WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат

Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат

формується не стихійно, а завдяки цілеспрямованим зусиллям (прикладом може бути Японія). У праві культурні тенденції часто мають вияв у формуванні конституції як Основного закону. До речі, Конституція України, прийнята 28 червня 1996р., відображає основні культурні тенденції українського народу й передових держав світу, оскільки враховує реально існуючі здобутки людства у сфері права.
Культурологія права активно оперує і такими поняттями, як "контркультура", "антикультурна підміна", "окультурення права".
Так, під контркультурою слід розуміти "культуру у відповідь на культуру". Тобто проти одного досягнення суспільства спрямовується інше. Тут можливі два випадки: 1) якщо спочатку культура (або її окремий вид) розвивається за природними законами Всесвіту, то часто знаходяться сили, які це заперечують, і спрямовують розвиток в інше, протилежне, русло; 2) якщо розвиток культури відбувається всупереч природних чинників, то, рано чи пізно, це все одно призведе до руйнування законів природи. Тобто культурні надбання відбуваються: природно (стихійно), еволюційно або штучно (революційне). Наразі у першому випадку це здійснюється за законами Всесвіту, а у другому - за людськими. Тому у першому випадку контркультура недопустима, а у другому - просто необхідна. Звідси випливає потреба у своєрідній контркультурі, так званій культурній революції в українському праві, наблизивши його до духовного та міжнародного права.
Окультурення права - це максимальне використання результатів, історичних здобутків інтелектуальної праці людства при формуванні правових норм. Взагалі, будь-яке право є результат культури. Але йдеться саме про культуру, а не антикультурну підміну. У протилежному випадку це не буде окультурення права, а фальшиве (некультурне) право, яке не має ніякої цінності і не є справжнім, ефективним регулятором суспільних відносин. Тобто неокультурене право шкідливе для суспільства вже тим, що воно позбавлене етики ненасильства, і призведе до жорстокого невиправданого примусу.
Відомо, що до культурології права належать культуро-валентні об'єкти та культурологічна проблематизація. Під культуровалентними об'єктами слід розуміти ті об'єкти дослідження, які визначають міру здатності культури творити правові норми. Це свого роду визначення правотворчості культури. Такими культуровалентними об'єктами у праві є природні і моральні норми, практично всі види культури та ін. У цілому використанню цих об'єктів сприяє правильно створена культурологічна проблематизація, що залежить від глибинного бачення проблем права.
Право є наслідком нематеріальної культури, її результатом, одним із критеріїв цивілізації, і, загалом унікальним, неповторним витвором людського розуму (шедевром людської думки і мудрості). Через право практично виражаються загальнолюдські інтереси та цінності, національна мораль, що є важливими елементами людської культури. Для прикладу можна згадати хоча б перше писане право нашої держави - "Руську Правду", яке виникло як синтез на ґрунті звичаєвого права й християнської моралі.
Зрозуміло, що формуванню права повинні сприяти відповідні інститути, які покликані забезпечити найефективніший вплив у регулюванні складних суспільних відносин. Тобто право мусить увібрати у себе всі досягнення людства. Ці надбання мають бути всебічними, коли враховуються всі, без винятку, галузі людської діяльності. І чим скрупульозніше добирати досягнення кожного напряму суспільного розвитку, тим міцнішим стає право, тим більшу соціальну цінність воно має. Таким чином, право включає компоненти національної культури, без яких воно не існує.
Право тісно пов'язане з такими видами культури як духовна, моральна, національна, державна, суспільна, політична, економічна, психологічна, інтелектуальна, педагогічна, наукова, інформаційна, управлінська, парламентська, законодавча, професійна, побутова та ін. Наголосимо, що окремі елементи цих видів культури активно формують правову культуру суспільства.
Відтак, виникає питання, чи пролягає шлях до формування права тільки через види культури, чи Існують Інші визначальні чинники, які перебувають за межами культури? [156, с. 51]. На перший погляд, самої лише культури для цього недостатньо, оскільки існують вимоги часу і конкретної ситуації, волюнтаристські вказівки високих державних чиновників. І всі ці чинники також є наслідком певної культури. Тобто є підстави вважати, що так чи інакше множина культур є необхідною і самодостатньою умовою для формування права.
Таким чином, у праві відображаються лише культурні тенденції, які формують дух права. У кожному структурному елементі права культурні тенденції дають можливість накреслити перспективу розвитку права, визначити закономірності розвитку культури суспільства, які слід врегулювати правовими нормами. Іншими словами, для права, особливо для духу права, важливу роль відіграє культурологічна концепція, своєрідна позиція і вироблена лінія дії культури у праві, що дає змогу обґрунтувати мораль як критерій права.
Зміст культурології права полягає також у дослідженні такого явища, як спектр культур у праві. Справа в тому, що кожен із видів культури не впливає на право самостійно, ізольовано. Тут спостерігається явище дифузії (змішування) культур. Адже між усіма видами культури існують і спільні структурні елементи. Ці елементи у кожній культурі відіграють належну роль зі своїм відтінком, виконують певну функцію. Внаслідок цього вірогідне виникнення культурних конфліктів у праві, які можна вирішити методом врівноваження (згладжування). Суть цього методу полягає в тому, щоб у конкретній ситуації надати перевагу якомусь одному, більш сприятливому для неї елемента культури, нехтуючи іншими. Це означає, що вимушено створюються культурні східці, які ще називають ієрархією культур. Така ієрархія залежить від ступеня важливості кожного структурного елемента конкретного виду культури для певної норми права.
Отже, предметом культурологи права є вивченнязагальних і спеціальних законів розвитку культури та права; система знань про сутність, суспільне призначення культури та права, їх зв'язки з іншими соціальними явищами; загальні закономірності виникнення і розвитку права, вплив різних видів цінностей (множини культур) на право, його формування та реалізацію, утворення культурно-правової реальності.
Предмет культурології права дає відповідь на питання, які закономірності досліджуваних явищ вивчає наука, який зміст і призначення цих явищ. Тобто культурологія права - проблемна, суспільна, філософсько-юридична, теоретична наука, яка має власний предмет. Загалом культурологія права - це вступ до права. Вона впливає на юридичну думку особи, формує її мислення і стимулює справжню правотворчість. Культурологія права характеризується нескінченним процесом розвитку думки у пізнання явищ. Для цього потрібні високий рівень абстрактності, творче теоретичне мислення, уміння досліджувати релігійні та моральні норми. Завданням культурології права є створення теорії "мирного співіснування" всіх видів культури з метою блокування, гальмування і протиріч їх складових елементів, які формують національне право.
Кожна наука, як відомо, ґрунтується на відповідних теоретичних засадах, у тому числі принципах, які допомагають кращому розумінню її змісту, визначають конкретні тенденції розвитку тощо. Особливо це стосується культурології права як нової науки, що розвивається.
Культурологія права ґрунтується на основних спеціальних і загальних принципах. Основним спеціальним принципом є єдність права, культури і моралі (узгоджена з природними нормами) та необхідність (оскільки наявні постійні вимоги суспільства) регулювання правовідносин.
Оскільки норми культури стосовно правових норм мають первинний характер, тобто наявна ознака дочірності права щодо культури, то правові норми повинні постійно зазнавати своєрідної культурної кореляції. У цій ролі виступають, як відомо, природні та узгоджені з ними моральні норми.
Суть принципу єдності права, культури і моралі полягає у формуванні
Loading...

 
 

Цікаве