WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Духовна й художня культура Греції - Реферат

Духовна й художня культура Греції - Реферат


Реферат на тему:
Духовна й художня культура Греції
Культура Греції - давня культура, але, як і будь-яка інша культура, вона свого часу зазнала змін. З розвитком суспільства, з огляду на проблеми, які поставали, на його шляху, доводилося переробляти і переосмислювати образи й сюжети міфів і надавати їм нового змісту. Наприклад, у часи розквіту грецьких держав-полісів уявлення греків про богів уже сильно відрізнялися від тих казкових, напівнаївних уявлень, які були поширені в часи Гомера Так, образ примхливого Зевса, що зловживає владою, перетворився на мудрого, розумного правителя світу.
Найбільш наочно зміни в грецькій духовній культурі виявляються в період розвитку діонісійського й аполлонічного культу. Так, наприклад, бог Діоніс символізував для греків самосвідомість людини, яка живе в таємничому, але повному небезпек світі дикої природи. Греки ще не проводили аналізу природи, тому світ, у принципі, незрозумілий людині, був підвладний богам, і законом у ньому діяла сваволя богів, що символізують незрозумілі сили природи.
Однак цей світ викликав у греків не тільки страх, вони намагалися відчути щастя від приналежності до містичного світу і розчинитися в створеному хаосі. Крім того що Діоніс був незаконнонародженим богом, через що повинен був боротися за право ввійти до числа олімпійських богів і за повсюдне встановлення свого культу, він був ущемлений у правах, подібно до людини, І повинен був їх відстоювати. Не останньою деталлю для процвітання культу Діоніса виявилося і те, що знаряддям цього бога було сп'яніння, яке не знає меж, що будить душу й відкриває їй той бік життя, де немає перешкод і підпорядкувань. Саме до подібного виходу за рамки власної обмеженості й трепету перед магічним світом прагнули греки під час свят, присвячених богу Діонісу. На цих святах греки занурювалися в природу діонісійського світу. Вони бажали оргій, екстазу, божевілля, що віднесуть душу в палац Всепоглинаючої Любові, сприймаючи її. очевидно, глибинною сутністю світобудови.
Світ Діоніса - світ тілесної символіки. Він не обмежувався тільки масками і суворістю ритуалу, тут були присутні танці, ритміка яких поєднувала й розчиняла в усьому.
Культ Діоніса виник ще й тому, що, мабуть, це був надзвичайно страждаючий бог. Страждання Діоніса - це страждання бога, тобто істоти вищого порядку, заплутаного в тенетах індивідуальної волі. Адже, за переказом, Діоніс був розірваний титанами, "при цьому висловлюється натяк, що це роздроблення, яке представляє діонісійське страждання, власне кажучи, подібне до перетворення на повітря, воду, землю і вогонь, що, отже, ми повинні розглядати стан індивідуалізації як джерело і першооснову всякого страждання, як щось саме по собі гідне осуду" (за Ніцше).
З посмішки Діоніса виникли олімпійські боги, а з його сліз - люди, розповідає переказ, і цим установлюється першість і життєдайне начало Діоніса. Але воно несе в собі не тільки страждання, але й незвичайну радість, що диктується надією на відродження: адже занурена у вічний сум Деметра пізнала радість, коли довідалася про можливість знову народити Діоніса. Така можливість вказує на те, що ще в далекій первісній свідомості людина помітила, що у світі все циклічне - народження й смерть - і повірила у відродження.
Поряд із повсюдним поклонінням Діонісу в Греції процвітав і культ Аполлона. Другим єством грецької культури були гармонія, порядок і співмірність, що й уособлював образ Аполлона. Крім того, цей бог також набув значення в області моралі, мистецтва, релігії.
Аполлон намовлює людей на піднесені почуття, йому належать музика і поезія, його дар - натхнення й талант. Аполлон - геній величної гармонії З хаосу первозданного океану життя він творить світобудову, виділяючи частини надаючи їм форми, наповнюючи їх змістом, рівномірним із задумом цілісності. Його творча міць надає світові гармонії, стійкості, порядку й спокою.
На відміну від Діоніса, що вічно вмирає й відроджується, Аполлон безсмертний і незмінний Він - втілений Дух.
Образ Аполлона відображає прагнення людини знайти всьому своє місце, насамперед у світі, убезпечити свою особистість від роздроблення, погодившись на обмеженість, але при цьому підкорити увесь світ ідеї цієї обмеженості. Так, Аполлон (у символічному розумінні) породив увесь олімпійський пантеон, установив світобудову, у якій боги виправдовують людське життя тим, що самі живуть ним.
Антиномія діонісійського й аполлонічного начала визначила шляхи розвитку грецької культури. З цієї боротьби народилася трагедія, що складається з музики Діоніса і сформована під впливом аполлонічних тенденцій, розвинулася велика грецька архітектура. Усе це зробило еллінську культуру величною.
Культура Давньої Греції сформувалася як продовження, осмислення, упорядкування І спроба логічного й синтетичного виправдання міфу. У цьому розумінні культура була повністю синкретичною, де міф був не тільки скарбницею символіки, образів та ідей, як онтологічних, так і есхатологічних, також якимсь системотвірним принципом, тією склейкою, що дозволяла системі розвиватися, не розвалюватися. В історії становлення і розвитку давньогрецької міфології простежується джерело філософії, але саме там знаходяться передумови І логічних, і природничих наук. Навіть містичні пошуки піфагорійців мають
Loading...

 
 

Цікаве