WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Взаємозв'язки та взаємовпливи українського народного танцю і хореографії народів, які мешкають в Україні - Реферат

Взаємозв'язки та взаємовпливи українського народного танцю і хореографії народів, які мешкають в Україні - Реферат

наклала відбиток на українську. У закарпатських, особливо долинянських, танцях бачимо характерні для угорської хореографії синкопоутворення: у вибиванцях, підкуйках, а також у варіантах ключів, деяких ходів (хід з підстрибуванням), сиикопованих стрибків з каблуків обох ніг на всю стопу, жіночих стрибків на півпальцях та ін. У лемківських танцях використовуються повороти тулуба праворуч - ліворуч при виконанні ходів; рухи будуються на складному тридольному пунктирному ритмі (акцент на слабкій долі). У бойківських танцях зустрічаємо елементи угорської народної хореографії: невеликі стрибки (у жінок), піднесені вгору руки тощо. В Україні, особливо на Закарпатті, побутують угорські танці і без переінтоиування (чардаш, пантазоо, вербунк).
Певна частина молдаван ще у XVI столітті переселилася з Бессарабії на Україну. Пізніше (кінець XVIII ст.) вони створювали військові поселення на півдні Росії. Сьогодні молдавани проживають в Ізмаїльському, Киліпському, Татарбунарському, Білгород-Дністровському, Роздільнянському, Котовському, Ананьївському районах Одеської, Доманівському Миколаївської, Кіровоградському, Новомиргородському Кіровоградської, Новоселицькому, Глибоцькому Чернівецької областей. Процес консолідації суспільного розвитку та культури українського і молдавського народів відбувався протягом багатьох віків. Про це свідчать народні традиції, звичаї, обряди. Багато спільного маємо і в хореографії українського та молдавського народів. Так, у Молдавії побутують гопакул, коломийка, войницькі (гайдуцькі) танці, дуже схожі з гуцульськими героїчними. Поряд з молдавськими гайдуками у танцях виступає Олекса Довбуш. Це символічне вираження дружби двох народів (танці "Добош", "Долбуш", "Добуш"). Молдавський "Жокул Ферари-лор" (Танець ковалів) схожий за малюнком та ілюстративними рухами з українським подільським танцем ковалів, а "Чабанаш" (Пастушок) - з буковинським чабанським танцем. Молдавські присядки тотожні з гуцульськими (без виворітних колін) і, як правило, виконуються не більше трьох разів поспіль. Різноманітні типи "м'ячиків" (присядок без винесення ноги уперед) маємо як у гуцульських, гак і в молдавських танцях. Різновиди бокових доріжок-ходів з викиданням робочої ноги, доріжки плетені, подвійні удари, удари Із поворотом, хід з каблука на всю стопу, притаманні і буковинським, і молдавським танцям. У "Чабанаші" {використовуються різновиди гуцульського свердла.
Багато споріднених елементів знаходимо і в положеннях рук, особливо у парах та трійках (танці "Коряк", "Поама", "Оляндра"). Схожі й принципи пружинки - коливання тулуба вгору-вниз. Рифмовані стритетур (жартівливі вигуки) нагадують наші триндички-примовки. Так, у Глибоцькому районі (Чернівецька обл.) стритетур супроводжують танець кохання. "Переницю".
Румуни на території України почали оселятись ще з XIV ст. Нині найбільше румунів проживає у Чернівецькій (Сторожинецький та Глибоцький райони), а також у Закарпатській (Рахівський та Тячівський райони) та Одеській (Белградський район) областях. На Буковині та Закарпатті виконуються румунські танці областей Марамуреш та Південної Буковини (Румунія) без переінтонування. На Одещині побутують румунська сирба та хора.
У плані взаємозбагачення принагідне зупинимось на цікавому факті. Загальновідомо, що "Сирба" є водночас молдавським та румунським танцем, але далеко не всі знають, що та ж "Сирба" є одним з провідних сербських танців і що, запозичивши його у сербів, тільки румуни створили понад 350 місцевих варіантів танцю.
