WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Романський стиль. Готика. Культова архітектура - Реферат

Романський стиль. Готика. Культова архітектура - Реферат


Реферат на тему:
Романський стиль. Готика. Культова архітектура
Термін "романський стиль" виник порівняно недавно - у першій половині XIX ст., коли був виявлений зв'язок середньовічної архітектури з римською.
У XI-XII ст. церква мала величезний вплив на життя суспільства загалом, зокрема на духовне життя, культуру й державність, тому вона виявилася й головним замовником архітектурних споруд, що сьогодні розглядаються як твори мистецтва.
У церковних проповідях піднімалася тема гріховності світу, сповненого гріха й спокус, підвладного впливу таємничих і страшних сил. Ця тема сприяла розвитку в романському мистецтві Західної Європи етичного й естетичного ідеалу, протилежного до античного мистецтва. У зв'язку з тим, що провідним видом мистецтва в той період була архітектура, їй приділялася роль тієї ланки, що "впливала" візуально й духовно на віруючих. Сюжети Страшного суду й Апокаліпсиса, біблійні сцени, скульптури - ось що масово було присутнє в оформленні церков. Перевага духовного над тілесним виражалася в контрасті полум'яної духовної експресії й зовнішньої потворності.
Романські храми, переважно монастирські, повинні були виглядати масивно, міцно і надійно, тому будувалися вони з великого каменю, мали прості форми, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, дуже вузькі дверні й віконні отвори і півциркульні арки. Суворі, важкі зовнішні форми надавали романському храму суворого і простого вигляду. Щоб якось "розвантажити" конструкцію храму, архітектори створили склепіння у вигляді хрестів. Безліч вільних площин сприяла поширенню монументальної скульптури, що знайшла своє місце на площинах стіни або поверхні капітелей і виражалася у формі рельєфу.
Фігурні композиції мають різні масштаби; їхні розміри залежать від ієрархічної значущості того, хто зображений: найбільша фігура Христа, трохи менші - ангелів і апостолів, найменші - простих смертних. Крім того, фігури знаходяться у певному співвідношенні з архітектурними формами. Зображення в середині - більші, ніж ті, що знаходяться у кутках. На фризах фігури мають присадкуваті форми, на носійних частинах - подовжені. Саме таке розташування фігур і їхніх форм є характерною рисою романського стилю.
Споруди романського мистецтва розсіяні по всій Західній Європі. У Німеччині в цьому стилі побудовані собори в містах, розташованих на Рейні. Але найбільша кількість пам'ятників XI-XII ст. була побудована у Франції. В архітектурі й скульптурі спостерігається розмаїтість форм і цікаве вирішення конструктивних проблем. У храмах Бургундії були зроблені перші кроки до зміни конструкції склепінних перекриттів у типі базилікального храму. П'ятииефна монастирська церква в Клюні - найбільший храм із побудованих у той час - класичний зразок такого типу. Французькі архітектори розробляли конструкції, що збільшують обсяг внутрішніх приміщень, але при цьому забезпечують надійність склепінь. Жертвуючи верхнім світлом, у центральному нефі будівельники зводили так звані зальні церкви однакової або майже однакової висоти, завдяки чому розпір центрального склепіння почасти компенсувався зустрічним тиском бічних. Бічні нефи робили навіть двох'ярусними, що збільшувало їхню вагу, а також робило будівлю більш місткою. Щоб полегшити склепіння центрального нефа, йому надавали стрілчастого перетину, вводили підпірні арки, що приймали основне навантаження, і верхнє склепіння прорізали вікнами.
У XII ст. уперше для декорування фасадів церков використовують скульптурні зображення. Найчудовішим творінням романської монументальної пластики є гігантські рельєфні композиції над порталами храмів Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсиса і Страшного суду. Композиція суворо підпорядкована принципу ієрархії: у центрі величезна й нерухома фігура Христа, навколо неї - безліч фігур, що передають бурхливий рух. У романській пластиці поєднуються піднесене й повсякденне, груботілесне і навіть абстрактно гротескне. Зображення страшного суду наочно демонструють богословську схему ієрархічної структури світу. Центром композиції завжди служить величезна фігура Христа. У верхній частині - небо, у нижній - грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай І праведники (добро), ліворуч - засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло (зло). Сюжет Страшного суду присутній у кожному храмі, але схеми його виконання досить різноманітні Наприклад, у тумані собору Сент-Лазар в Отені в сцені Страшного суду поруч із грізним і величним образом Христа зображений майже гротескно-комедійний епізод зважування добрих і злих справ померлих, що супроводжується крутійством диявола й ангела, причому диявол поданий одночасно й страшним, і смішним.
На відміну від французького, німецьке романське мистецтво розвивалося менш послідовно. У період найвищого загострення боротьби між Імперією й Папством церковне мистецтво набуло в Німеччині рис суворого аскетизму. "Суворий стиль" можна побачити на численних дерев'яних розп'яттях XII ст Рівні, рівнобіжні, суворі лінії складок одягу, такими ж паралелями намічені волосся, борода; Христос не страждаюча людина, а суворий і безпристрасний суддя, який переміг смерть. Найвідомішим є "Розп'яття Імервальда" (назване на честь майстра).
На зміну романському мистецтву прийшла готика. Синонімом варварства назвали Історики Відродження середньовічне мистецтво. На відміну від романського, готичне мистецтво "пропагує" інтерес до людських почуттів, звертається до краси реального світу, повертається до індивідуальності Готичне мистецтво е символом квітучих торговельних І ремісничих міст-комун, що домоглися популярності й самостійності усередині феодального світу. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором. Для готичного стилю характерні гострі споруди, зі стрілчастими склепіннями, безліч кам'яного різьблення і скульптурних прикрас. Важко знайти слова, щоб описати пишноту, багатство й стрункість готичного собору. Нескінченні стріли веж і башточок вимпергів, фіалів і загострених арок тягнуться вгору. Але вражає не стільки спрямованість собору в небеса, скільки багатство аспектів, що відкривається, коли обходиш собор навколо На відміну від романської церкви з й чіткими, легко доступними для огляду формами, готичний собор неозорий, часто асиметричний і навіть неоднорідний у своїх частинах кожний з його фасадів зі своїм порталом індивідуальний, але при цьому дуже гармонічний. У загальній конструкції стіни ніби "губляться" за арками, галереями, вежами, майданчиками з аркадами, величезними вікнами, за нескінченно складною грою ажурних форм. Весь простір собору, і всередині, і зовні, заповнений неймовірною кількістю скульптур (у Шартрському соборі їх близько десяти тисяч). Статуї займають не тільки портали й галереї, їх також можна знайти на покрівлі, карнизах, під склепіннями капел, на кручених сходах, навіть на ринвах і на консолях. Словом, готичний собор - це цілий світ, відображення середню вічного міста.
Готичні форми в культовійархітектурі вже з'являються в період розквіту романського стилю (XII століття), У ХІІІ ст.
Loading...

 
 

Цікаве