WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Морально-етичні проблеми професійної діяльності працівника міліції - Реферат

Морально-етичні проблеми професійної діяльності працівника міліції - Реферат

обов'язку, відповідальності перед суспільством, колективом у справедливості;
- престижно-статусні почуття, пов'язані з потребою самоствердження (почуття власної гідності, честі і совісті, гордості і сорому, власної правоти провини, задоволення собою і каяття, самовиправдання і самозвинувачення і т.д.);
- альтруїстичні почуття (бажання допомогти іншому, співчуття, підбадьорити людину в важливі хвилини, чутливість та ін.), тобто почуття, які зігрівають спілкування внутрішнім теплом безкорисливого добра;
- комунікативні почуття, які виникають на основі задоволення потреб спілкуванні (симпатія, довіра, повага, приязнь).
Всі ці почуття закріплюють стійкі соціальні зв'язки суспільного життя і міжособових відносин. Ядром моральних почуттів є почуття совісті, обов'язку, честі і гідності.
Роль моральних почуттів в житті людей і суспільства надзвичайно важлива: по-перше, вони є чуттєво-емоційною формою пізнання і оцінки вчинків, дій і поведінки людей з позицій суспільно вироблених норм і ідеалів, виражають їх позитивну чи негативну моральну цінність, тим самим і ставлення до них самої людини; по-друге, в даній якості моральні почуття виступають сильним засобом регуляції стосунків між людьми, людьми з різними соціальними спільнотами : суспільством, нацією, класом, колективом, сім'єю; і є засобом гармонізації індивідуального і суспільного в поведінці людей; по-третє, суспільно значимі норми, принципи інтуїтивно перетворюються у внутрішні переконання людини. Останні визначають активну спрямованість відношення людини до світу, вибір характеру своєї поведінки, виступають мотивом власної творчої активності. Висока соціальна значимість моральних почуттів полягає і в тому, що вони активізують творчі зусилля людини в різних сферах її життя, діяльності. Нарешті, вчетверте, моральне почуття є не тільки засобом регуляції, гармонізації суспільних відносин, але і засобом самоствердження людини, розкриття її потенційних творчих здібностей, її всебічного розвитку, її внутрішнього світу. Ось чому формування моральних почуттів у кожної людини, а також у працівників міліції, є одним з важливих завдань морального виховання.
Позитивним моральним почуттям протистоять негативні, тобто егоїстичні почуття, такі як заздрість, себелюбство, боязкість, недовіра, душевна черствість, байдужість. По суті вони є аморальними почуттями, оскільки позбавлені головної ознаки моральності - усвідомлення необхідності сприяти зміцненню соціальних зв'язків. У працівників міліції ці почуття можуть бути виражені відсутністю професіоналізму, вони є джерелом не тільки аморального ставлення до людей, але й протиправних, антисоціальних дій і вчинків.
На раціональному рівні моральна свідомість виступає у вигляді особливого роду питань що мають нормативно-цілісний зміст моральних норм, моральних принципів і ідеалів.
Моральні норми - це найбільш прості форми моральних вимог, які ставляться перед кожною людиною. В них закріплений морально-оціночний досвід людей. Інтереси суспільства і кожної людини. Вони орієнтовані на підтримання суспільного життя і діяльності людей, суспільства в цілому. Моральні норми дозволяють, з одного боку - зробити правильний вибір дій і вчинків в типових ситуаціях, а з іншого - здійснюють оцінку і контроль за цими діями, і, відповідно, за допомогою суспільної думки регулюють поведінку людей.
Розрізняють позитивні і негативні норми моралі. Перші з них визначають необхідну лінію поведінки, вимагають вчиняти певні дії (бути чесним, поступитися місцем старшому). Інше забороняють деякі дії, обмежують вибір вчинку: (не заздри, не ображай людину). Разом з тим одна і та ж думка може бути висловлена і в формі заборони і в формі позитивної вимоги одночасно: "не обманюй" і "будь чесним" і т.д.
Норми моралі як і моральні почуття, є універсальними регуляторами поведінки. Одні із них регулюють ставлення людини до себе, інші - до інших людей різних поколінь, статі, віку, а ще інші - до середовища (природи, культури, праці).
Функції норм моралі досить різноманітні. Вони використовуються суспільством як засоби регламентації, підтримки, забезпечення, опіки, контролювання, регуляції зв'язків і відношень соціальних груп, спільнот в соціальній структурі, як засоби включення людини в соціальну структуру. Головне укладається в тому, що вони забезпечують нормальну життєдіяльність суспільства і особистості, впливають на моральну поведінку через її самосвідомість, самооцінку, мотиви і установки.
Перетворення норм моралі із зовнішнього фактору в самосвідомість - процес складний, але виключно важливий. Здійснюється він не тільки через систему морального виховання, але і активного включення людини у всі сфери суспільної діяльності.
Більш складною формою моральної свідомості в порівнянні з нормами, є принципи моралі, які представляють собою більш узагальнений вираз вимог моралі.
Саме моральні принципи складають серцевину моралі, визначають її гуманну спрямованість.
На відміну від норм моралі, які визначають тактику поведінки в конкретних життєвих ситуаціях, принципи моралі визначають узагальнену соціальну орієнтацію, стратегію поведінки, є своєрідною програмою діяльності. Найважливішими принципами моралі є гуманізм, справедливість, законність. Якщо норми моралі не мають беззастережного смислу і при певних умовах відступ від них не тільки допустимий, але й необхідний (наприклад, вимога говорити правду не означає, що треба видавати секрети ворогу), то принципи є безумовними моральними вимогами, слідування яким обов'язково у всіх випадках життя.
Найбільш широкою і узагальненою формою моральної свідомості є моральний ідеал. Моральний ідеал - це поняття моральної свідомості в якому моральні вимоги, які ставляться перед людьми, виражені у вигляді образу морально-досконалої особи, уявлення про особистість яка ввібрала в себе всі найбільш високі моральні якості.
Моральний ідеал відображає як наявне - об'єктивно існуючі моральні відносини, так і майбутнє -об'єктивну необхідність їх подальшого розвитку. В цьому плані моральний ідеал - це санкціоноване суспільством або іншим об'єктом моралі уявлення про найдосконаліші моральні відносини, яке відображає прогресивні тенденції морального розвитку в їх спрямованості в майбутнє.
Вчинок - не стільки одномоментний акт, скільки процес дій. Моральні відносини створюють конфліктну ситуацію: після оцінки її людина приймає рішення, керуючись певними мотивами; вибравши засіб вона здійснює
Вольовий акт. Цей результат мимоволі оцінюється іншими і викликає відповідну дію, що знову означає спілкування. Така роль вчинку як "зв'язуючої ланки" в системі моральної свідомості і відносин.
Моральний вчинок в свою чергу складається з ряду елементів: власне дія, попередня йому діяльність моральної свідомості - спонукання, мотив, намір, вибір рішення; наступна діяльність моральної свідомості - самооцінка людиною свого вчинку і відношення до його оцінки з боку оточуючих.
Особливістю існування, функціонування, розвитку та співвідношення трьох основних елементів моралі - моральної діяльності, моральних відносин та моральної свідомості є те, що майже ніколи не існує повного співпадіння між ними. Ці елементи постійно знаходяться у стані розвитку і протиріч, навіть, в рамках кожного з цих елементів постійно відтворюються ці діалектичні протиріччя, наприклад, в моральній діяльності - між метою, засобами і результатами; в моральних відносинах - між відношення людини до себе і до інших, до представників
Loading...

 
 

Цікаве