WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Акторська культура юриста - Реферат

Юридична деонтологія. Акторська культура юриста - Реферат

реальній правовій ситуації. Таким чином юридична фантазія спрямовується на перевірку можливих життєвих фактів.
Основним джерелом правових версій слугує запас інформації про кожну із складових правопорушення: суб'єкт, суб'єктивний бік, об'єкт, об'єктивний бік. Вдаючись до юридичної фантазії, правник мультиплікує власні вчинки в аналогічній ситуації щодо минулого суб'єкта правопорушення, фактів з його біографії, діяльності. Корисним у висуненні правових версій є аналіз фотографії невідомої (чи відомої) особи, її почерку, ознайомлення з життєвими поглядами, звичками, відносинами з людьми, вивчення рис характеру тощо. Такий же процес інформаційного наповнення характерний і для інших складових правопорушення. Отже, йдеться про творче, а не довільне висунення версій.
Відомо, що висуненням версій юридичний процес не завершується, оскільки їх потрібно розробляти, доповнювати, замінювати, в результаті чого залишаються лише продуктивні версії, які можуть мати реальне підґрунтя. Дієвість акторської культури юриста полягає в умінні творчо фантазувати, досягати того, щоб версії буквально пронизували його свідомість, примушували емоційно переживати, сприймались, як власні дії в ролі суб'єкта у певній ситуації. Тобто юрист в думках входить в образ суб'єкта, фіксує всі його можливі неправомірні дії.
Акторські здібності допомагають юристові виявити підтекст сказаного, написаного чи навіть поведінки і відповідно до цього побудувати наступні професійні дії. Так, вдаючись до внутрішнього монологу, юрист має змогу виділити в думках або діях правопорушника юридичний підтекст і ввести його у правову ситуацію. Ще одним важливим прийомом, який дає змогу розгадати психологію правопорушника, є вміння вловити підтекст у поведінці на підставі інтонацій, рухів, міміки. Так, слухаючи людину, можна відчути, яка основна думка її хвилює, про що вона думає. Навіть у тих випадках, коли людина не має наміру приховувати свої думки чи дії, все ж інколи вона змушена це зробити. А розмовна чи писемна мова і поведінка можуть мати смисл, який в прямому його значенні безпосередньо в них не міститься [68, с. 174]. Головне для юриста у такому випадку по-акторськи зреагувати на виявлений підтекст І розмістити його у правовому полі, тобто надати йому юридичного значення, здійснити юридичну оцінку.
Необхідним у правовій діяльності є створення певних емоційно-юридичних ситуацій, оскільки сухість або занадто глибока серйозність (офіційність) успіху не принесуть. Важливо, щоб юрист, переживаючи сам, зумів викликати переживання у співбесідника. Такий акторський прийом допомагає в критичній ситуації прийняти правильне рішення.
Акторська культура вимагає від юриста певних навичок розумної поведінки у правовому просторі. Йдеться про "пересування" думки в просторі. Воно може бути повільним, але безперервним; може зупинятися різко або поступово, зменшуючи швидкість, розпочинати рухи повільно, змінювати швидкість пересування [111, с. 18]. Звичайно, маневрування думки у просторі має свої незручності, вимагає поєднання теперішніх фактів із минулими правовими явищами, подіями. Проте, юрист повинен вміти перевтілюватися, подібно до актора входити у роль, відтворювати ситуацію, а в потрібний момент повертатися до відповідних фактів з метою встановлення правової істини, а також своєчасно виходити з ролі. Режисером таких навичок поведінки, безперечно, є сам юрист, що свідчить про його професійну майстерність.
Юридична праця, будучи деякою мірою одноманітною, навіть монотонною (велика кількість правових норм, статей інших нормативно-правових актів), може втомлювати. Свідченням акторської культури юриста у такому випадку є вміння перетворити нецікаве у цікаве, незнайоме у знайоме, психічний стан - в активні фізичні дії тощо.
