WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Морально-ціннісні орієнтації особистості - Реферат

Морально-ціннісні орієнтації особистості - Реферат

діють уже як безпосередні спонукання діяльності, як мотиви .
Таким чином, можна зробити висновок, що потреби, інтереси, цінності справді лежать в основі людських дій, учинків, думок, проявляються в різній сукупності практичних мотивів дії й самі, в свою чергу, мають підґрунтям систему історично провідних типів і способів діяльності, що виникають у зв'язку з матеріальним виробництвом і базисними виробничими відносинами. Та не тільки. У відповідності з матеріалістичним розумінням людини й світу людини суспільна реальність, у тому числі й прояви духовного життя, складаються як результат цілепокладаючої, раціональної діяльності людей, проте в кінцевому підсумку поза й незалежно від їхньої свідомості та волі - як система матеріальних відносин з приводу вироб-ництва свого життя.
Та якщо визнати, що особистість є не тільки продукт, а й умова цілепокладаючої, раціональної діяльності, то з усією очевидністю ми мусимо визнати, що ціннісні стимули зачіпають особистість,, структуру її самосвідомості, особисті потреби та інтереси, перетворюючи їх на моральні потреби й моральні інтереси. Без них не може бути подвигу, розуміння суспільних інтересів, справжнього самоствердження особистості. Не можна не погодитися з Н. 3. Чавчавадзе, котрий пише, що "...діяльність, цілком і повністю визначувана потребою, ніяк не може бути вільною, такою, що вибудовує нові цінності творчоїдіяльності. Доки людина перебуває під владою потреби, говорити про свободу нічого. Вона повинна в тій чи іншій мірі звільнитися від цієї влади, подолати свою підлеглість потребам, стати вище за них"'. Якщо ж від цього відмовитися, то ми одержуємо діяльність, за якої особистість виступає на правах суто функціонального придатка.
Справді духовна особистість - це передусім морально суверенна особистість, чиї ціннісні орієнтації спираються на шкалу моральних цінностей, що мають загальнолюдську, гуманістичну перспективу. Для людини дуже важливо реалізувати свої наміри та цілі, продиктовані потре-бами та інтересами, але не менш важливо й те, що це за наміри та цілі і яке їхнє відношення до внутрішнього морального світу людини, а тому вони можуть виступати як моральні потреби. Л. М. Архангельський кваліфікував моральні потреби як "вид вищих соціальних потреб, котрий характеризує стійкі психічні стани людини, що виражають її добровільне й некорисливе прагнення творити добро, утверджувати справедливість, викорінювати зло".
Ціннісна орієнтація, виражена в моральних потребах, по суті проймає всю психіку людини, через мислення, почуття, підсвідомі спонуки, дає можливість людині вибирати навіть на інтуїтивному рівні ту лінію поведінки, яка випливає з прийнятих нею цінностей.
Безумовно, найзначнішу роль відіграє усвідомлена ціннісна орієнтація, оскільки вона посилює регулятивні можливості самої моралі, бо підкорює всі компоненти моральної свідомості єдиній меті й посилює здатність людини передбачати результати своїх дій.
Як рушійні мотиви поведінки ціннісні орієнтації особистості дають можливість визначити крізь призму суб'єктивного сприйняття своєрідність і найхарактерніші риси сучасної епохи, пізнати й зрозуміти, наскільки людина володіє моральною здатністю відповідати потребам розвитку суспільства, наскільки вона творчо активна або пасивна і байдужа людина, саме конкретна людина, а не конкретно-історичний тип особистості.
Це має принциповий методологічний сенс, оскільки в нашій теоретичній літературі загальні характеристики людини нерідко підмінювалися аналізом тільки конкретно-історичного в людині, що набувало скоріше політичного, ніж наукового смислу. С. Л. Рубінштейн, говорячи про спроби протиставлення загальної психології "психології історичній", слушно зауважив: "Не слід протиставляти психологію радянської людини загальній психології людини. Це означало б не тільки знищити основи наукового дослідження психології радянських людей, а й вчинити політичну помилку, виривши прірву між радянськими людьми та всім людством, усіма людьми в усьому світі"'. Ці слова сповна застосовні й до аналізу мораль-но-ціннісних орієнтацій, оскільки дослідники цієї проблеми найчастіше виводили цінності та ціннісні орієнтації як похідні від соціальної реальності, "як відбиток певних об'єктивних відносин, що складаються до процесу ціннісним орієнтацій і виступають кінцевою детермінантою її змісту".
Однак ми ризикуємо багато чого не зрозуміти в людині, якщо будемо зводити її моральну свідомість тільки до опосередкованої соціальними чинниками сукупності норм, принципів, уявлень про обов'язок і т. д. й не спробуємо зрозуміти особистісного змісту морально-ціннісної орієнтації. Надзвичайно багато важать у духовно-моральному самовизначенні особистості ідеї, ідеали, переконання, оскільки відіграють по суті вирішальну роль у ставленні особистості до власної позиції в моральному виборі й ви-ступають підґрунтям ціннісних орієнтацій. Як тут не згадати вираз Лютера "тут стою й не можу інакше!", котрий якраз і відображає здатність людини протипоставити єдину, особистісну позицію обставинам реальної дійсності.
Таким чином, моральний вибір у власному розумінні слова - це не. просто вибір тільки особистої позиції в житті, а й вибір граничних для особистості цінностей, котрі стоять за нею.
Список літератури
1. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. М., 1985.
2. Араб-Огльі А. Обозримое будущее. Социальные последствия НТР. год 2000. М., 1986.
3. Бакштановский В. Й. Моральный вибор личности: цели, средства, результаты. Томск, 1977.
4. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность//Этическая мисль: научно-публицистические чтения. М., 1990.
5. В. Й. Несмелов й проблема свободы воли//Филос. науки. 1991. Мі 2.
6. Давмдов Ю. Н. Этическое измерение памяти (нравственно-философские размышления в связи с романами Чингиза Айтматова)//Этическая мьісль: научно-публицистические чтения. М., 1990.
7. Давмдов Ю. Н. Этика любви и метафизика своеволия. М., 1982.
8. Киркегор С. Страх и трепет// Филос. науки. 1991. № 6.
9. Лейбин В. М. По ту сторону добра и зла (этический срез "Плахи" Ч. Айтматова) // Там же.
10. Мамчур Е. А. О социальной ответственности ученых//Там же. 1990. № 5.
11. Ортега-и-Гассет X. Углубление в себя и обращенность вовне// Там же. 1991. № 5.
Loading...

 
 

Цікаве