WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Зародження магії. Відображення її у монотеїстичних релігійних системах на прикладі християнства - Реферат

Зародження магії. Відображення її у монотеїстичних релігійних системах на прикладі християнства - Реферат

особливу ініціацію і тренування. Уперше мова про окультизм заходить в епоху пізньої античності, коли в І-IV ст. н. е. в Олександрії була створена багата окультна література, що одержала назву герметичної, від імені засновника окультизму - Гермеса Трисмегіста, образ якого став результатом об'єднання образів єгипетського бога Тота і грецького - Гермеса - вісника божественної мудрості. До складу окультизму включені такі "таємні" науки, як астрологія, мантика (хіромантія, фізіогноміка і т. ін.), спіритизм, медицина і інші.
В основі окультизму лежать "принципи" й "закони" первісної магії. Окультисти лише систематизували найдавніші магічні уявлення, засновані на принципі: подібне викликає подібне (симпатична магія), частина заміняє ціле (контагіозна магія).
З виникненням складних високорозвииених монотеїстичних релігійних систем типу християнства, іудаїзму, ісламу, буддизму магічні ритуали стали їх невід'ємним елементом. Про те, як увійшла магія до складу однієї з "найвищих" релігій - християнства - слід розповісти докладніше.
Магія в християнському культі
Християнські обряди містять у собі елементи обрядів і ритуалів інших релігій, що передували християнству або ж існували у ту ж саму епоху.
Християнство виникло як релігійний продукт соціально-економічних, ідеологічних і політичних відносин певної історичної епохи. Споконвічне християнство виступало як релігія рабів, вільновідпущеників, бідняків і безправних, проповідувало прийдешнє спасіння від рабства й злиднів, шукало цього спасіння в райському житті на небесах
Відповідно до основних принципів свого віровчення християнство переробило матеріал, запозичений з інших релігій, і надало йому нового символічного змісту й значення. Так, усім давнім релігіям були властиві уявлення про те, що ображених людьми богів можна умилостивити жертвоприношеннями. У християнстві ж ш уявлення набули єдиної й незмінної форми; одна велика добро вільна жертва, принесена посередником, раз і назавжди спокутувала гріхи всіх людей, тобто Ісус Христос - образ земного страждальця, який своєю смертю спокутував усі гріхи людства.
Християнський культ являє собою сукупність, ілюзорно-практичних дій (обряди, таїнства, богослужіння, пости, молитви і т. д.>, за допомогою яких віруючі сподіваються досягнути контакту з надприродною силою. Найбільш очевидний зв'язок з найдавнішими віруваннями й культами мають християнські таїнства.
Християнські таїнства мало чим відрізняються за своєю формою від первісних магічних церемоній. Звичайно, зміст і значення, що вкладав у свої обряди первісний чаклун і які надає своїм діям християнський священик, різні. Але матеріал, з якого складалася в первісні часи і складається сьогодні церемонія магічного ритуалу й християнського таїнства, техніка їхнього виконання, власне кажучи, однакові.
В основі всіх християнських таїнств лежить віра в божественну благодать. Явлення про благодать як силу, що надає людині особливих чудодійних божественних властивостей, сягає первісних часів. Первісні люди вірили в існування якоїсь таємничої сили, що походить від духів, богів, людей, тварин і навіть неживих предметів, що може бути засвоєна людиною за допомогою певних обрядових дій. У меланезійців ця сила називалася "мана", в індіанських племен ірокезів і алгонкінів - "оренда" і "маніту". Вважалося, що найбільшою мірою цією силою володіють чаклуни й вожді племен. Щоб сприйняти її, треба було здійснити спеціальні магічні церемонії.
У Давньому світі язичники проводили різні містерії (таємні обряди), за допомогою яких можна було вступити в контакт із божествами й одержати від них благодать, що гарантує вічне загробне блаженство.
Особливо популярними стали містерії незадовго до виникнення християнства. У Римі, Греції, а особливо в Малій Азії, Сирії і Єгипті язичники здійснювали всілякі обкурювання, обмивання, очищення, жертвоприношення й Інші чаклунські дії у надії "очиститися" і в такий спосіб вступити в спілкування з божеством і стати божественними.
