WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мораль і глобальні проблеми сучасності - Реферат

Мораль і глобальні проблеми сучасності - Реферат

світового морального порядку передбачає поєднання в певну парадигму значної кількості моральних систем різних культурно-історичних регіонів і світових релігій. У цьому плані не можна не торкнутися серйозної проблеми, пов'язаної з тим, що наші уявлення про загальноприйняте в моралі великою мірою походять із ще не остаточно зжитої концепції європоцентризму, згідно з якою вся світова історія має розвиватися виключно за європейським зразком. Специфічні ж варіанти розвитку, притаманні Азії, Африці, Латинській Америці, розглядалися з позицій європоцентризму як відхилення від магістрального шляху.
Європейська моральна традиція розглядалася й продовжує розглядатися як взірець, ідеал морального взагалі. Дана традиція визрівала протягом двох з половиною тисячоліть і ввібрала в себе раціоналізм античної філософії, канони християнства (в його різноманітних формах - православ'ї, католицизмі, протестантизмі й т. д.), духовний досвід Ренесансу та Реформації, етичні ідеї Нового часу та Просвітництва, Класицизму й Романтизму, інші реалії політичної й культурної історії Європи. Розглядувана традиція відобразила й основні етапи становлення європей-ської особистості, а також європейське розуміння суспільного та особистого начал.
Не беручи під сумнів великі завоювання європейської етичної мислі та моралі (автономії індивіда, тобто пріоритету цінності людської особистості, гуманізму, з яких народжується сучасне розуміння прав людини; переважно особистісно-суб'єктивного потрактування колізії вини та відповідальності), слід зауважити, що є й інші моделі морального, пов'язаного з ісламом, буддизмом, індуїзмом, великими історичними звершеннями Сходу, його колосальним соціальним досвідом і багатющою духовністю. Створення загальноприйнятої моральної парадигми неможливе без урахування й цієї сторони загальнолюдської духовності, культурних особливостей багатьох народів і країн, не кажучи вже про плюралізм політичних симпатій і переваг.
Концепція гуманізму не може бути сформована на ґрунті вузьконаціональних, вузькокласових, вузькопартійних ідеологій, котрі відкидають універсальні загальнолюдські цінності, що походять із постулювання винятковості яких-небудь соціальних та етнічних груп. Така концепція має бути за необхідністю інтегративною в культурному й соці-альному відношенні, включати в себе не тільки найкращі досягнення західноєвропейського індивідуалізму, обґрунтування свободи й автономії індивіда, а й притаманний східним цивілізаціям егалітаризм - ідеї рівності, солідарності, прав людських спільнот, об'єднань, колективів. Не можна пускати в непам'ять і глибоко гуманну ідею соціальної захищеності трудящих.
Гуманізм не може заперечувати право пригноблених вести боротьбу за своє визволення. В той же час він не може бути байдужим до форм і шляхівцієї боротьби, до її людської ціни, до тих наслідків, котрими доведеться роз-плачуватися всьому світові за цю боротьбу. Гуманізм не може бути байдужим до співвідношення цілей і засобів боротьби. З точки зору гуманізму ніяка мета не може виправдати жорстоких і нелюдяних засобів її досягнення. Більш того, сама мета, що потребує подібних засобів, викликає серйозні сумніви в аспекті своєї моральної слушності з позицій гуманізму.
Новий гуманізм покликаний бути інтегрованою й інтегруючою моральною системою, котра візьме на себе функції духовного забезпечення боротьби за мир і виживання людства, обґрунтування загальнолюдських цінностей, апеляції до духовного світу людської особистості. Новий гуманізм милосердя та солідарності має замінити всілякі часткові концепції гуманізму, вбираючи при цьому їхній позитивний зміст.
Благотворну дію на маси й на особистість справляє миротворча діяльність, що дає відчуття співпричетності до найважливіших доленосних рішень сучасності. Боротьба за мир очищає людську діяльність від усього вузького, обмеженого політичне й етнічно, дарує дорогоцінне почуття людської спільності. В цій боротьбі належить ділком свідомо відсунути на другий план усі міркування політичного, економічного, ідеологічного протистояння як щось другорядне на фоні воістину глобальної проблеми врятування життя людського роду і всього живого на Землі. Всі класові, національні, політичні, ідеологічні й партійні чвари мають поступитися місцем єдності та взаємопорозумінню в головному, вирішальному.
Світ і виживання людства - першорядна цінність. Будь-яка концепція гуманізму в кінцевому підсумку може бути визнана справді гуманістичною лише в тому разі, якщо вона спрямована на досягнення цієї головної, пріоритетної мети. Відмова від фанатизму, нетерпимості, доктринерства, політиканства в ім'я досягнення цієї мети є категоричним імперативом сучасності, питанням життя і смерті людства. Поза цією метою неминуча сенсовтрата всієї решти людських цілей.
Усвідомлення даної ситуації кожною окремою людською особистістю, світовим співтовариством у цілому - основа й важливий фактор різкого посилення й активізації миротворчої діяльності, залучення в неї нових людей, народів, країн. Це основа подолання безлічі перегородок, які ще й сьогодні продовжують штучно розділяти людство, позбавляючи його єдності та братерства, гуманності й свободи, солідарності й милосердя.
Список літератури
1. Авраменко В. Н. Техника и мораль: грани взаимодействия. М., 1987.
2. Адушкин Г. Е. Нравственньш уроки русской классической литератури. М., 1987.
3. Анчел Е. Зпос и история. М., 1988.
4. Блюмкин В А Этика и жизнь. М., 1987.
5. Борзьіх В. В. Моральная прогностика: методология, способы, проблемы. М., 1986.
6. Гусейнов А. А. Введение в этику. М., 1985.
7. Давьідов Ю. Н. Этика любви и метафизика своеволия. М., 1982.
8. Дмитриева Г. К. Мораль и международное право. М., 1991.
9. Дробницкий О. Г. Проблемы нравственности. М., 1971.
10. Жизнь и смерть: загадки и противоречия. М., 1990.
11. Киссель М. А. Историческое сознание и нравственность. М., 1990.
12. Кобляков В. П. Этические аспекты глобальных проблем современности. М., 1986.
13. Левицька О. І. Моральний розвиток особи. К., 1990.
14. Нравственная культура. Вильнюс, 1981.
15. Силин А. А. Великие обретение: на путях к глобальной этике. М., 1989.
16. Словарь по этике. М., 1989.
17. Смирнов К. Н. Фауст против Мефистофеля? Диалоги и размышления о нравственных проблемах современного научно-технического прогресса. М., 1987.
18. Татаркевич В. О счастье и совершенстве человека. М., 1981.
19. Тундиков Ю. Н. Наука и мораль. Свердловск, 1988.
20. Этическая мьісль. М., 1988.
Loading...

 
 

Цікаве