WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Хард-рок: джерела, розвиток, сутність. - Реферат

Хард-рок: джерела, розвиток, сутність. - Реферат

Швеції й Фінляндії. Пізніше менеджер групи Пітер Грант запропонував назву. Led Zeppelin (перекручене від lead, тобто "вкритий свинцем").
Наприкінці 1968 р. група випустила перший альбом, записаний за добу з чимось. У лютому 1969 p. LZ провели гастролі у США, одночасно їхній диск потрапив у "Топ 10", а потім став "золотим". Другий альбом через два місяці після виходу вийшов на перше місце й одержав "платину". З того часу так і повелося - кожен наступний диск групи ставав "платиновим".
LZ використовували блюзову манеру гри. При цьому Дж. Пейдж привніс у Класичний блюз своє розуміння цієї музики, він ретельно "виписував" кожен звук, його "почуття гітари", техніка гри були воістину унікальними. Наймогутніша ритм-секція й унікальний для білого співака негритянський тембр голосу Р. Планта зробили наслідування LZ неможливим, манеру групи можна було лише сліпо копіювати.
Імпровізація, на якій ґрунтувалася творчість LZ, мала й свій зворотний бік: композиції, як правило, були довгими й радіостанції відмовлялися їх транслювати.
Після виходу четвертого альбому й успішного турне Америкою (1973 р.) група зовсім припинила давати концерти. У 1974 р. вона заснувала власну студію грамзапису. У 1975 p. LZ випустили подвійний альбом Physical Graffiti. Композиції цього альбому значно випередили свій час і стали свого роду орієнтиром для груп, що прийшли на зміну Led Zeppelin.
У 1976 p. група випустила подвійний концертний альбом і фільм, наприкінці 1978 р. вона записує у Швеції новий альбом, який вийшов улітку 1979 р.
У серпні 1979 p. Led Zeppelin дали великий концерт в Англії. Підготовка до чергового запису студійної платівки затяглася практично на рік. 25 вересня 1980 p., унаслідок зловживання алкоголем, загинув барабанщик групи Дж.Бонхгн. З цього дня група Led Zeppelin припинила своє існування.
Після певної перерви кожен учасник групи зайнявся сольною роботою. У 1984 році Плант і Пейдж організували групу Honeydrippers, а Дж. П. Джоне зараз виступає продюсером англійської групи The Mission.
Deep Purple ("Глибокий Пурпур")
У 1968 р. на британській рок-сцені відбулися глобальні зміни: на зміну "владі квітів" прийшов рух хіпі. Групи типу Cagle's, Plastic Penny й ін. лише ненадовго привернули увагу слухачів. Несподіваний успіх випав на долю Status Quo, ансамблю, який до цього шість років поспіль безуспішно намагався пробитися в хіт-паради. The Beatles випустили Lady Madonna, подвійний "білий" альбом, Неу, Jude тривалістю сорок хвилин. Джордж Харрісон закінчив роботу над першим великим сольним проектом. Джон Леннон і Йоко Оно видали скандальний диск "Два незаймані". Rolling Stones випустив "Банкет жебраків". Led Zeppelin почав репетиції.
Життя було насичене різноплановою музикою: у хіт-парадах звучали інструментальні п'єси X. Монтенегро, The Beatles, Луїса Армстронга, Естер та інших. Рок-музика формувалася, набувала нових форм, підкоряла чимраз більшу кількість слухачів. Використання джазових або симфонічних елементів було ще новаторством, але вже не викликало подиву або беззастережного неприйняття. Рок слухали представники різних вікових категорій, соціальних і культурних шарів.
У такій музичній круговерті три досить відомі англійські музиканти Джон Лорд, Ян Пейс і Рітчі Блекмор вирішили створити рок-групу. Джон Лорд, органіст, довго і серйозно вивчав класичну музику, пробував свої сили в театрі, потім захопився джазом, багато грав із рок-ансамблями. Ян Пейс, барабанщик, мав уже солідний стаж гри (з початку 60-х pp. грав у різних колективах), хоча до цього часу йому ледь виповнилося 20 років. Про Блекмора буде сказано трохи нижче.
