WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Юридична деонтологія. Естетична культура юриста - Реферат

Юридична деонтологія. Юридична деонтологія. Естетична культура юриста - Реферат


Реферат на тему:
Юридична деонтологія. Юридична деонтологія. Естетична культура юриста
Вперше у науковий обіг термін "естетика" ввів (1750 р.) німецький філософ О. Г. Баумгартен. Нині існує багато визначень цього поняття, які так чи інакше пов'язані з поняттям почуттєвого сприймання людиною реального світу. Наприклад, як стверджує Ю. Борєв, естетика - це наука про природу й закономірності естетичного освоєння дійсності [46, с. 416]. Загалом йдеться про естетичне пізнання, яке слугує важливим чинником духовності людини.
Між поняттями естетичне пізнання, естетичне сприймання, естетичне почуття, естетичне відчуття існує різниця. Естетичне пізнання відбувається на основі естетичного сприймання через зір, слух, дотик, що є первинним у пізнанні. Естетичне сприймання, естетичне почуття, на думку В. Самохіна,- різні форми відображення навколишньої дійсності [124, с. 14]. Естетичне відчуття формує естетичне почуття як тонку духовну структуру людини. Але пізнання, як і почуття, потребує інтелектуальної діяльності людини, оскільки необхідними є певні розумові процеси: запам'ятовування, аналіз, синтез та ін. Крім цього, для почуття й пізнання необхідний вияв людської душі. Результатом емоційного сприймання є емоції, почуття.
Предметом дослідження естетики вважають мистецтво, яке (за Арістотелем) є однією із п'яти (включно розум, мудрість, науку, розсудливість) властивостей духу. Поширене твердження, що мистецтво - це естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості - особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів [143, с. 511].
Основними естетичними категоріями, як зазначає Л. Левчук, є гармонія і міра, прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне і комічне [64, с. 67], які у процесі історичного розвитку можуть змінюватися. Але однією з універсальних форм буття матеріального світу у людській свідомості є краса, яка розкриває естетичний смисл явищ, їхні зовнішні і (або) внутрішні якості, що викликають насолоду, моральне задоволення [64, с. 162]. Краса, як вказує Б. Еренгрос, має свої закони: діяти відповідно до інтересів, потреб, запитів, зручностей інших [66, с. 49], на основі чого формуються суспільні відносини. Красу потрібно шукати в єдиний великій книжці - Природі. Зрозуміло, що найвищим рівнем краси є прекрасне.
До чинників, які формують рівень естетичної свідомості, традиційно відносять естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал. Тобто йдеться про формування певної культури, зокрема естетичної. Посилаючись на спеціальні джерела, можемо констатувати, що естетична культура - це сукупність естетичних цінностей, які існують в суспільстві, способи і засоби їх створення та освоєння [110, с. 28], хоча сама естетика є наукою про становлення чуттєвої культури людини [64, с. 7].
Зауважимо, що поняття "естетична культура" ширше, ніж поняття "чуттєва культура". Зокрема, чуттєва культура стосується лише людини, а естетична - ще й суспільства. Для визначення естетичної культури особи потрібен інтегративний підхід з урахуванням почуттєвого та раціонального.
Зрозуміло, що естетична культура, як і естетика в цілому, має різні види, виходячи з певних ознак. Нас насамперед цікавлять професійні ознаки, тобто естетична культура юриста, яка ґрунтується, як дослідив П. Сорокін, на почуттєвому праві, правовій естетиці [135, с. 497-498].
Специфіка службової діяльності юриста полягає загалом у тому, що відбувається інтеграція почуттєвого та раціонального, тобто виникає своєрідний діалог між ними, на основі якого сприйнята інформація входить у почуття чи залишається на чуттєвому рівні, без дії вищих психічних процесів. Отже, маємо справу з двома аспектами естетичної культури: зовнішнім і внутрішнім. Звичайно, більш цінним для професійної діяльності є внутрішній аспект. Тому виправданим у багатьох випадках є поняття "естетично-почуттєва культура юриста". Саме такий вид культури ми обрали об'єктом дослідження.
Під естетичною культурою юриста розуміється почуттєвий вплив "діалогу мистецтва" і законів краси у правовій естетиці на формування професійної правосвідомості фахівця-юриста та його поведінку з метою пізнання та кваліфікаційного вирішення ним правових ситуацій.
Розглянемо складові елементи естетичної культури юриста та механізм їхньої дії. По-перше, "діалог мистецтва" і закони краси певним чином впливають на формування правосвідомості юристів. Цей вплив відбувається лише у правовій естетиці, тобто в правовому колі, у полі професійної діяльності юриста, де власне потрібна його професійна правосвідомість. Крім цього, він здійснюється на почуттєвому (дуже витонченому) рівні, оскільки естетичне сприймання правових явищ відбувається через органи почуттів.
Ми виходимо з того, що мистецтво є провідним компонентом естетичної культури юриста, адже воно виникло з потреб людини як засіб усвідомлення себе у світі, своїх зв'язків з навколишнім середовищем [110, с. 52]. Воно створює особливий духовний світ людини - світ краси та емоцій [55, с. 109-110].
Естетика, за висловом Г.-В, Гегеля, є філософією мистецтва. Це положення поділяє Л. Левчук [64, с. 21]. Інші автори розглядають естетику як морфологію мистецтва [109, с. 341], його методологію. Естетика, за Л. Левчук, вказує шляхи формування досконалої людської чуттєвості [64,
с. 5]. На думку В. Мовчан, дія мистецтва на людину духовно підносить її з одними якостями (в тому числі свідомістю), а опускає з іншими, більш якісними. Мистецтво є своєрідним зором і слухом, а це не може не торкнутися душі юриста. Але найбільша роль мистецтва у формуванні правосвідомості полягає в тому, що воно активізує суспільну комунікацію, ніби примушує розмовляти з людиною. Таким діалогом, зокрема, є естетичне переживання [99, с. 162-164]. Мистецтво не сумісне з шаблоном, копіюванням. Воно є самостійним витвором людського духу, вважає Л. Левчук [64, с. 45].
Наголосимо, що саме мистецтво активно впливає на формування у юриста правового почуття. Тонка духовна сутність сприяє тому, що воно краще пізнається у правовому явищі, вносить у правосвідомість не виражені словом відтінки почуття, а це своєю чергою підвищує ефективність професійного розв'язання складних суспільних і особистих проблем.
Естетичне пізнання правового явища має незавершену форму: передчуття, інтуїція, здогадки, асоціації тощо, їх вплив виявляється насамперед у сфері підсвідомості, яка активізує свідомість, у тому числі правосвідомість (наприклад,
Loading...

 
 

Цікаве