Християнська церква включила багато язичницьких церемоній у свій культ, переробивши їх на свій лад. Хоча подібність християнських таїнств із язичницькими обрядами завжди пояснювалася отцями церкви як підступи диявола.
Спочатку християни запозичили з магічних церемоній і язичницьких містерій давнини два таїнства - причащання й хрещення Потім виникли й Інші - миропомазання, єлеєосвячення, сповідь, церковний шлюб І священство
Причащання
У таїнстві причащання, або святій євхаристії (від грецьк. eucharistia - вдячна жертва), причасник, що приймає під виглядом хліба й вина плоть І кров Христа, причащається у такий спосіб до Бога й одержує запоруку вічного життя За вченням християнської церкви, причащання - найбільш священне з таїнств, тому що Христос пропонує своє тіло й кров
Таїнство причастя, за християнським віровченням, встановлене самим Христом на тайній вечері. У такий спосіб він "віддав хвалу Богові й Отцеві, благословив І освятив хліб І вино І, причастивши своїх учнів, закінчив тайну вечерю молитвою про усіх віруючих" У пам'ять про цю подію церква і донині здійснює таїнство причащання. Для таїнства використовуються проскури І червоне вино.
Джерела цього таїнства лежать у первісних магічних віруваннях, що вкушання тіла вищої Істоти передавало тому, хто вкушає, досконалі властивості тієї Істоти і що безпосереднє вкушання його плоті й крові можна замінити на поїдання тварини, рослини, предмета і т д., у якому ця Істота втілена Подібні уявлення були вкрай поширеними в первісних народів. Цим пояснюються І звичаї людожерства. Канібали пили кров убитого ворога як вмістилище його життєвої сили
Поступово криваві жертвоприношення були замінені символічними У цьому випадку роль жертви виконували фігурки з тіста, зерен, злаків І т д
Почуття безвиході, апатії, невіри в сили людини, пов'язані з загальною соціально-політичною обстановкою в Римській імперії, виявилися джерелом для виникнення віри в безсмертя, у можливість досягнення щасливого загробного життя, породили надію на надприродне спасіння І призвели врешті-решт до поширення магії й містицизму. Ті ж самі мотиви й почуття лежали в основі виникнення й Іншого християнського таїнства - хрещення
Хрещення
Таїнство хрещення - єдине таїнство, визнання якого є неодмінною умовою приналежності до християнської віри Хрещення означало приймання нового члена до християнської громади або церкви. Значення хрещення зводиться не тільки до символу, воно є одночасно і містичним актом, що забезпечує ряд усіляких земних І небесних благ.
Відповідно до християнського катехізису, процедура хрещення полягає в тому, що дитину триразове занурюють у купіль (у православних), обливають водою (у католиків), окропляють нею (у протестантів) При хрещенні в православних священик читає закляття І проводить ряд дій, що виганяють нечистого, а після нарікають Ім'ям, найчастіше того святого, чия пам'ять відзначається цього дня Хрещення очищає від гріха прабатьків І відганяє диявола, унаслідок чого людина народжується знову й одержує право на вічне життя в небесному царстві Теорія відродження приписується самому Ісусу Христу (Євангеліє від Іоанна). У посланнях Павла докладно роз'яснюється зміст християнського вчення про друге "народження" людини за допомогою хрещення: воно пов'язується з вірою у воскресіння, а саме хрещення розглядається як смерть у Христі, що гарантує віруючому одночасно І спільне з Христом воскресіння для нового життя.
Цей загадковий на перший погляд християнський обряд смерті й відродження знову ж таки бере початок від первісних племен, їхні обряди й уявлення аналогічні до християнських. Наприклад, вступ юнака, що досяг статевої зрілості, до членів громади супроводжувався символічними обрядами мнимої смерті й нового народження. Це міг бути "смертельний" удар бамбуковим ціпком; падіння "мертвого" тіла за знаком одного зі старійшин; шум І гуркіт у хатині, у яку ввели того, хто посвячується, а потім просовування назовні закривавленого списа; "проковтування" юнака тваринами, яких символізували форми хатини або вхід у неї і т. д. Після свого "другого народження" юнак після повернення додому поводився відповідно, немов маленька
Loading...

 
 

Цікаве