WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Постмодернізм і трансавангард у мистецтві - Реферат

Постмодернізм і трансавангард у мистецтві - Реферат

постмодернізму іноді ніби намічається логіка, система координат: око розрізняє там або класичний ордер, або інженерну конструкцію у дусі Ейфеля, а то й лапідарний геометризм конструктивізму. Однак усі ці спогади про архітектурні системи виникають головним чином заради того, щоб себе ж і заперечити. Вони поєднуються, провокуючи дивним чином, вони неочікувано випливають назовні з хаосу форм і так само раптово провалюються у порожнечу, безстильовість, в якесь Ніщо. Тут маса історичної ерудиції й уміння бавитися з архітектурними цитатами, але принцип цієї гри - невпевненість, двозначність й парадокс. Віденський "Хаос-хаус" відбиває у своєму криволінійному, абсолютно дзеркальному фасаді собор св. Стефана, що стоїть поруч, а вигадливими надбудовами над бічними фасадами перегукується із середньовічною забудовою старого Відня. Але всередині "хаус" заповнений пульсуючими органічно-біоморфними формами, трохи в дусі пізнього Корбюзьє, а коронує їх традиційний японський місток, ніби з гравюри Хокусаї. "Храм споживання й дозвілля" в центрі австрійської столиці - будівля символічна, знак часу. Його крамниці, ресторани, лавиці й місця відпочинку є цілком притульними й доброзичливими. Однак, саме тут виникає відчуття непевності, невизначеності: якщо все це є середовищем нашого існування, то де ж ми тоді знаходимося, і хто ми такі, і чи при своєму ми розумі? Мистецтво постмодернізму примушує ставити перед собою саме такі чи подібні питання.
Постмодернізм в образотворчому мистецтві формується у рамках авангардистських напрямків 60-70-х рр. ХХ ст. (поп-арт, концептуальне мистецтво, хепенінг, перформенс, гіперреалізм, ленд-арт та ін.), які, втім, поступово втрачають свій критичний пафос й "революційність", перетворюючись у відверту гру із вже існуючими формами або у комерційні проекти.
Постмодерністській стилізації доступна вся спадщина світового мистецтва - від первісних орнаментів (А. Р. Пенк "Куди йдеш‚ Німеччино?"‚ 1984) до різних напрямків сучасного авангардизму. Частіш за все художник‚ бездоганно володіючи академічною технікою‚ втягує глядача до вигадливої гри. Мова старих майстрів перетворюється у своєрідний тайнопис‚ адресований автором середньоосвіченомуєвропейцеві чи американцеві (звичайно‚ непогано знайомому з шедеврами минулого з репродукцій чи телепередач). І глядач приходить у захоплення від власної ерудиції‚ коли‚ наприклад‚ знаходить у С. Робертса ("Жаннет"‚ 1984) риси голландської школи XVII ст.‚ а в Е. Шмідта ("Постаті в лісі"‚ 1982) - сліди манери Н. Пуссена. Не менш цікаво упізнавати у персонажах псевдоісторичних композицій своїх сучасників: у роботі Марка Тенсі "Тріумф нью-йоркської школи" (1984) американські художники зображені у вигляді генералів‚ що приймають капітуляцію своїх європейських колег. Або‚ навпаки‚ побачити усім відомих державних мужів недавнього минулого за столиками пересічної кнайпи‚ як у серії картин "Кнайпа Німеччина" (1982-1983) Йорга Іммендорфа. Глядач не одразу помічає‚ що потрапив до строкатої стихії карнавалу‚ де реальне переплітається з вигаданим‚ минуле - з сьогоденним‚ а піднесене - з низьким.
Одним з найновіших напрямів постмодернізму є посткласицизм в основі якого є начебто "ностальгія за Аркадією", туга за "втраченими цінностями" й "збезчещеною гармонією". На полотнах А. Кіфера зображені дивовижні циклопічні споруди, покинуті, мертві зали, які, на думку самого автора, символізують "позачасові цінності європейської культури". Однак, швидше за все - це "портрет" самої дійсності, що втратила критерії свої реальності й відмовилась від смислових опозицій розуму. На картині шведського посткласициста Л. Андерссона представлений сексуальний акт фавна й кози, а його співвітчизник О. Нердрум на одному з полотен зобразив, як на фоні ідилічного лісового пейзажу дівчина досконало класичних (пуссенівських) пропорцій... випорожнюється. Можливо, це Аркадія, але так само можливо, Анти-Аркадія.
Інші художники-постмодерністи прагнули відродити не зовнішні прикмети класичного мистецтва‚ а його якісну природу - цілісність світовідчуття‚ звертання до вічності‚ життєву силу. Користуючись живописною мовою авангардизму‚ вони втілювала у фарбах сучасний варіант міфу про Всесвіт. Такі спроби очевидні у трепетних і тривожних композиціях італійців Сандро Кіа ("Блакитний грот"‚ 1980) й Енцо Куккі ("Без назви"); у пластичних ребусах американця Джуліана Шнабеля ("Цар дерев"‚ 1984). У тому ж руслі працювали німецькі неоекспресіоністи‚ які шукали неочікувану‚ якби позалюдську точку зору на світ: Ансельм Кіфер добивався цього за рахунок головоломно динамічних ракурсів у поєднанні з чіткістю деталей ("Суламіфь"‚ 1984); Георг Базелітц просто виставляв свої полотна перевернутими ("Млин горить. Ріхард"‚ 1988).
Література:
1. Виппер Ю., Самарин Р. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХVІІ в. - М.,1954.
2. Елизарова М. и др. История зарубежной литературыХІX в. - М., 1961
3. Зарубежная литература средних веков: В 2 Вып. / Сост. Б. Пуришев. - М., 1975.
4. История зарубежной литературы ХІX в. / Под ред. Н. Соловьева. - М.,1986.
5. История римской литературы: В 2 Т. / Под ред. С. Соболевского - М., 1959-1962.
6. Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 1962-1980.
7. Кертман Л. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. - М., 1987.
8. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990.
9. Литература Средних веков. Хрестоматия. / Сост. Б. Пуришев и Р. Шор. - М., 1953.
10. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М.,1987.
11. Никитина В., Паевская Е. и др. Литература Древнего Востока. - М., 1962.
12. Рассел Б. Історія західної філософії - К., 1994.
13. Самарин Р. Зарубежная литература. - М., 1987.
14. Стамеров К. Нариси з історії костюмів: У 2 Т. - К., 1978.
15. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: У 2 Т. - К., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве