WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат

Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат

правових норм. Тобто законодавча влада має постійно враховувати цю єдність у процесі складання законопроектів, їх обговорення та прийняття законів. Треба намагатися, щоб мораль (особливо загальнолюдські цінності) безпосередньо впливала на формування правових норм. У той же час право не повинно бути наслідком псевдокультури, культурною підміною, фальшивуванням тощо. Така єдність найбільшою мірою забезпечує ефективність правового регулювання суспільних відносин і сприяє систематичному оновленню права з урахуванням новітніх надбань духовної культури.
Таким чином, даний принцип культурології права висвітлює втілення загальних норм культури (норми практично кожного виду культури) у правові норми, забезпечують збереження культурного потенціалу і культурних тенденцій у праві. Крім того, вони зберігають дух культури у праві. Тобто ідеї, досягнення кожного виду культури панують (і повинні панувати) у всіх правових нормах як діюча сила, що відповідає змістові окультурення права.
Загалом принципи культурології права допомагають повно, цілісно і всебічно втілювати досягнення культури у право, визначають співрозмірність культури та права, що наближає позитивне право до природного (хоча, зрозуміло, остаточний їх збіг неможливий), робить його виваженим регулятором суспільних відносин.
Такі традиційні принципи позитивного права, як нормативність, демократизм, гуманізм, справедливість, рівність усіх перед законом, науковість, законність і т. ін. Однак у культурології права ці принципи слід розглядати у культурному контексті з урахуванням досягнень народу в кожному напрямі діяльності.
Зрозуміло, що культурологія права виконує певні функції, серед яких найвагоміші такі: відображення культурних тенденцій у праві; перетворення стихійного у правові норми; втілення національних ідей у право; правове регулювання соціокультурною ситуацією; формування у громадян ціннісної правової орієнтації.
У тих правових явищах, в яких право має культурну цінність, відображаються ідеї всіх видів культури. Якщо ж тенденція нематеріальної культури полягає у творчому розвиткові розумових здібностей людини з метою систематичного оздоровлення духовності членів суспільства, то ця ж тенденція відображається й у праві. Ця основна функція культурології права дозволяє виявити шляхи підвищення якості права. Адже зневага до держави виявляється, перш за все, через недосконале право, через те, що право не вважається культурним здобутком. Саме культурне розмаїття вагомо впливає на формування юридичних норм і право стає регулятором духовного оздоровлення народу.
Культурологія виконує також пояснювальну функцію щодо перетворення стихійного у правові норми. Стихійність у думках і поведінці людей може мати, як відомо, велику руйнівну силу, якщо її не розуміти і не розмістити у природному полі. Культорологія допомагає наблизити правові норми до вищих законів Всесвіту, під якими розуміємо передусім закони Краси.
Зміст позитивних законів відображає рівень культури суспільства, в якому вони приймаються, оскільки національна культура, в тому числі ідея, вбирає у себе потреби нації у самоствердженні. Тому однією з функцій культурології права є втілення національних ідей у право. Адже національна ідея - це рушійна сила народу, перспективна стратегія розвитку нації. Вона формує українську національну реальність, відображає мету існування нації.
Недарма ж вважається, що знищення національної ідеї призводить до знищення самого народу (наприклад, руйнівний вплив ідей більшовизму в історії України).
Національне відродження покликане збагачувати національну культуру з тим, щоб не відривати від неї людину, не змінювати її психіку. Саме тому українська національна ідея повинна реалізуватись через право. В результаті своєрідної насиченості права національною ідеєю позитивні юридичні норми формуватимуть у населення національні правові почуття.
