WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Правнича етика як юридична наука - Реферат

Юридична деонтологія. Правнича етика як юридична наука - Реферат

державна та управлінська
Відомо, що дослідження здійснюють як юристи-практики, так і юристи-теоретики. Зокрема, практичне пізнання юристом дійсності можна назвати народним пізнанням, яке ґрунтується на національній моралі, тривалому практичному досвіді.
Так чи інакше кожен юрист протягом усієї практичної діяльності робить для себе чимало відкриттів, вчиться на власних помилках. Ці відкриття є частинкою науки і при правильному доборі методів практичних досліджень завдяки їм можна досягти певних результатів. Однак ці результати матимуть цінність тоді, коли "пройдуть" етичну експертизу. Наприклад, кожна кримінальна, цивільна, адміністративна справа, яку веде юрист, є результатом його особистої праці, його творчості, його практичної науки. Це мимоволі спонукає юриста до оволодіння практичною та науковою культурою.
У науковій культурі основну роль відіграє самопізнання, визначення юристом власних якостей та можливостей. Завдяки самопізнанню юрист може як розвивати, так і гальмувати свої дослідницькі дії. Це підносить його на новий щабель цивілізованості, розкриває природні та творчі здібності, нахили.
Державна культура юриста ґрунтується на принципах та функціях діяльності державного апарату, що відображені у Законі України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. Держава створює правоохоронні органи і наділяє ж спеціальними владними повноваженнями для реалізації державних завдань. З погляду культури державних дій юрист усвідомлює характер держави. При цьому силою державного примусу не завжди можна досягнути успіхів у правоохоронній діяльності. Адже в історії України вже був такий період, коли держава перетворила правоохоронні органи у каральні. Тоді державна культура юриста була штучною, вимушеною і навіть шкідливою для суспільства.
Правнича етика як наука визначає суть державної культури, яка полягає у державному мисленні юриста. Адже реалізація влади юристів здійснюється тільки через право, його духовні цінності, а не завдяки авторитарному методові.
На державну культуру юриста значний вплив мають різноманітні політичні партії та рухи. У зовнішній та внутрішній політиці можливі зміни, проте політико-правова доктрина запишається стабільною. М. Костицький зазначає, що особливістю української політико-правової думки, під якою він розуміє систематизоване вчення, яке синтезує теорії, концепції, принципи, ідеологію та ідеї щодо суті, характеру, форми розвитку держави, громадянського суспільства і права, є її національний зміст, зв'язок з історією українського народу. Специфічні особливості української політико-правової доктрини зумовлені менталітетом українців, характером їхньої індивідуальної та соціальної психології, геополітичним розташуванням на межі двох світів - Сходу і Заходу, народними традиціями і звичаями, написаними етичними правилами, толерантністю до людей інших культур, релігій, національностей. Трактування української політико-правової доктрини як системи політичних, етичних, правових поглядів, принципів теорій забезпечує інтегративний підхід [80, с. 21-22]. Така концепція відповідає, зазвичай, сучасній науці правничої етики.
У зв'язку з цим у державній службі існують щонайменше три проблеми: управління, влада та політика, їх успішно можна розв'язати через етичний контроль за політикою. Виходячи з цього, правнича етика визначає основні функції державної культури юриста на сучасному етапі, коли утверджуються саме національні правоохоронні органи. Це підтримання державного суверенітету та національного відродження українського народу, допомога у створенні національної держави, сприяння вступові України до Європейського Союзу, підтримання певного порядку у суспільстві. Правнича етика як наука виробляє методи формування юриста - носія державних ідей, активного учасника державно-національних процесів.
