WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Структура моралі - Реферат

Структура моралі - Реферат

знаннями про моральне відношення. Воно входить у мораль не як її частка чи як один з елементів системи, а як організм моралі, що включає всю систему внутрішньої будови моралі й позначається стосовно моралі як діяльності загальним характером, її дійсним утіленням у взаєминах живих, конкретних індивідів.
Моральне відношення є елементом системи, в якій охоплюється структура моральної діяльності, але таким елементом, у якому сутність моралі розкривається в існуванні й виражена у визначеності системи, котра становить внутрішню будову моральної діяльності. Здійснюване в діалектич-ному розвитку морального відношення становлення моралі є процес, у якому структура морального відношення розгортається за основу, що визначає специфіку моралі, спадкоємність у її розвитку, всеісторичний характер моралі.
Моральне відношення - це початок, з якого виростає мораль і по відношенню до якого в процесі його саморозвитку моральна діяльність визначається як момент завершеності в розвитку моральності, якісний ступінь, що виражає історичну суттєвість у розвитку моральності. Цей аспект у вираженні морального відношення в моралі ми й визначаємо як процес діалектичного відображення в моралі морально освоєної дійсності. Моральне відношення виступає таким чином як практика, в її загальному значенні, порівнянному з моральною діяльністю в цьому, строго ви-значеному смислі так само, як естетична діяльність порівнянна з художньою діяльністю.
Іншою, невіддільною від цієї, стороною зв'язку морального відношення і моралі є та, у вираженні якої мораль визначається як форма суспільної свідомості. В структурі морального відношення закладена внутрішня будова моралі, те, в чому за всіх історичних модифікацій моралі виражений її специфічний зміст і в чому проглядається основа для розуміння загальнолюдського смислу моральних цінностей, норм, принципів. Структура морального відношення виражає існування людської сутності, її предметне буття в специфічно людській формі - у ставленні людини до ін-шого як до людини.
Загальний змістовий характер специфічно людського відношення до світу, речі, інших як існуючих для мене й тим самим у їхньому відношенні до себе, тобто те, в чому, власне, й полягає визначеність суб'єкта діяльності,- в моральному відношенні квазі концентровано тим, що сутність людського відношення є предметом морального способу освоєння, а моральне відношення є адекватним їй існуванням. Тому суб'єкт морального відношення є моральний суб'єкт, "розуміюча людина", така, свідомість якої виражена в усвідомленні себе в контексті світу. При цьому здатність співвідноситися реалізується в ставленні до іншої людини й помножена на цю ж її суспільну сутність, виражену в індивідуальній неповторності, яка розкривається лише в цілісності її сприйняття.
В цьому чітко відокремленому смислі можна сказати, що суб'єкт-суб'єктне за своїм характером моральне спілкування є взаємовідношенням моральних суб'єктів. У ньому й визначається специфіка моральної сприйнятливості - продуктивної, сутністної сили. Ми виокремлюємо моральне спілкування як поняття, найбільш наближене до поняття "морального відношення". Присвоєння суспільної сутності в безпосередності її існування у взаєминах людських індивідів і е предметом, що реалізується безпосередньо у відносинах на рівні співучасті, співпереживання, присвоюється суб'єктами в почутті спільності, задовольняє природну для людини, суспільної істоти, потребу в співпричетності до інших, суспільства.
У визначеності структури морального відношення розкривається його специфіка - внутрішня детермінанта моральної діяльності. В процесі "саморуху" морального відношення до моралі ця специфіка виступає критерієм для визначення суто моралі в сурогатах її конкретно-історичного змісту.
У структурі морального відношення охоплюється виражений предмет, спосіб його освоєння й результат, котрі визначають специфіку моральної діяльності. Відображення в моралі морально освоєної дійсності є не одноразовим актом дзеркального відбиття, а діалектичним процесом, у якому моральне відношення у своєму саморозвитку до моральної діяльності здійснюється в ході розвитку вступаючих у відносини моральних суб'єктів, а виражена в переживаній ними спільності індивідуальна моральна свідомість узагальнюється, підноситься в процесі типізації конкретних контактів, актів спілкування до історично суттєвого, розкриває дійсність моралі - форми суспільної свідомості, регулюється совістю, співвіднесеною з суспільною думкою.
У процесі саморозвитку морального відношення в єдності здійснюваної в ньому творчості почуття спільності і його переживання, усвідомлення індивідами, здійснюється становлення, розвиток моральних цінностей, норм, принципів.
Моральне відношення за своїм предметом, способом його освоєння, продуктом є духовне, предметно-змістове відношення, специфіка якого дає підставу причислювати його до людської чуттєвої діяльності, такої, котра здійснюється через духовні, суспільні за своєю природою почуття. Останні в своєму саморозвитку "стають теоретиками". Такими почуттями, як їх узагальнена, об'єктивована в моральній свідомості форма, виступають моральні цінності, принципи та моральні норми. Будучи результатом узагальнення реальних почуттів, у яких виражена специфіка моральної індивідуальної свідомості, в моралі вони об'єктивуються в системі, виражаючи ідею суспільної сутності людини в істинній формі її буття, ідею людяності.
Список літератури
1. Алое А. А., Лобастов Н. В. Диалектика формирования нравственности//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
2. Анисимов С. Ф. Духовньїе ценности: производство й потребление. М., 1988.
3. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. М., 1986.
4. Батищев Г. С. Деятельность и ценности: критика "деятельностного подхода" и теории интериоризации//Вопр. философии. 1985, № 2.
5. Бердяев Н. А. Самопознание, М., 1991.
6. Волченко Л. Б. Культура поведения, этикет, нравственность. М., 1982.
7. Гусейное А. А. Мораль//Общественное сознание и его формы. М., 1986.
8. Кант Й. Основы метафизики нравственности//Соч.: В 6 т. М., 1964. Т. 4.
9. Кругова О. Й. Человек как творец морали. М., 1985.
10. Каган М. С. Мир общения. М., 1988.
11. Титаренко А. Й. Нравственньїе основы общения. М., 1979.
12. Титаренко А. Й. Роль чувств в морали, принцип сенсуализма в этике//Вопр философии. 1984, № 8.
13. Фортова А. Й. О диалектическом единстве нравственного иэстетического. К., 1985.
14. Фортова А Й. Сущность, структура и функции морали//Марксистско-ленинская этика и эстетика (методика комплексного изучения вузовского курса). К., 1989.
15. Фортова А. Й. Нравственность как способ утверждения человека // Идеология, мораль, искусство. К., 1991.
16. Фромм 9. Иметь или бить? М., 1990.
17. Фромм 9. Бегство от свободы. М., 1990.
18. Щердаков В. Н. Диалектика внутреннего и внешнего в сфере нравственности//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
19. Яценко А. Й. Этический аспект диалектики цели, средства и результата//Диалектика и этика. Алма-Ата, 1983.
Loading...

 
 

Цікаве