WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат

Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права - Реферат


Реферат на тему:
Юридична деонтологія. Методологічні засади культурології права
Культурологія (культурознавство, теорія культури) права - це наука про множинність культур, які відображаються у праві. У цілому право характеризується багатьма видами (множиною) культур (позаяк культура не існує абстрактно, а лише у співучасті). Проте не сумарна кількість видів культури визначає право, оскільки це - здобутки загальнолюдської культури. Йдеться про окремі складові елементи (культурологічні аспекти) кожної окремої культури, які мають пряме або хоча б дотичне відношення до права.
Поряд із поняттям "культура" дослідники часто вживають терміни "загальнолюдські цінності" і "загальнолюдська культура". Під загальнолюдськими цінностями розуміються вартісні здобутки народу в сфері як матеріального, так і нематеріального розвитку. Треба наголосити, що здобутки обов'язково мають бути саме вартісними, надзвичайно цінними. Але який тоді обрати критерій щодо цінностей? Можливо, в оцінці духовних надбань людства потрібно звертатися до природних законів, їхніх першооснов. Адже вона, природа має всесвітнє, універсальне значення. Вимоги природи без жодних обмежень однаково беззаперечні для кожного, незалежно від професійних, культурних, релігійних чи національних ознак.
Щоправда, не все, що створюється людьми, має аналоги у природі, або відповідає природним законам. То ж подібні "творіння" не становлять людської цінності, тим більше основ загальнолюдських надбань (досить згадати розкішні палаци, занадто модний одяг тощо зі сфери матеріальної культури; наукові дослідження атеїзму та ін. зі сфери нематеріальної духовної культури).
Загалом духовними цінностями можуть бути: моральні, національні, психологічні, педагогічні, наукові, політичні, естетичні тощо. Це ті скарби людства, які гармонійно узгоджуються з релігійними нормами. У сукупності вони утворюють правові цінності, а останні - правову культуру, що і є предметом дослідження культурології права.
Загальнолюдські цінності групуються на загальнолюдській моралі. Хоча й моральні норми еволюційно формуються людством, однак цінностями вони стають лише за умови, якщо не суперечать природним нормам. Тобто та частина моральних норм, яка збігається з природними нормами-законами, набуває, можна сказати, статусу загальнолюдської моралі.
Поняття "загальнолюдська культура" охоплює загальнолюдські цінності, загальнолюдську мораль і навіть ті здобутки, які засуджує релігія. Тобто мова йде про всілякі творіння людей, які визнаються ними, еволюційно примножуються.
У культурології права велике значення мають такі категорії: культурна норма, культурні процеси, культурний розвиток, культурна політика, культурне співробітництво, культурна подія, культурна ситуація, культурне середовище, культурні зв'язки, культурні відносини, культурний контекст, культурний організм, культурний потенціал, культурна модель, культурна свідомість, культурні структури, культурні парадигми, культурні тенденції, культурологічна концепція, культурні традиції, культурна різноманітність та ін. Ці категорії ніколи не мають логічно завершеного змісту, бо кожна людина, кожна історична доба можуть наповнювати відповідно ці поняття певним змістом.
Особливе місце серед них посідає культурна норма. Під нею розуміється кількісні та якісні матеріальні і духовні надбання, необхідні для природного життя людства на конкретний період часу. Якщо ж сукупність культури відстає від норми, то розвиток людства не має прогресу. Право в такому випадку неспроможне врегулювати найбільш важливі суспільні відносини. Тоді кажуть, що в такому суспільстві відсутня цивілізованість, у тому числі й цивілізований правопорядок. У правовому полі це означає, що правові норми дублюються або суперечать одна одній і в підсумку частина з них позбавлена конкретного спрямування.
Культурними процесами можна вважати рух і послідовність накопичення соціальних норм, які відбуваються у погодженні між галузями та напрямами розвитку культури. Це складні дії, які пронизують усі суспільні структури без винятку. Культурні процеси переймають не лише зовнішній, а й внутрішній світ людини. Такими процесами характеризуються духовні та моральні засади, що повинні слугувати взірцем для правових норм.
З культурними процесами обопільне пов'язана культурна політика, різновидом якої є правова політика, її як основи законності мають беззастережно дотримуватись усі члени суспільства, а метою її є утвердження цивілізованого правопорядку.
Для дослідження правових явищ велике значення набуває така категорія як культурна подія. Це очікуване або неочікуване суспільне явище, яке внесло певні зміни у матеріальний чи духовний розвиток людства. Очікуваність підкреслює саме якість сподівання результатів фізичних чи інтелектуальних зусиль окремих осіб або групи осіб. Неочікуваність підкреслює певну стихійність, хоча відображає цілковиту закономірність, яку, на перший погляд, начебто важко помітити. Культурна подія -різновид широкого кола діянь, у тому числі правових. Підтвердженням цьому є існування правових і неправових явищ (подій). Так чи інакше кожна чинність у правовому полі залишає свій відбиток у суспільних відносинах. Наразі зі сторони права повинна бути своєрідна реакція. Саме культурологічні події завжди вимагають правового регулювання, оскільки виникають нові, неповторні прецеденти, які завершуються змінами (доповненнями) правових норм. Це і є визначальною рисою постійної недосконалості права.
Право має одержувати схвалення в культурному середовищі, що означає об'єднання однодумців, які визначають культурну політику, домагаючись певних результатів фізичної чи інтелектуальної діяльності. Прикладом можуть бути творчі спілки юристів, які прагнуть максимально врегулювати суспільні відносини ефективними правовими нормами. Здобутки культурного середовища правників рано чи пізно знаходять своє відображення на практиці у зв'язку з тим, що результат є підсумком поміркованої, виваженої, погодженої творчої співпраці юристів.
У культурології часто вживається термін "культурний контекст". Ця категорія означає розуміння єдності усіх напрямів розвитку (формування) культури, характеризується множиною культур. По суті, культурний контекст визначає зміст загальної культурології, її ідеальний взаємозв'язок. Оскільки кожна галузь домагається власних результатів, норм, культурний контекст допомагає зрозуміти єдність всіх соціальних норм. Неможливо правові норми відокремити від інших, бо це будуть штучні, "мертві" норми. А за допомогою так званого "культурного" кута зору людина може усвідомити природу, розвиток й цінність права.
Така категорія культурології права як культурний потенціал, означає ще не досліджений, не врахований запас можливих досягнень культури, її здатностей. Іншими словами, культурний потенціал визначає здатність людини осмислити створені нею цінності і використати їх для регулювання суспільних відносин. Саме в цьому й полягає головна причина недосконалостіправових норм, якщо не враховується повністю культурний потенціал суспільства, нації та держави в усіх напрямах їх розвитку. А зразком може слугувати, наприклад, культурна модель права, де зосереджені здобутки усіх видів культур, що дало підстави створити міцні чинні норми.
Кожна наука має свої парадигми, під якими розуміємо визнані світовою практикою взірці, здобутки матеріальної чи інтелектуальної праці. Тобто це ті культурні ідеали, яких необхідно прагнути досягти. Так, у праві культурною парадигмою може бути римське приватне право. Воно найбільш наближене до досконалості, тому вивчається і сьогодні в університетах. А рецепція римського права поширена в деяких країнах і нині.
Важливим у культурології права є бачення культурних тенденцій, які дають змогу простежити напрям розвитку надбань людства, його основні ідеї, які ведуть до конкретної мети. Хоча на перший погляд здається, що культурні тенденції ніби виникають стихійно, але це далеко не так. Справа в тому, що їх генератором є інтелект нації, який
Loading...

 
 

Цікаве