WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Юридична деонтологія. Акторська культура юриста - Реферат

Юридична деонтологія. Акторська культура юриста - Реферат

відображати стан психіки чи результати дій. Для здійснення однієї і тієї ж дії юрист може використовувати різні рухи, які впливатимуть на оточуючих як позитивно, так і негативно. Важливо, щоб вони відбувалися під контролем свідомості, посилювали позитивне враження, привертали (або не привертали) увагу до особи юриста. Взагалі координація рухів надає професійній поведінці юриста яскравого характеру, емоційно підсилює ділові стосунки. Зазвичай культура професійних рухів ґрунтується на ритмічності та пластичності [111, с. 21]. Але професійні рухи юриста мають цілеспрямовану дію, тому етикетно-правові зовнішні дії мають бути спрямовані на їх вдосконалення та гармонізацію.
Професійні рухи юриста великою мірою впливають на психіку співбесідника і визначають його наступні фізичні дії. Це стосується, наприклад, працівників міліції, які повинні зупинити протиправні дії. Вдаючись до пантомімічних рухів, юрист може створити таку ситуацію, в якій злочинець відчує, що говорить неправду, або зрозуміє, що поводиться непристойно. Іноді професійні рухи сприймаються людиною імпульсивне. Це є наслідком деонтологічної дії юриста, що для правового мистецтва має велике значення.
Нема потреби доводити важливість для актора володіти мовною технікою, яка допомагає втілити і донести переживання героя до глядача у досконалій художній формі [137, с. 9]. Що стосується юридичної діяльності, то тут мовна техніка характеризується такими елементами, як дикція, правильне дихання, належно поставлений голос, літературна вимова, логіко-інтонаційні закономірності, гострота слуху. Добре володіти мовною технікою юристові вкрай необхідно. Залежно від ситуації, кола співбесідників, мети, юрист обирає відповідний стиль мови, але культура мовної техніки попри все повинна зберігатися.
Важливим компонентом акторської культури юриста є створення уявного образу. Йдеться про специфічне, юридичне, уявлення юристом власної ролі. Він має передусім визначити послідовність, якість та оптимальність своїх дій у конкретному правовому явищі. Зробити це допомагає уявний образ юриста, досвід якого вартий наслідування.
Реалізація правових норм вимагає всебічної виваженості, обережності, врахування позитивного, раціонального досвіду професіоналів. Для цього, звичайно, потрібна надійна емоційна пам'ять. Такий компонент акторської культури, як емоційна пам'ять, безперечно, посідає важливе місце в юридичній діяльності. Саме в критичних ситуаціях, коли бракує навіть часу для роздумів, щоб не показати розгубленості, юрист вдається до емоційної пам'яті. Відомо, що будь-які емоційні переживання, пов'язані з діяльністю, певною мірою залишаються у психіці, тобто зберігається емоційно-юридичний слід. У випадку службової потреби або при появі певного подразника (думки, нагадування знайомого образу людини, знайомого правового явища) відбувається відтворення пережитого. При цьому набуває значення відповідний емоційний досвід юриста. Ситуація дещо ускладнюється, коли юристові бракує досвіду. Тоді він змушений відтворити у пам'яті вже пережиті аналогічні ситуації, згадати емоції, пов'язані з колишніми правовими діями.
Зміст акторської культури юриста визначають дії, які так чи інакше, свідомо чи підсвідоме активізують його професійну майстерність. Вважаємо, що акторські риси повинні сприяти формуванню певної моделі юридичного мислення. Ця модель має видозмінюватися залежно від кожної правової ситуації.
Формування акторської культури юриста відбувається на основі відповідних принципів, які наближають акторське мистецтво до правової діяльності, сприяють ефективному правовому регулюванню суспільних відносин. Основними принципами акторської культури юриста є життєва правда, творча свобода, віра у справедливу юридичну ухвалу, правова імпровізація, використання потенціалу юридичних дій.
Акторські дії правника спрямовані на висвітлення життєвої правди в усіх її аспектах і в кожному окремому випадку, підпорядкування акторської культури юриста вимогам правди, що виключає будь-яку штучність. Юридична дійсність спонукає пізнавати людину, її душу, глибоко вникати у правові явища.
