. Нравственньїе основы общения. М., 1979.
12. Титаренко А. Й. Роль чувств в морали, принцип сенсуализма в этике // Вопр философии. 1984, № 8.
13. Фортова А.Й. О диалектическом единстве нравственного и эстетического. К., 1985.
14. Фортова А Й. Сущность, структура и функции морали//Марксистско-ленинская этика и эстетика (методика комплексного изучения вузовского курса). К., 1989.
15. Фортова А. Й. Нравственность как способ утверждения человека // Идеология, мораль, искусство. К., 1991.
16. Фромм 9. Иметь или бить? М., 1990.
17. Фромм 9. Бегство от свободы. М., 1990.
18. Щердаков В. Н. Диалектика внутреннего и внешнего в сфере нравственности//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
19. Яценко А. Й. Этический аспект диалектики цели, средства и результата//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
Loading...

 
 

Цікаве