WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Моральний вибір особистості - Реферат

Моральний вибір особистості - Реферат

природу людини, а відповідно й її можливості морального вибору. К. Маркс підкреслював: "Люди самі роблять свою історію, але вони роблять її не так, як їм спаде на думку, при обставинах, що їх не самі вони вибрали, а що безпосередньо вже є, дані їм і перейшли від минулого". Тут Маркс має на увазі не лише економічні передумови людського життя, а й матеріальні та духовні сили та здатності людей, що історично склалися, формуються діяльністю людей і успадковуються як досвід поколінь. Більш того, К- Маркс єдино науковим методом вважав саме метод виявлення матеріального базису як природно-історичної суспільної основи становлення та функціонування різних феноменів духовного життя, в тому числі й моральності.
Ці загальні положення конкретизуються стосовно проблеми морального вибору таким чином, що історичний розвиток суспільства, його матеріальний базис визначає діапазон морального вибору, а пізнання необхідності - це передусім здатність приймати рішення у відповідності з існуючими в суспільстві системами моральних норм і цінностей, що історично склалися на основі даного базису.
Саме такий підхід дав підставу В. І. Леніну стверджувати, що "ідея детермінізму, встановлюючи необхідність людських вчинків... анітрохи не знищує ні розуму, ні сумління людини, ні оцінки її дій. Зовсім навпаки, тіль-ки при детерміністичному погляді й можлива послідовна і правильна оцінка, а не звалювання чого завгодно на свобідну волю". Таким чином, Ленін вважав, що визнання зумовленості духовно-морального самовизначення індивідів усталеними в суспільно-історичному житті соціальними й матеріальними умовами не заперечує значення свободи людських дій. Така детермінація людських вчинків є соціальною детермінацією, що являє собою складну залежність, яка визначає загальні умови, чинники та цілі індивідів, а також різні соціальні структури, котрі впливають на індивідів.
Однак неважко помітити, що свобода індивідуального буття та вибору людиною своїх учинків за такого підходу зводиться лише до здатності реалізувати в діяльності саме те, що представлене як певний потенціал функцій, ролей, норм, тобто фактично існуючих можливостей вибору варіантів, тоді як суть усієї моральної проблематики криється в моральному ставленні людини до цих можливостей, у її індивідуальному переживанні й творенні нових можливостей.
Звичайно, для людини дуже важливо в процесі самореалізації здійснити свої наміри, цілі, та ще важливіше усвідомити, які це цілі й наміри, в якому відношенні вони перебувають щодо самої особистості. За будь-яких обставин особистість може зайняти певну позицію щодо них, узяти на себе відповідальність за свою долю. Отже, сам вплив обставин на людину опосередковується позицією людини щодо них. Актом самого вибору особистість не тільки демонструє особисту позицію, а й по суті обґрунтовує її, оскільки це є вибір моралі, цінностей, які стоять за нею. "Все людське зумовлене. Та власне людським воно стає лише тоді й остільки, коли й оскільки воно підноситься над своєю власною зумовленістю, долаючи її. Тим самим людина взагалі є людиною тоді й остільки, коли й оскільки вона як духовна істота виходить за межі свого тілесного та душевного буття" ',- так розглядає свободу морального вибору відомий спеціаліст із питань психоло-гії особистості австрійський учений В. Франкл.
Звертаючи увагу на те, що людина - це істота, котра постійно вирішує, чим вона буде в наступний момент, В. Франкл вважає, що прийняття такого рішення-акт не тільки свободи, а й відповідальності. Це відповідальність за аутентичність буття людини, за правильне знаходження та реалізацію нею сенсу свого життя. По суті це відповідальність за своє життя. В. Франкл пише: "...Людина як духовна істота не тільки стикається з тим, що вона протистоїть світові (як зовнішньому, так і внутрішньому), а й займає позицію щодо нього. Людина завжди може якось "ставитися", якось "поводиться" стосовно світу". І далі: "В кожну мить свого життя людина займає позицію як щодо природного та соціального оточення, зовнішнього середовища, так і щодо вітального психофізичного внутрішнього світу, до внутрішнього середовища. Й те, що може протистояти всьому соціальному, тілесному й навіть психічному в людині, ми й називаємо духовним у ній".
Додамо, що саме в цьому протистоянні проявляється унікальність і неповторність індивідуального існування, щонайвищий рівень суб'єктивності. Доречно згадати, що радянський психолог С. Л. Рубінштейн виокремив два основних способи існування людини. Перший - життя як безпосередній, майже природний процес, де "моральність існує як цнотливість", і життя, опосередковане появою рефлексії над власним буттям, свідомим вибором. "Це вирішальний, поворотний момент,- пише С. Л. Рубінштейн.- Тут кінчається перший спосіб існування. Тут починається або шлях до душевної спустошеності, до нігілізму, до морального скептицизму, до цинізму, до морального розпаду (або в менш гострих випадках до моральної нестійкості), або другий шлях - до побудови морального життя на новій, свідомій основі" '.
Інакше кажучи, осмисленість життя у своїй суб'єктивній безпосередності проявляється як цілісні особистісні переживання, що включають почуття, в тому числі й почуття відповідальності, волю, інтелект, спрямовані на певні моральні цінності, котрі й дають змогу людині позитивно розцінювати як свій конкретний вибір у конкретній ситуації, так і в цілому власне життя.
Список літератури
1. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение. М., 1985.
2. Араб-Огльі А. Обозримое будущее. Социальные последствия НТР. год 2000. М., 1986.
3. Бакштановский В. Й. Моральный вибор личности: цели, средства, результаты. Томск, 1977.
4. Библер В. С. Нравственность. Культура. Современность//Этическая мисль: научно-публицистические чтения. М., 1990.
5. В. Й. Несмелов й проблема свободы воли//Филос. науки. 1991. Мі 2.
6. Давмдов Ю. Н. Этическое измерение памяти (нравственно-философские размышления в связи с романами Чингиза Айтматова)//Этическая мьісль: научно-публицистические чтения. М., 1990.
7. Давмдов Ю. Н. Этика любви и метафизика своеволия. М., 1982.
8. Киркегор С. Страх и трепет// Филос. науки. 1991. № 6.
9. Лейбин В. М. По ту сторону добра и зла (этический срез "Плахи" Ч. Айтматова) // Там же.
10. Мамчур Е. А. О социальной ответственности ученых//Там же. 1990. № 5.
11. Ортега-и-Гассет X. Углубление в себя и обращенность вовне// Там же. 1991. № 5.
12. Печенеє В. А. Правдоискательство: нравственно-философская идея и жизнь//Этическая мьісль: научно-публицистические чтения. М., 1990.
13. Рейчелс Дж. Активная и пассивная евтаназия //Там же.
14. СамченкоВ. М. Размышления о свободе//Филос. науки. 1991. № 4.
15. Сартр Ж. П. Екзистенииализм - ето гуманизм // Сумерки богов. М., 1989.
16. Федотова В. Г. Свобода или равенство?//Филос. науки. 1991. № 4.
17. Франкл В. Человек в поисках смьісла. М., 1990.
18. Ципко А. Хороши ли наши принципы?//Новый мир. 1990. № 4.
19. Шопенгаузр А. Афоризмы житейской мудрости. М., 1990.
20. Головко Н. А. Морально-ценностние ориентации современного человека//Мораль: сознание и поведение. М., 1986.
Loading...

 
 

Цікаве