Наступна функція культурології права - соціокультурна ситуація, яка характеризується станом досягнення культури людства, її рівнем та оцінкою в конкретний історичний період. Тут велику роль відіграє вплив різних суспільних чинників на культуру, зокрема історико-національних, внутрішніх та зовнішніх. Визначають соціокультурну ситуацію конкретні процеси, тенденції та різні соціокультурні феномени (наприклад, традиції). Головна функція культурології права полягає в тому, щоб визначення І регулювання соціокультурною ситуацією відбувалось у правовому полі. Тим самим культурологія права здійснює нормативні відносини зі світом й утворює двосторонній зв'язок культури та права, забезпечує соціокультурність правових явищ. Оскільки культура існує незалежно від соціального середовища, то кожна ситуація (зокрема, поведінка людей) потребує правового регулювання. Це означає, що правове регулювання соціокультурною ситуацією допомагає культурі згуртувати, інтегрувати людей, врегулювати їхню поведінку.
Культурологія права сприяє формуваннюціннісної правової орієнтації членів суспільства. Зміст цієї функції полягає саме в тому, що культурологія права допомагає людині обрати необхідне їй ставлення до духовно-правових вартостей, яке забезпечить правомірну поведінку. Така система установок та переконань людини окультурює її правосвідомість, формує власну, індивідуальну правову культуру. Звичайно, культурологія права в даному випадку скеровує процес соціалізації людини у правове поле, виробляє почуття законності, формує в цілому цивілізований правопорядок.
Отже, мета культурології права полягає у виявленні правових аспектів усіх видів культури з метою формування цінних позитивних юридичних норм. Ця мета завжди актуальна, оскільки будь-яка діяльність неможлива без культури, а точніше, без єдності її видів. У цьому ї виявляється універсальне значення культурології права.
Список використаної літератури:
1. Гегель Г. Сочинения- М., 1959- Т. 2- 450 с.
2. Головченко О. Взаємовплив філософії і мистецтва у процесі формування творчої особистості // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: 36. наук, праць / Упор, і відп. ред. С. О. Черепанова.- Львів: Каменяр, 1998.-Вип.,35.-С. 109-116.
3. Гольберг М. Діалог і проблеми взаємодії культур // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнарод. філос.-культуролог. читань / Ред. кол.: С. О. Черепанова (відп. ред.), В. Г. Скотний, Д. П. Крвавич.-Львів: Каменяр, 1996-С. 6-16.
4. Горський В. Як можлива історія української філософії в контексті світової культури // Діалог культур: Україна у світовому контексті : Матеріали перших міжнарод. філос.-культуролог. читань / Ред. кол.: С. О. Черепанова (відп. ред.), В. Г. Скотний, Д. П. Крвавич- Львів: Каменяр, 1996.-С. 44-51.
5. Горшенев В. М., Бенедик И. В. Юридическая деонтология: Учеб. пособ.- К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988.-80 с.
6. Гуревич П. С. Культурология: Учеб. пособ.- М.: Знание, 1996.- 288 с.
7. Гусарев С .Д., Карпов О. М. Юридична деонтологія: Навч. посіб.- К., 1998.- 156 с.
8. Гусейнов А. А. Ненасилие и перспективы общества // Этика ненасилия: Материалы международной конференции.-М., 1991.-С. 15-22.
9. Гуцериев X. С., Сальников В. П., Федоров В. П., Ху-дякА. И. Правовая и духовная культура сотрудников правоохранительных органов- СПб.: Санкт-Петербургский юридический институт МВД России, 1996.- 156 с.
10. Джентиле Ф. О роли философии права в изучении юриспруденции в Италии // Государство и право.- 1995.-№1.-С. 132-137.
11. Естетика: Підручник / Л. Т. Левчук (заг. ред.), Д. Ю. Ку-черюк, В. I. Панченко.- К.: Вища шк., 1997.- 399 с.
12. Эстетика: Словарь / Под общ. ред. А. А. Беляева и др.- М.: Политиздат, 1989.- 447 с.
13. Эренгросс Б. А. Удивительная наука эстетика!... Научно-художественная литература.- М.: Дет. лит., 1974.- 207 с.
14. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность юриста: Введение в специальность: Учеб. пособ.- М.: Изд-во БЕК, 1997.-330 с.
15. Захава Б. Е. Мастерство актера и режиссера.- М.: Просвещение, 1979.-210 с.
Loading...

 
 

Цікаве