Розкриваючи науковий зміст управлінської культури юриста, зазначимо, що поняття "управління" ширше, ніж поняття "керівництво". Це пояснюється тим, що управління має зовнішній і внутрішній аспекти. Саме зовнішній аспект відображає в основному суть керівництва. А внутрішній аспект характеризується рівнем науки, духовності, моралі і реалізується передусім через управління особою і службовими справами, якими займається юрист.
Управління чинить свідомий впорядковуючий вплив на іншу особу для створення певної єдності в правоохоронній діяльності. Йдеться про такий етичний момент, як вимога виконання своєї волі (не обов'язково щодо підлеглого, можна й до старших за посадою), використання також владних повноважень у процесі виконання функціональних обов'язків.
Щоб виконати функції управління, юрист повинен відчути свою здатність до вольової регуляції службової діяльності. Тому й існують такі поняття, як управлінська етика та ін. Управлінську культуру можна зрозуміти як єдність духовних, моральних, психологічних, практичних, матеріальних та інших надбань з професійними якостями юриста. Це мистецтво впливу на людей за допомогою переконання і особистого прикладу для необхідних дій у відповідному напрямі. Зрозуміло, що юрист повинен мати певні організаторські здібності, володіти високою правовою, державно-моральною та деонтологічною свідомістю.
На основі деонтологічної правосвідомості правнича етика виробляє своєрідні правила процесуальних відносин. Як зазначає М. Шиндяпіна, учасником процесуального право-відношення, в руках якого зосереджені державно-владні повноваження, є не держава в цілому, а компетентний державний орган чи посадова особа [154, с. 53]. Такою посадовою особою є найчастіше юрист. Тому етично-правова наука спрямована на дослідження тих внутрішніх процесів у правосвідомості, які безпосередньо чи дотично впливають на хід юридичних процесів. У такий спосіб державна тауправлінська культура чинить вплив на етичний бік процесуальних дій юриста.
Отже, правнича етика як наука має різнобічний спектр застосування здобутків у практичній діяльності юриста. Теоретичний метод отримує практичне застосування під дією етичного контролю з можливим проведенням етичного аналізу. З цією метою завданням науки правничої етики є формування морально-етичних норм та вимог для юридичної деонтології
Список використаної літератури
1. Собко Р. Формування комп'ютерної культури: інтегративний підхід // Педагогіка і психологія професійної освіти.- 1999.- № 1.- С. 159-162.
2. Соколов Н. Я. Профессиональное сознание юриста.-М.-1988.-224 с.
3. Сокуренко В. Г., Савицкая А. Н. Долг и право в социалистическом обществе (общетеоретический аспект) // Вести. Львов, ун-та. Сер. юрид.- Львов: Свит, 1990.- Вып. 28.-С. 17-24.
4. Солодухина А.О., Солодухин И. А. Юридический диалог: Теория и практика, круг проблем.- М.: Экспертное бюро, 1998.- 128 с.
5. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. / Общ. ред., сост. и предисл. А.Ю.Согомонов: Пер. с англ.-М.: Политиздат, 1992-543 с.
6. Старовойт I. Культура і політична культура // Студії політичного центру "Генеза".- 1996.- № 1.- С. 25-29.
7. Сценическая речь: Учебн. пособие для сред, театр, и культ, просвет, учебн. завед. и ин-тов культуры / Под ред. И. П. Козлянниковой.- М.: Просвещение, 1976.- 336 с.
8. Тихонравов Ю. В. Судебное религиоведение.- М.: Бизнес школа "Интел-Синтез".- 1998.- 272 с.
9. Тощенко Ж. Т. Социология: Общий курс.- М.: Прометей, 1994.- 384с.
10. Трубецкой Е. Н. Энциклопедия права.- СПб.: Лань, 1999.-224 с.
11. Тузмухамедов Р. А. Рецензия на "Фольклорное пра-во"(Очерки теории и практики неписанного права) / Под ред. А. Д. Рентелн и А. Дантес: В 2-х т., XVI - 1037 с. "Гар-ланд паблишинг инкорпорэйтид". Н.-Й.и Л., 1994 // Государство и право- 1995.-№ 11.- С. 156-160.
12. Тукало А. В. Правова культура депутатського корпусу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук.- К., 1995.- 25 с.
13. Українська радянська енциклопедія: В 11-ти т.- К., 1981.-Т. 6.-552 с.
14. Фартушний А. Загальнолюдське в українській культурі // Армія і духовність: загальнолюдські цінності і християнська мораль: Матеріали науково-практичної конференції.-Львів, 1996.-С. 37-41.
15. Фаткулин Ф. Н. Проблемы теории государства и права-Казань, 1987-202 с.
16. Фізіологія вищої нервової діяльності / П. Д. Харченко, Г. М. Чайченко.-К.: Вища шк., 1977.- 390 с.
Loading...

 
 

Цікаве