WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Фольклорний і народносценічний український танець - Реферат

Фольклорний і народносценічний український танець - Реферат

арсенал класичного балету. Розширюючи значення руху, М.Соболь не перетворював його на самоціль, а вбачав у ньому образно-дійовий чинник, який у комбінації з іншими допомагав розкрити тему та сюжет твору.
Запозичуючи основну структуру руху та забарвлюючи його відповідно до художнього завдання, балетмейстер використовував ряд повітряних рухів, притаманних українському чоловічому танцю. Таким чином, Михайло Соболь розпочав, а його послідовник Павло Вірський з успіхом продовжив цей процес. Чільне місце у лексичному арсеналі посіли: подвійні характерні різновиди повітряних "щупаків", "розніжок", "пістолетів", "кілець" тощо.
На Міжнародному фестивалі народного танцю у Лондоні, що відбувся 1935 року, українські танцюристи здобули всесвітнє визнання. Після виступу в десятитисячному залі Альберт-холу солістів київського балету гопак став наймоднішим танцем на Британських островах, а успіх танцюристів на І Декаді української літератури та мистецтва в березні 1936 року спонукав до створення на Україні ансамблю танцю. У квітні 1933 року
оголошено набір до новоствореного колективу, а вже І вересня на V Міжнародному театральному фестивалі в Москві. Відбувся перший публічний концерт Ансамблю, яким керували Ї.Вірський та М.Болотов.
Так було закладено підвалини великого мистецтва Енського народного танцю, з яким у повоєнні роки ознайомився весь світ.
Після побіжного огляду історії становлення українського односценічного танцю повернімось до висвітлення другого принципу обробки фольклорного танцю.
Третій принцип - авторський варіант фольклорного першоджерела
Використовуючи певні теми, що виникли на ґрунтіодного звичаю, обряду, традиції, перейнявши колорит, образні деталі лексики, розробки певних позиційних лейтмотивів і стиль фольклорного танцю,
І створює свій, авторський варіант танцю. Є теми в народній хореографії, які втратили свою актуальність або мало цікавлять сучасника, але нерідко музика, ографічний текст надзвичайно поетичні. У цих елементах є те раціональне зерно, та ледь помітна художня чи предметна зображувальність, які наближають овальний образ до життєвого, бо у фольклорному танці "на самовиражається, тоді як у народносценічному постановник ставить перед виконавцем певне завдання, яке він вирішує у пропонованих обставинах ролі, створюючи певний образ, танцюючи для глядача.
Виконання віртуозних рухів - "розніжок", "содебасків", вітряних турів-дублів", "щупаків", різноманітних "закладок", ввзунців" тощо у чоловіків та різноманітних круток, чець, обертів у жінок притаманне українському танцю і є складовою частиною високохудожнього танцювального ансамблю: Важливо, де і як їх виконувати. Добре, якщо танцюрист виконує трюк невимушене, залюбки, наче демонструючи: "Дивіться, люди добрі, як мені все легко дасться", якщо через складний, віртуозний рух-трюк відтворює оптимізм, радість життя. У такому разі цей елемент мас художнє призначення і виконується за законами розкрити образу, солісті демонстративно підкреслює його. На кожному концерті у будь, і якій країні світу глядач нагороджував шквалом оплесків неперевершених виконавців "повзунця": заслуженого артиста України Г.Чапкіса (Державний заслужений академічний і ансамбль танцю України імені П.Вірського) і О.Доріченка і (Державний заслужений академічний український народний хор імені Г.Верьовки). Виходець з художньої самодіяльності,; заслужений артист України А.Князєв був не тільки віртуозом-] піруетистом, а й неповторним актором (варто згадати його роль "бабусі" в гуморесці "І старість не радість"). Завжди в образі виконували карколомні трюки заслужені артисти України і Б.Мокров, В.Мєщан, В.Бобовников, Б.Чорноусов та інші.
У деяких колективах сучасної української народносценічної хореографії є суттєвий, на нашу думку, недолік - незначна чисельність танців малих форм: дуетів, тріо, квартетів. Відомо, що найкращі з них стали класичними і міцно увійшли у золотий хореографічний фонд: "Чумацькі радощі", "Шевчики", "Подоляночка", "Горлиця" П.Вірського, Три кума, три куми" Б. Білоцерківського та ін.
Мініатюра П.Вірського "Ляльки" мала два варіанти сценічного втілення (2-й варіант "Он під вишнею"). У танці беруть участь три особи: багатий старезний дідуган-залицяльник, дівчина, молодий козак-запорожець. Танець побудовано за традиціями старовинного вертепу, тому він має підкреслено виразну театралізовану форму. Постановник часто звертається до таких театральних трюків, як: "третя" нога діда-залицяльника, подарунковий шмат тканини тощо.
Танець-вистава вирішена прийомами гіперболізації та гротеску. Кожна лялька наче перезнята зі старовинного лубка. Колоритна українська народна пісня, яку взято за музичну основу, - "Ой під вишнею", - доповнює надзвичайно емоційну зважаючи на ляльковий характер) за своїми драматичними ментами дію.
...Вечоріє. Ганнуся поспішає до криниці по воду. Здалеку веселе награвання "Козачка". І хоча у Ганнусі на ногах черевички, як кажуть у народі: Трошки гречки, трошки проса, взута, трошки боса", вона, не помічаючи цього (бо ж ода!), почала пританцьовувати.
Та тільки зробила кілька рухів, як згадала про черевички, цей час з'являються три веселі парубки, три побратимчики. Кожен з них хоче привернути увагу дівчини, про яку, що й роботяща, і скромна, а що вже вродлива, то, кращої і в цілому світі не знайти. Хлопці намагаючись перевершити один одного, а красуня часто кидає оком на одного з юнаків - Миколу, ївшись, вони вирішують спровадити його з відрами до ниці по воду. Залишившись з дівчиною, хлопці запрошують її танцю. Однак тільки-но почали танцювати втрьох, як черевички розірвалися вщент. Перезирнулися шевчики рішили зробити красуні приємне - пошити нові черевички. по вони намотують та просмолюють дратву, вселяють її. Кумедно підстрибуючи на одній нозі, шиють черевички, "цвяшки" і почистивши черевички, щоб блищали. Як добре припасовані до ноги черевички! вільні руки їх шили! І хоч видно, що подарунок дівчині дуже подобається, вона повертає черевички хлопцям. Наразі з наповненими водою відрами повертається третій парубок. ївшись, що приятелі навмисне відіслали його, хлопець йому дає до рук по відру води, а сам дарує Ганнусі новенькі черевички (вони були пошиті для неї заздалегідь). Дівчина з приймає подарунок. Ще б пак! І гарні, і від судженого! уся скидає старі черевички і взуває нові. Милуючись дарунком, дівчина танцює перед хлопцями. Такий зміст танцю "черевички" .
Loading...

 
 

Цікаве