WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Мораль і етнічна культура - Реферат

Мораль і етнічна культура - Реферат

локально-історичних проявів, визначає в загальних і водночас важливих рисах парадигму моральної системи кожної даної епохи, кожного даного суспільства.
Дана парадигма моралі закріплюється всім масивом етнічної культури. Моральні уявлення освячуються національними традиціями, що виступають як норми поведінки" оцінки відносин для мільйонів людей. Усяка етнічна культура продукує той чи інший моральний ідеал, що постає підсумком усього розвитку культури конкретного етносу, оперує поняттями "добро" і "зло", "ницість" і "благородство", "честь" і "безчестя", хоча їхній предметний зміст суттєво різниться в залежності від реалій історичного до-свіду, притаманного саме цьому етносові. Останнє аж ніяк не означає наявності якоїсь прірви між моральними уявленнями різних етносів, оскільки йдеться про принципову єдність у величезній розмаїтості.
Подібна етнокультурна розмаїтість демонструє високу цінність індивідуального морального досвіду кожного окремого етносу (цієї колективної особистості), оскільки без індивідуального осягнення істини не може бути віри в неї, а отже й учинку, опертого на її закони.
Кожний етнос мусить сам, у звершеннях своєї історії та культури, пройти власний шлях морального вдосконалення й віднайдення етнічної істини. Шлях цей вільний і неповторний, але з цієї причини мораль, створена на всі часи й для всіх народів, незастосовна ні до якого часу й ні до якого народу, бо уніфікація моралі, кодифікування її в абстрактно-загальнообов'язкових формах позбавляють мораль її власне людського, особистісного значення, перетворюючи етнічні норми на чужу репресивно-ворожу етносові силу.
Спроби створення єдиної моралі неминуче закінчувалися крахом, бо замість офіційно проголошених кодексів моралі (що вже саме по собі є абсурдом, як це було у випадку з горезвісним "Моральним кодексом будівника комунізму", бо мораль є неписаним законом, а кодифікована мораль перестає бути мораллю) в різних етнічних культурах діяла виплекана століттями мораль народу, що відображує й світлі, й похмурі сторони його справжнього, а не вигаданого життя. Сам етнос через механізм власної куль-тури покликаний зберігати моральний досвід попередніх поколінь, моральний зміст своєї культури.
Мораль кожної історичної епохи й кожного конкретного суспільства не зводиться до простого механічного конгломерату різних елементів (норм, цінностей, принципів), а виступає системним об'єктом, зі своєю специфічною структурою, що забезпечує внутрішню єдність системи. В межах культури моральна система покликана виконувати поряд із традиційними й такі функції: 1) трансляцію морального досвіду попередніх поколінь; 2) перетворення власних структурних компонентів і типу їхньої супідрядності як відображення соціально-економічних перетворень у розвитку суспільства; 3) приведення традицій і актів творчості в своїх межах до збалансованого співвідношення на основі загального характеру функціонування даної формації.
Поза трансляцією морального досвіду попередніх поколінь виникає питання й про доцільність наявності загальнокультурного принципу спадкоємності, що пронизує собою всі складові цілого етнічної культури.
Без перетворення своїх структурних компонентів під дією мінливих національно-історичних реалій моральна система з живого соціального організму, що має забезпечувати особливу регулятивну функцію, перетворюється на мертву догму, котра перешкоджає поступальному розвиткові суспільства. Відсутність збалансованості між традицією й творчістю в межах моральної системи чревата або її крахом унаслідок безконтрольного превалювання інноваційних процесів, що ставить питання про виникнення нової моральної системи, або, якщо безроздільно прева-люють традиції, пережитковим існуванням даної форми моралі, що знов-таки загрожує їй загибеллю в історичній перспективі. Орієнтація моральної системи на переважне збереження або ж на переважну творчу перебудову свого змісту залежить від характеру світоглядних орієнтацій суспільства тієї чи іншої епохи.
Специфіка забезпечення процесу спадкоємного розвитку культури та моралі зумовлює й наявність типів традицій. Зокрема, виділяються так званий "консервативний" тип традиційності, а також динамічний тип, що протистоїть йому.
Перший пов'язаний із жорсткою, однозначною фіксацією певних елементів трансльованого морального змісту, з наданням йому знаковоритуалізованої форми, де власне моральне складно диференціюється від кодифікованих форм зовнішнього вираження. Мораль у цьому випадку е не тільки загальною програмою поведінки, а й передусім самою поведінкою, набором поведінкових реакцій.
У другому типі традиційності виявляється порівняно вищий ступінь свободи, варіативності в переданні морального досвіду, виникає принципова можливість трансформації трансльованого змісту в процесі передання. За рахунок другого типу традиційності забезпечується спадкоємність і в культурно-історичному, й у власне моральному розвитку. Зауважимо, що етнічна культура справляє специфічний вплив на формування рамок взаємодії традицій і творчості в функціонуванні моральної системи, що, в свою чергу, визначає ступінь динамічності або консервативності останньої.
За всієї універсальності багатьох принципів та елементів моралі кожна епоха й етнічна культура накладають на неї свій особливий відбиток, диктований своєрідністю етносоціальної структури конкретного суспільства. Рівень політичної динамічності етнічної культури висуває й відповідний тип традиційності як домінуючий. Саме за цією ознакою виокремлюються так звані традиційні та інноваційні суспільства. До перших, як правило, належать застійні держави Сходу, де традиція, орієнтація на збереження вже досягнутого превалює над прагненням вийти за межі раз окресленого кола; до других належать динамічні, рухливі, швидко змінювані цивілізації Заходу, орієнтовані на створення нового, якого раніше не існувало, котрі розглядають новизну як незаперечне моральне благо.
Трансляція морального досвіду з причини відсутності у моралі власних соціальних інститутів, її неінституційності здійснюється через інші соціальні інститути в межах етнокультурної цілісності. За такої форми трансляції моральний зміст "розчиняється" в усій безлічі економічних, політичних, правових, художніх феноменів, що містяться в культурно-історичній традиції. Моральний досвід не може бути сприйнятий як щось цілком автономне в межах загальної системи соціально-історичного досвіду людства, що є неоціненним набутком етнічної культури, оскільки в реальній історичній практиці загальнолюдські цінності засвоюються індивідами й масами через саме ту культуру, в лоні якої вони зросли й сформувалися. Етнічна культура здійснює самотрансляцію в часі передусім з допомогою традицій і може бути представлена у вигляді сукупності традицій. Останні ж немислимі поза культурою. Таким чином, дану проблематику слідрозглядати в системі культура - традиція - мораль.
Аналіз динамічної взаємодії культури, традиції і моралі дає змогу зробити висновок про те, що, руйнуючися під дією деструкції віджилих суспільно-економічних відносин, стара моральна система окремими своїми елементами (принципами, нормами, цінностями) може інтегруватися до складу
Loading...

 
 

Цікаве