Акторська культура ґрунтується і на принципі творчої свободи. Безумовно, творчу (професійну) свободу юриста зумовлює глибоке знання правових норм. Але цього не досить, потрібні ще духовна (внутрішня) та фізична (зовнішня) свобода. Духовна свобода юриста відображає його внутрішній, психічний стан, спроможність розв'язувати правові проблеми. Це, так би мовити, налаштованість на глибину і якість професійної діяльності, певна духовна програма дій. Із духовної свободи випливає фізична, яка відображає зовнішній бік юридичної діяльності, реальну правомірну поведінку юриста. Культура духовної та фізичної свободи -це акторське уміння правника раціонально розподіляти відповідну енергію, яка дасть найбільшу користь.
Цінність для акторської культури становить віра у справедливу юридичну ухвалу. Йдеться не про те, що юрист іноді може лише демонструвати перед громадянами позитивне вирішення справи, хоча наперед знає, що проблема не буде розв'язана. Реально оцінивши ситуацію, юрист повинен непохитно вірити не лише в успіх однієї чи іншої сторони, а й у те, що він прийме тільки справедливе рішення. Така ж віра має бути й у громадян. Іншими словами, громадяни повинні повірити в те, у що вірить юрист. Досягнення такої віри засвідчує справжню професійну майстерність юриста. Інколи, щоб переконати, схилити співбесідника до правдивих показів, потрібно у цілком серйозній справі імпровізувати (усміхнутися чи заплакати). Проте це повинні бути дії, які б сприймалися як щирі, а не фальшиві.
Імпровізація як принцип акторської культури юриста свідчить про глибоке усвідомлення ним свого суспільного призначення. За допомогою цікавих і виразних професійних дій,правомірної поведінки, справедливо оцінюючи кожен факт, юрист здійснює спеціальний правовий аналіз явища, яке відбулося. При цьому важливо не розширювати діапазон імпровізації, а сприймати правове явище в його цілісності. Тобто юрист суттєво впливає на якість професійної діяльності.
Щодо використання потенціалу юридичних дій, то йдеться про максимальне "використання природних акторських здібностей правника. їх треба розвивати і постійно застосовувати у правовій діяльності. Дієвість природних акторських нахилів юриста найбільшою мірою виявляється у здатності духовно і фізично наблизитися до уявної моделі поведінки. Тобто створення уявної моделі в кожній правовій ситуації вимагає вияву всіх здібностей. Щоправда, тут часто на перешкоді юридичним діям стають правові почуття. Оскільки для того, щоб сформувалося правове почуття, потрібен певний час, а ситуація іноді вимагає негайного прийняття рішення, природні задатки юриста дають змогу в окремих, екстрених випадках віддати перевагу діям, а не почуттям. Фактично дія стає гальмом для почуття [68, с. 39], коли юрист, не чекаючи на появу останнього, приймає рішення відразу, сподіваючись, що почуття з'явиться згодом. Цей ризик залежить не тільки від природних здібностей, а й від акторської техніки.
Відомо, що в діяльності юриста можуть об'єктивно виникати нові професійні дії, які потребують значної витривалості, гнучкості, запасу правових знань. Це вимагає від юриста виваженого добору форм і методів професійних дій, що дає змогу керувати юридичними почуттями (для переконливого і наочного розміщення необхідних явищ у правовому полі). Акторській культурі юриста властиві саме функції:
- творчого висунення й розвитку продуктивних правових версій;
- виявлення юридичного підтексту;
- створення необхідних емоційно-юридичних ситуацій;
- виховання навичок адекватної поведінки у правовому просторі;
- запобігання юридичній монотонності;
- забезпечення динамічності службових відносин з громадянами.
Кожна юридична справа передбачає розробку декількох варіантів її розв'язання. Спочатку такі варіанти необхідно сформулювати подумки. Цьому допоможе уміння творчо розвинути продуктивні правові версії, що межує з акторською фантазією. Така здатність допомагає юристові створювати версії, які могли б мати місце в конкретній ситуації. Це особливий спосіб мислення, який полягає у моделюванні уявних причин у
Loading...

 
 

Цікаве