Професійна діяльність багата на несподіванки, випадковості. Уникнути цього можна завдяки акторській культурі, здатності долати випадковості, виходити зі складної ситуації, керуючись вимогами Закону. Тут важливо правильно оцінювати появу нових несподіваних контраргументів, очевидців. При цьому, звичайно, варто пам'ятати про динамічність службових відносин з громадянами, необхідність піклуватися про честь та гідність будь-якої особи.
Суть динамічності відносин юриста з громадянами полягає у повазі співбесідника, в умінні вловлювати найменші зміни у його почуттях. Однак, зауважимо, що такий акторський прийом не кожному юристові вдається, оскільки співбесідник може добре маскувати свій стан, вести себе у повній відповідності до висловлювань. У такому випадку юрист має змінити тактику бесіди, щоб виявитисправжні мотиви поведінки співбесідника. У випадку невдачі юрист повинен шукати причини не в умінні співрозмовника приховати внутрішні процеси, а у власних професійних та акторських здібностях.
Отже, акторська культура має велике значення для юриста при виконанні службових обов'язків. Насамперед вона сприяє виробленню таких етикето-стильових правових дій, які дають змогу сконструювати саме місце дії, виробити схему власної поведінки. При цьому стає можливим компенсувати внутрішню енергію, уміло розподілити запас нервових сил на увесь процес юридичної справи, зберігаючи їх для кульмінаційних моментів.
Акторські здібності сприяють формуванню у юриста необхідної реакції на несподівані явища, вміння легко і непомітно переключатися з одного правового об'єкта на інший (із збереженням уваги і контролю за основним), помічати ті правові чи неправові явища, які відволікають увагу, зосереджувати зусилля на потрібних юридичних діях. Акторська розкутість сприяє подоланню нерішучості чи навіть страху.
Завдяки акторській культурі юрист може глибше проникнути у внутрішнє життя людини, збагнути її фізичні І психічні дії, вгадати наміри. Власний життєвий досвід, внутрішні дії, осмислення, вивчення, аналіз спостереження правових ситуацій, акторські здібності сприяють самореалізації юриста як творчого фахівця.
Список використаної літератури
1. Козловський А. А. Право як пізнання: Вступ до ідеології права.- Чернівці: Рута, 1999.- 295 с.
2. Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпистемология культуры: Введение в обобщенную теорию познания.- К.: Наук, думка, 1993.- 216 с.
3. Кудрявцев В. Н., Казимирчук В. П. Современная социология права.-М.: Юрист, 1995.- 304 с.
4. Культурология. История мировой культуры: Учебн. пособие для вузов / А. Н. Маркова, Л. А. Никитич, Н. С. Кривцова и др.; Под ред. проф. А. Н. Марковой.- М.: Культура и спорт, 1995 .-224 с.
5. Нариси з сучасної західної філософії права: Навч. посібник.-Харків, 1997.- 148 с.
6. Невважай И. Д. Философия права: проблема рациональности права //Правоведение.- 1995.- № 3.- С. 67-75.
7. Петрова Л. В. Методологія правознавства: філософський дискурс // Правознавство: Доповіді та повідомлення ПІ Міжнародного конгресу україністів.-Харків: Око, 1996.-С. 23-29.
8. Петрова Л. В. Нариси з філософії права: Навч. по-сібн. / За ред. проф. В. О. Чефранова.- Харків, 1995.- 260 с.
9. Рабінович П. М. Філософія права: деякі науковоз-навчі аспекти // Вісник Академії правових наук України.-1997.-№1 (8).-С. 36-46.
10. Синха Сурия Пракаш. Юриспруденция: Философия права.-М.: Академия, 1996.- 120 с.
11. Сливка С. С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект).-Львів: Світ, 2000.- 336 с.
12. Сливка С. С. Самозахист населення: Моральний аспект.-Львів: Каменяр, 1996.- 144 с.
13. Сливка С. С. Українська національна філософія права: антологічний ракурс.-Львів: Воля, 2001.- 168 с.
14. Сюкшйнен. Шариат: религия, нравственность, право //Государство и право- 1996-№ 8.-С. 120-129.
15. Тадевосян Э. В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право.- 1998.- № 1.-С. 46-53.
16. Тихонравов Ю. В. Основы философии права: Учебн. пособ. для вузов.- М.: Вестник, 1997.- 608 с.
17. Фрейд 3. Введение в психоанализ: Лекции.- М., 1991.-160 с.
18. Фромм Э. Душа человека- М.: Республика, 1992.-430 с.- (Серия "Мыслители XX века").
19. ЦиппеліусР. Філософія права: Підручник: Пер. з нім-К.: Тандем, 2000- 300 с.
Шкода В. В. Вступ до правової філософії.- Харків: Фоліо, 1997-223 с.
Loading...

 
 

Цікаве