WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура цивілізацій cтародавнього сходу - Реферат

Культура цивілізацій cтародавнього сходу - Реферат

братів"), дидактична література ("Повчання Птахопета"). Думки, висловлені єгипетськими мудрецями, не застаріли й у наш час,знання і освіта дуже цінувалась єгиптянами.
На Близькому Сході в ІV тис. до н.е. між річками Тигр та Євфрат виникла цивілізація Месопотамії, або Дворіччя. Її культурну традицію поділяють на три культурно-історичні відтінки: Шумеру, Вавилону, Асирії.
Історія давнього Дворіччя пройшла кілька етапів. Наприкінці ІV тис. до н.е. північна людність, відома під спільною назвою шумерів, посіла і освоїла долини річок Тигр та Євфрат і утворила перші в Дворіччі міста-держави (Ур, Урук, Кіш, Лагаш). Шумерський період історії Месопотамії сумарно нараховує близько 1,5 тис. років.
Провідну роль у першій половині ІІ тис. до н.е. відігравали вавилоняни. Найвищого розквіту Вавилон зазнає при шостому царі першої династії Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.).
Шумер. Кліматичні умови Месопотамії були більш суворішими, ніж в Єгипті: повені, піщані бурі, сирий вологий клімат. Все це повною мірою відбилося на світосприйнятті давніх жителів Дворіччя. Їх міфологію наскрізь проймають відчуття жаху та безнадії перед нездоланними силами злого фатуму. Боги шумеро-аккадців жорстокі й заздрісні до людей. В описах потойбічного царства панують морок та безвихідь. Усі думки, усі прагнення месопотамців концентрувалися на тій дійсності, яку відкриває перд ними земне життя. Але це життя не світле, не радісне, а тривожне, сповнене таємниць і боротьби.
За уявленнями шумерів в основі світобудови перебувала "земна кістка", тобто дерево життя, з якого постали шумерські боги. Глина, з якої шумери ліпили перший посуд, вважалася "земною плоттю". Завершувала конструкцію світу "земна шкіра", яку пізніше почали ототожнювати з міддю, вперше виплавленою з руди. Шумери розрізняли дві сфери діяльності - внутрішню, що стосувалася їжі та задоволення інших тілесних потреб; і зовнішня, що торкалася предметів суспільного життя, включаючи й зв'язок з богами через жерців.
Вважається, що саме шумери винайшли колесо та гончарне коло, першими навчалися виплавляти бронзу та виготовляти кольорове скло, створили першу професійну армію та перші правові кодекси. Шумерські астрологи встановили, що рік складається з 365 діб і поділили його на 12 місяців.
Культура шумерів відзначалася високим розвитком мистецтв, ремесел, особливо визначними були архітектурні досягнення давніх месопотамців. Дворіччя було бідним на камінь, тому будували тут із цегли. Саме шумери почали будувати архітектурні пам'ятки - східчасті вежі - зіккурати, які були невід'ємною частиною месопотамських храмів.
Храми присвячували різноманітним богам шумерського пантеону, так люди задобрювали їх численними жертвами та ритуалами. Серед цих ритуалів особливе значення мав несамовитий крик жерця до богів, які відгукувалися "жахливим блиском" (блискавкою) та "царським криком" (громом).
Велику роль у культурі Месопотамії відіграла писемність. Шумери винайшли клинопис, тобто клинописні значки наносилися паличкою на табличку з сірої глини, а потім ця табличка випалювалася. З літературних пам'яток шумерів до нас дійшли численні міфи, найдавніший варіант епосу про Гільгамеша.
Вавилон - перше місто світового значення в історії людства. Він уславився багатьма архітектурними спорудами, скульптурою, рельєфами. Найвідомішою спорудою міста була Есагіда - 90-метрова вежа - зіккурат на честь бога Мардука.
Відомою пам'яткою давньовавилонської культури є двометровий кам'яний стовп, на якому записано закони царя Хаммурапі. Верхню частину стовпа прикрашає рельєф. Тут зображений бородатий бог сонця Шамаш, який передає символи влади - берло та магічну обручку - цареві Хаммурапі.
Давні вавилоняни створили багато літературних творів. Велику цікавість викликають "Поема про Атрахасіса", в якій розповідається про створення людини й всесвітній потоп, а також культовий космогонічний епос "Енума еліш".
Вже після звільнення від ассирійського панування Вавилон прежив останній період останній період свого розквіту. Цар Навуходоносор ІІ оточив місто міцними мурами. У верхній частині міська стіна була широкою, що на ній могли проїхати дві колісниці. В мурах на всі сторони світу розміщувалися ворота, від яких до центру міста йшли широкі гарні вулиці, збудовані палацами та храмами. За наказом Навуходоносора ІІ було збудовано й друге з сімох чудес світу - славнозвісні сади Семіраміди.
Ассирійська культура була цілком сповнена пафосом сили, уславлювала міць, перемоги та завоювання своїх царів. Уній домінували не релігійні, а мілітарно-світські засади і мотиви.
Будівництво палаців і фортець притаманне ассирійському періоду. Відомим далеко за межами Ассирії виразом державної могутності був палац царя Саргана ІІ поблизу Ніневії. У рельєфах та розписах ассирійських палаців переважають світські сюжети. Головною особою тут виступає сам володар Цар завжди грізний та величний, його фігура важка, руки й ноги налиті дужими мускулами. Ассирійські митці зображали сцени полювання, де реалістично показували різноманітних тварин: коней, верблюдів, левів. "Вмираюча левиця" з палацу Ашшурбанапала - шедевр світової ваги.
За наказом царя Ашшурбанапала у його палаці було зібрано найзначнішу в усьому стародавньому світі бібліотеку, яка складалася з десятків тисяч клинописних табличок.
На захід від Дворіччя, неподалік від Східного Узбережжя Середземного моря і на північний захід від Аравійського півострова знаходилася Давня Палестина. На межі ХІ і Х ст. до н.е. утворилося Ізраїльсько-Іудейське царство, яке у 935 р. До н.е. розпалося на дві самостійні держави. Ізраїльське царство було завойоване і знищене ассирійцями 722 р. до н.е., а Іудейське у 586 р. до н.е. пережило навалу вавілонян. Цар Навуходоносор ІІ розорив столицю Іудеї - Ієрусалим, а населення країни розселив по різних регіонах своєї держави. Після падіння Ново вавилонського царства 538 р. до н.е. перський цар Кір ІІ дозволив іудеям повернутися до Палестини і відбудувати Ієрусалим. У середині ІІ ст. до н.е. Іудея на деякий час повернула собі незалежність, але в 63 р. до н.е. потрапила під владу Риму, з яким перебувала спочатку в союзницьких відносинах. В 70 р. до н.е.після невдалої спроби скинути чужоземне іго Єрусалим було зруйновано військами імператора Тіта. Більшість євреїв розсіялися по інших державах. Ця подія стала кінцем давньоєврейської культури.
Основою цієї культури була монотеїстична релігія з єдиним богом, найпоширенішим з імен якого було татуйоване ім'я Ягве. Єврейський Ягве єдиний Вседержитель, войовничий і надзвичайно вимогливий до свого творіння, справедливий як у своїх каральних присудах, так і в дарованих благах, ніким не бачений, але всюдисущий, володіє як смертю, так і життям.
Головна писемна пам'ятка давньоєврейської культури відома нам як біблійний Старий Завіт. До складу Старого Завіту входять три великих
Loading...

 
 

Цікаве