WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Еволюція поглядів на культуру. Культура і цивілізація - Реферат

Еволюція поглядів на культуру. Культура і цивілізація - Реферат

англійський культуролог Генрі Бокль публікує перший том своєї "Історії цивілізації в Англії". Втім, поряд із словом "цивілізація" вживається і слово "культура": у 1860 р. швейцарський культуролог Якоб Буркхардт (1818-1897) видає свою знамениту працю "Культура Італії а епоху Ренесансу". Таким чином, поняття "цивілізація" звичайно стосується цілих народів, великих епох, виступає як синтетичне означення всього, що створено людством. Натомість "культура" тепер вже ніби й не претендує на подібне узагальнення і виступає для найменування чогось більш часткового, менш синтетичного.
У кінці XІX - на початку XX ст. це розходження між "цивілізацією" і "культурою" поглиблюється. У 1869 р. російський історик і соціолог Микола Данилевський (1822-1885) видає працю "Росія і Європа", де висуває теорію відособлених "культурно-історичних типів" - цивілізацій, що розвиваються подібно до біологічних організмів. Кожен такий тип являє собоюспецифічний для даного народу чи групи споріднених народів "синтез" релігійного, соціального, побутового, промислового, політичного, наукового і художнього розвитку. В основі цього "синтезу" - "духовна природа" народу, яка "розгортається" згідно "закладених" у ній потенцій. Культурно-історичний тип у своєму розвитку проходить три стадії: етнографічну, політичну і цивілізаційну, причому, Данилевський відзначає, що деякі з цих типів не досягають третьої стадії внаслідок різного роду історичних причин. Натомість і серед цивілізацій існують відмінності: одні з них характеризуються рівномірним розвитком релігії, наук і мистецтв, політичної сфери й економіки (наприклад, Єгипет і Китай); інші ж відзначились найвищим рівнем лише однієї із сторін культурного життя (євреї - у релігійній сфері, греки - в науках і мистецтвах, римляни - в політиці тощо).
Класичну для XX ст. концепцію цивілізації висунув німецький культуролог Освальд Шпенглер (1880-1936) у праці "Сутінки Європи" (1918-1922). На його думку, ніякої "світової культури" не існує; життя людства - це безперервний процес народження і загибелі культур, які представляють собою своєрідні "організми" зі своєю внутрішньою організацією, кожен з яких є замкненим й абсолютно неповторним. Вони можуть існувати 1200-1500 років, а потім зникають, залишивши різноманітні пам'ятки і сліди, які лише й можуть бути використані іншими культурами, - натомість запозичення й розвиток їх внутрішніх принципів (прафеноменів) неможливе. Отже, Шпенглер заперечує культурне спадкоємство, єдність культури людства й діалог культур. Процес розгортання культури у часі, на його думку, пов'язаний з омертвінням її "органів", спрощенням структури, переходом від різноманітності до одностайності, і, разом з тим, від органічної цілісності всіх складових культури до механічного їх поєднання. Врешті-решт, "культура" перероджується у "цивілізацію", для якої характерне заперечення самого життя - інтелектуалізм й техніцизм, відмова від безпосереднього і творчого сприйняття світу. Таким чином, цивілізація - це заключний етап розвитку якої-небудь культури, для якого притаманний високий розвиток наукових і технічних досягнень і занепад релігії і мистецтва.
Незважаючи на критичне ставлення до конкретно-історичних побудов Шпенглера (зокрема, його "пророцтв"), сучасна культурологія значною мірою будує свою теоретичну базу на основі його ідей. Так, нині прийнято вважати, що культура - це той етап розвитку суспільства, який характеризується становленням, ціннісною орієнтацією і динамізмом; це час творення культурних форм. Натомість цивілізація - це результат культури, її кристалізовані форми, яким притаманна довершеність і, разом з тим, застиглість. Російський мислитель Микола Бердяєв (1874-1949) писав: "Культура є релігійною у своїй основі, цивілізація - безрелігійною... Культура походить від культу, вона пов'язана з культом предків, вона неможлива без священних переказів. Цивілізація є волею до могутності, до облаштування поверхні землі. Культура є національною, цивілізація - інтернаціональною. Культура є органічною. Цивілізація - механічною. Культура заснована на нерівності, на якостях. Цивілізація проникнута прагненням до рівності, вона хоче засновуватись на кількостях. Культура є аристократичною. Цивілізація - демократичною".
Разом з тим, якщо між культурою і цивілізацією немає цілковитої гармонії, то немає і фатальної несумісності. Реальні взаємозв'язки між ними виступають у трьох основних формах: 1) генетична: культура творить цивілізацію; перша не є повною, завершеною, поки не втілилась у другій; 2) структурно-функціональна: культура і цивілізація є різними сторонами людської діяльності як системи і жодна з них неможлива без іншої; 3) дисфункціональна: цивілізація створюється культурою як реалізація її творчого потенціалу, в інтересах вільного розвитку людини; однак, часто досягнуті результати стаючи стереотипними, шаблонними, ведуть до втрати сенсу, "висоти" культурних цінностей, формують ілюзію самодостатності й самовдоволення цивілізації. У взаємозв'язку із культурою вона прагне до підміни функцій, намагається відігравати роль лідера, залишаючи культурі роль аутсайдера. У такі епохи занепаду цивілізацію покидає "душа" культури; це епохи розпаду і глухого кута у взаємовідносинах культури й цивілізації. Для культури - це сигнал до оновлення своїх вічних сенсів та їх об'єктивації у новій цивілізації.
Література:
1. Виппер Ю., Самарин Р. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХVІІ в. - М.,1954.
2. Елизарова М. и др. История зарубежной литературыХІX в. - М., 1961
3. Зарубежная литература средних веков: В 2 Вып. / Сост. Б. Пуришев. - М., 1975.
4. История зарубежной литературы ХІX в. / Под ред. Н. Соловьева. - М.,1986.
5. История римской литературы: В 2 Т. / Под ред. С. Соболевского - М., 1959-1962.
6. Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 1962-1980.
7. Кертман Л. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. - М., 1987.
8. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990.
9. Литература Средних веков. Хрестоматия. / Сост. Б. Пуришев и Р. Шор. - М., 1953.
10. Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М.,1987.
11. Никитина В., Паевская Е. и др. Литература Древнего Востока. - М., 1962.
12. Рассел Б. Історія західної філософії - К., 1994.
13. Самарин Р. Зарубежная литература. - М., 1987.
14. Стамеров К. Нариси з історії костюмів: У 2 Т. - К., 1978.
15. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: У 2 Т. - К., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве