WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Жест, поза у танці - Реферат

Жест, поза у танці - Реферат

веде до того, що глядач не зрозуміє думки знавця, закладеної в жесті. Ось чому справжні танцюристи-актори прагнуть виявити в дорученій їм ролі найтонші нюанси пластичної мови, акцентувати окремі деталі і ін. Саме жести, співіснуючи з лексикою танцю і мімікою, поповнюючи одне одного, створюють єдину внутрішню пластичну гармонію образу. Саме вони доносять до глядача почуття, емоції і, як писав М.Фокін, "можуть сказати про те, про що музика не скаже.
Такий творчий підхід до використання жестів маємо в ах П.Вірського, особливо у танцювальних композиціях і пам'ятаємо , "Подоляночка", "Про що верба плаче" та ін. Сучасні дослідники схильні поділити жести на ілюстративні, оcновні й психологічні.
Ілюстративні жести супроводжують дію. У народному танці вони, на відміну від пантоміми, зустрічаються рідко. Це, передусім, показ стану людини (втома, бадьорість, болить серце, голова тощо), визначення форми і мета, його розмірів, висоти тощо, а також відображення природи. Якщо ці жести умотивовані дією (залицяння, наприклад, старого панича до дівчини в хореографічній картині "Ой під вишнею"), то використання їх доцільне.
Умовні жести не супроводжують дію, а замінюють її пластичним еквівалентом. Ці жести органічно входять до і глядач сприймає їх як частину самої дії. Влучновикористали умовні жести П.Вірський у хореографічній картині "Про що верба плаче", "Моряки флотилії" Україна" (вітання В.Михайлов у танці "На Січі Запорозькій" (військові ритуали В.Вронський у хореографічній сцені "Солоха" (релігійні ритуали Г.Клоков у танці "Орлятко" (військові жести) та ін.
Вагомого змістовного навантаження, особливо в сучасних сюжетних танцях і композиціях, набуває психологічний жест, відображує ставлення персонажа до довкілля і в зв'язку з цим розкриває його внутрішній емоційний стан, хід його думок, психологічному жесті закладені майже всі емоційні переживання людини.
Державний заслужений академічний ансамбль танцю України є творчою лабораторією, де психологічний жест широко використовується з метою глибшого і яскравішого художнього розкриття образу в хореографічному творі. Прикладів цьому багато.
Психологічні жести іноді співіснують з умовними. Так, танцювальному дуеті юнак освідчується дівчині, горизонтальним рухом голови зліва - направо (умовний же відхиляє залицяння, коли ж юнак пригортає її, сором'яз ховає свою голову у нього на грудях (психологічний жест, згода).
Справжнім майстром психологічного жесту є балетмейстер, який, вбачаючи у танці викінчену драматизову дію, побудовану на гострому сюжеті, у своїй практиці на психологічну та пластичну розробку характерів.
Жести можуть бути обумовлені національною, соціальне приналежністю і навіть певною професією. Скажімо, танцювальній композиції П.Вірського "Моряки флоту України" вдало відтворено не тільки широкі жести моряків, а їхню специфічну ходу, у танці "Вишивальниці" - рухи - вже дівчат-вишивальниць.
Поза у танці - фіксація певної дії, руху. Існує як фінал танцю, кінець окремого руху обороту, а також як складова частин окремих хореографічних па. Нерідко поєднується з жестом починаючи тим самим складні пластичні малюнки положення кого тіла.
Непорушна поза - це зовсім не пауза в танці і в усякому разі і навіть здебільшого не тільки пауза. Вона - активний змісту в сценічній дії. Вона передає почуття, навіть у, бо ж веде мову своєю виразністю. Ціла автономна галузь творчості - скульптура - користується образним ріалом тільки через позу як формулу найвищої миті руху. І танець можна трактувати як скульптуру, що ожила, то скульптурним елементом танцю і буде поза. Але ж поза є тільки "один звук" в ланцюжку руху, причому звук "німий", припадає на момент затримки руху", - зазначав І.Богданов - Березовський.
Поза нагадує собою скульптуру, що має свій образний ріал - застиглу мить руху. Саме від скульптури багато запозичають майстри танцю.
Поза координує рухи голови, тулуба, плечей, ніг, рук. Так, зображує спокій, втому, голова опущена вниз - уперед, відтворенні гордощів, відчуття власної сили голова високо підводиться вгору і відхиляється трохи назад. Отже, положення пози у різноманітних ракурсах залежить від образно-творчої насиченості пози.
Багато нюансів надають позі плечі. Особливо зведене одне плече - неповага; розправлені плечі - уособлення сили тощо. У з тим, що поза є активним елементом руху, в ній не повинно відчуватися м'язової скутості. Тривалість пози може бути різною. Так, звичайний притул у хлопця після присядки, він розкриває руки вбоки або кладе їх на талію, запрошуючи дівчину до танцю, може тривати всього чверть у, а може й охоплювати увесь наступний такт (рахунок 2/4). Іноді зміст твору передбачає тривалість пози протягом контактів ("Орлятко" Г.Клокова), а то й цілого періоду ("Ми ІІ'ятаємо" П.Вірського).
Наведені приклади свідчать, що поза - це не тільки фіксована пауза (в метроритмічному відношенні), а й звичайно активний елемент змісту.
Поза, як і рух, має свої національні відмінності, зумовлене закономірностями розвитку того чи іншого національного хореографічного мистецтва. Пози чоловічого українського танцю Центральної України (гопак, козачок) широкі, вільні, сповнені внутрішньої динаміки; пози гуцульських танців більш зібрані, лаконічні. Пози в українському жіночому танці порівняно з хореографією інших народів, скажімо, узбецькою, таджицькою, вірменською, також відкриті, широкі, динамічні |д разом з тим, по - жіночому граційні, м'які.
У кожному жанрі, стильовому напрямку створення виконання поз зумовлюється дією. Пози бурхливого гопаку відрізняються від замріяно - філігранного козачка; веселої, жвавої польки - від ліричного хороводу і т.д.
Loading...

 
 

Цікаве