Лорд, Пейс і Блекмор запросили басиста Ніка Симплера й гітариста Рода Іванса й записали свій перший сингл "Тихіше". Платівка ввійшла влітку того * року до першої п'ятірки в США. Незабаром в американських хіт-парадах з'явився й перший диск-гігант групи Deep Purple - The shades of Deep Purple. Зараз ця платівка видається багато в чому наївною і невмілою, але в деяких композиціях вже відчувається неабияка майстерність інструменталістів, що від платівки до платівки зростатиме й служитиме еталоном для багатьох їхніх послідовників. Наступна платівка The Book of Taliesyn - експеримент Джона Лорда в зближенні року й класики. Незабаром склалася парадоксальна ситуація - платівки Deep Purple займають перші місця в американських хіт-парадах, а в себе на батьківщині, в Англії, група залишається практично невідомою. Музиканти Deep Purple вирішують зробити прорив і в себе вдома.
Для початку вони змінили склад групи: замінили Іванса й Симплера Яном Гілланом і Роджером Гловером. Гіллан мав багаторічний досвід гри в різних ансамблях, крім того, він був відомий не тільки як вокаліст, але і як поет і автор пісень. У 1969 p. Deep Purple і Королівський філармонічний оркестр дали концерт, написаний Джоном Лордом, в Альберт-холі. Цей концерт став тим рідкісним винятком, коли спроба поєднання року й академічної музики була однаково захоплено зустрінута шанувальниками як тієї, так і іншої музики. Відразу ж була випущена платівка з "живим" записом із концертного залу.
Поворотним моментом в історії DP стала платівка Deep Purple in Rock. Диск вийшов улітку 1970 p., майже одночасно із сорокап'ятихвилинною Black Night, ознаменувавши новий етап у творчості групи.
У той час почав набирати обертів "важкий метал". Для мільйонів слухачів "хресним батьком" жанру став саме Deep Purple. У музиці колективу з'явилося все, що потім використовували інші групи-"металісти" - гучність, характерний вокал, прості рифи гітари й бас-гітари, що часто грають в унісон, могутній мотив ударних. DP відрізняється від інших груп тим, що постійно експериментує, привносить у свою музику нові жанри, поєднує їх із роком. Можливо, саме тому багато що в їхній музиці цікаво й сьогодні.
У 1971 p. DP займає перші місця європейських хіт-парадів. "Дивна жінка", гігант FireboU, Machine Head, "Зроблено в Японії", "Що ми про себе думаємо" висунули групу в число суперзірок світового року. На цих платівках були першокласні речі, але створювалося враження, що музиканти розробляють одну й ту саму жилу Розпад групи почався з 1973 р.
Майже через 10 років, у 1984 р. Лорд, Пейс Блекмор, Гловер і Гіллан зібралися знову, щоб випустити такі альбоми, як "Абсолютно ненормальні люди", "Будинок блакитного кольору" (1986 p.).
Група Deep Purple вплинула на розвиток рок-музики; нове покоління рок-музикантів виросло на їхній музиці й елементи, властиві цьому гіганту року, чуються в сучасних композиціях.
Р. Блекмор - Великий імпровізатор хард-роковот гітари
Створюючи свою першу групу в 15 років, Рітчі не здогадувався, що через Десятиліття гітаристи будуть "рівнятися" на нього, а молодь у клубах розбиратиме його композиції, намагаючись навчитися грати так само, як він.
Отже, у 1975 р. Р. Блекмор іде з Deep Purple. Він створює групу Rainbow; до складу якої входять: Ронні Джеймс Діо (вокал), Гері Дисколл (ударні), Крейг Грубер (бас) і Міккі Лі Соул (клавішні). Перший альбом Ritchie Blackmore's Rainbow (1975 p.) привернув увагу критиків і шанувальників стилю Hard and Heavy, що зароджувався тоді. Критика відразу ж відмітила вдале поєднання елементів класичної музики й імпровізаторський талант Блекмора, захоплення Дю середньовічною поезією, зіграність нового складу.
Другий альбом, записаний за допомогою Мюнхенського симфонічного
Loading...

 
 

Цікаве