Деякий вплив румунської хореографії відчувається у зміщенні акцентів у буковинських рухах; дробітках, вибиванцях, притулах.
Тож Прикарпаття, що розташоване на перетині української, словацької, польської, угорської, румунської музично-хореографічних культур, є надзвичайно цікавим етнографічним регіоном. Танці горян, окрім рис загальних для українських танців, мають і деякі специфічні особливості, що обумовлені впливом мистецтв сусідніх народів.
Виявляються ж вони в сукупності певних стильових явищ хореографічних та музичних.
Інші народності, які мешкають в Україні (татари, євреї, гагаузи, албанці, ассирійці, вірмени, цигани, греки, німці, естонці та ін.), помітного впливу на український танець не мають. Цікаво зазначити, що хореографія деяких народностей, які проживають на терені інших етнічних груп, зазнає їхнього впливу, і саме тому танець румунських, угорських, молдавських циган відрізняється від "Циганочки", побутуючої в Україні.
Трансформація, перештопування різновидів оплесків та плескачів циганських танців - це красномовний доказ взаємовпливу, взаємозбагачення хореографічних культур. Дуже подібна "Циганочка" - танець українських та російських міських циган-до чоловічого танцю "Плескач". Виходячи з того, що циганська хореографія своєрідна, самобутня і танці такого типу не зустрічаються ні в іспанських, ні в румунських, ні в угорських, ні в будь-яких інших циган, можна безпомилково припуститись, що "Циганочка" є не що інше, як варіант давньоруського "Плескача".
Таким чином, народи із спорідненою матеріальною та духовною культурами мають багато спільного у фольклорі взагалі та хореографії зокрема. Так, скажімо, тон усьому танцеві задають: у росіян - хороводите, у гуцульських, лемківських, бойківських танцях - ведучий, у болгар - хороводець, главам, водач, танцевод, у румун - голова (сирба, бриул, рустеме) тощо.
Танець "коломийка" у найрізноманітніших його формах зустрічається у лемків, гуцулів, бойків, словаків, угорців. Те саме можна мовити й про так звані розбійницькі, войовничі танці (Гайдук", "Пляс", "Опришки", "Козак" - у гуцулів, "Гайдук" - у болгар і молдаван, "Янчек", Тайдух", "Одаемок" - у словаків). Танці у трійках: "Трояк" - у поляків та словаків іТрійка" - у гуцулів, ЙГрійка-ручениця" - у болгар, "Кривий танець" - в українців, "Криве хоро" - у болгар та сербів тощо. Вигуки, триндички, примовки, похитування плечима зустрічаємо в угорському "Чардаші", гуцульських "Рахівчанці", "Тропотянці", болгарському "Шопському хоро".
Український танець має певний вплив на хореографічні культури і країн СНД, що не межують безпосередньо з нашою державою. Це стосується казахської, башкирської хореографії (використання стрибкових рухів, деяких присядок, бігів). Останнє обумовлюється проживанням у цих країнах українців У Казахстані їх проживає близько одного мільйона. Працювали у Казахстані й відомі українські балетмейстери Л.Чернишова та Б.Чорноусов.
Надзвичайно цікаві приклади впливу українського танцю на башкирський наводять знавці башкирського фольклору Л.Нечаєва та Л.Лебединський. Так, аналізуючи морфологію руху "аяк кагну" (одна нога підбиває іншу), Л.Нечаєва зазначає, що це український "голубець", проте танцюється останній без стрибка, партерно; "Вірьовочка" у башкирів виконується як і й українців, лише з просуванням уперед. Л.Лебединський помічає перекликання інтонацій у башкирськрму марші "Перовський" з інтонаціями українських похідних маршів і танців. Це пов'язано зі службою в російській армії як башкирів, так і українців, а спільні походи тільки підготували грунт для сприйняття танцювальних рухів та музики.
Отже, джерела збагачення танцювальної лексики, композиції, музики практично невичерпні. Треба тільки вдумливо, зі знанням справи ставитись до цієї важливої проблеми - і палітра українського народного танцю заграє ще яскравішою веселкою барв.
Loading...

 
 

Цікаве