WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Побудова музейної експозиції з історії первісного суспільства (психолого-педагогічний аспект) - Реферат

Побудова музейної експозиції з історії первісного суспільства (психолого-педагогічний аспект) - Реферат


Реферат на тему:
Побудова музейної експозиції з історії первісного суспільства (психолого-педагогічний аспект)
На сучасному етапі розвитку музеєзнавства музей розглядається як поліфункціональна, знакова, педагогічна система, однією з най важливішою функцією якої є створення можливості огляду експонатів. Музейна експозиція розглядається сучасними дослідниками (М. Б. Гнедовський, Ю. А. Омельченко, Л. П. Велика) як синтетичний вид мистецтва, що вимагає створення сценарію, який є основою її драматургійної концепції.
Означений підхід до розуміння музейної експозиції надає можливість по-новому підійти до вирішення методичних аспектів побудови експозицій різних типів, і, зокрема, з історії первісного суспільства. Відвідувачу сучасної археологічної музейної експозиції повинна бути надана можливість не тільки пасивно сприймати подану інформацію, але і стати немовби учасником тих чи інших подій, про які розповідають музейні предмети та науково-допоміжний матеріал. Отже, метою даної статті є розгляд питань, пов'язаних із сприйняттям глядачем музейної експозиції з історії первісного суспільства.
Експозиція як така є певним видом тексту, а саме таким, що коментує її наповнення. Вона може виділяти, логічно підкреслювати певні окремі предмети чи смислові блоки експонованого матеріалу, виділяти смислові лінії чи наголошувати емоційні акценти. Сприйняття експозиції з історії первісного суспільства повинно бути цілісним. Це передбачає, що у відвідувача повинно створюватись цілісне враження від експозиції. Цілісне сприйняття не може складатися з різноманітних вражень від окремих музейних предметів.
Процес взаємодії експозиції з різними категоріями відвідувачів є багатоаспектним. Необхідно активніше розвивати музейну педагогіку . Вона дозволяє не тільки враховувати освітні можливості власне експозиції, але і виховувати відвідувачів, завдяки унікальним можливостям музейного середовища та музейного предмету. Музейно - педагогічний підхід дозволяє організувати освітню діяльність у процес. Відвідувачу сучасної археологічної музейної експозиції повинна бути надана можливість не тільки пасивно сприймати подану інформацію, але і стати немовби учасником тих чи інших подій, про які розповідають музейні предмети та науково-допоміжний матеріал. Для повноцінного сприйняття музейної експозиції і, зокрема, з історії первісного суспільства, необхідно враховувати цілу низку факторів, головними з яких є:
1. Психо - фізіологічні особливості людини.
2. Категорії відвідувачів.
3. Мотивацію відвідування експозиції.
4. Властивості музейного предмету (загальні: інформативність, репрезентативність, експресивність, атрактивність, асоціативність, причетність до певних процесів; конкретні: матеріал, техніка, вага, колір, форма). Інформативність музейного предмету - це здатність предмету бути джерелом інформації; репрезентативність - спроможність достатньо повно й достовірно відображати певне коло подій і явищ, тобто представництво музейного предмету у ряді предметів подібних або тотожних ; експресивність - здатність музейного предмету до емоційного впливу, його виразність; атрактивність - вплив зовнішніми атрибутивними властивостями (незвичайна форма, колір, розмір); асоціативність - здатність музейного предмету викликати у глядача асоціації; причетність до певних процесів - це здатність музейного предмету викликати почуття причетності до минулого або сучасності.
5. Наукова концепція експозиції та її архітектурно-художнє вирішення засобами та прийомами створення предметно-просторового середовища (розташування музейного обладнання, види музейного обладнання, спосіб та інтенсивність освітлення, кількість різних предметів у вітринах, умови розташування предметів у вітринах, кольоровий фон, метод експонування, експозиційний пояс, етикетаж, технічні засоби тощо).
6. Тип музейного будинку або павільйону 1.
Постає питання: з якого віку можна залучати людину до сприйняття археологічної музейної інформації ? Особливо це стосується сприйняття музейної інформації дитячою аудиторією. Враховуючи класифікацію вікових особливостей дітей, розроблених російським психологом О. В. Запорожцем 2 , та вносячи до неї відповідні корективи, пов'язані із сучасним процесом навчання у загальноосвітніх закладах України, ми виділяємо: переддошкільний вік (раннє дитинство) - 1 - 3 роки; дошкільний вік - 3 - 7 років; молодший шкільний вік - 6-7 - 9 років (1 - 4 класи); середній шкільний вік - 10 - 14 років (5 - 8 класи); старший шкільний вік - 14 - 18 років (9 - 12 класи).
У сферу діяльності музейної експозиції з історії первісного суспільства потрібно залучати всі вікові групи дітей, починаючи від дошкільного віку та учнів 1 - 3 класу. Саме у цей період формується музейна культура людини. Музейну культуру можна розглядати у двох аспектах: у широкому значенні - як здатність людини оцінювати предмети музейного значення, які не обов'язково знаходяться у музеї, що сприймаються як пам'ятки культури, та у вузькому значенні - як рівень підготовленості до сприйняття музейної інформації. Це дає можливість виховувати у дитині ціннісне відношення до дійсності, розвивати художнє сприйняття, образне мислення, пробуджувати інтерес до музею, і таким чином, формувати поняття "образ музею" 3.
На метод театралізації як дієвого засобу сприйняття музейної експозиції з історії первісного суспільства ще у 1950-1960-х рр. вказував російський археолог Г. М. Матюшин. Так, працюючи у школах № 8 та № 23 м. Уфи, та в Уфимському палаці піонерів, вчений організував археологічний гурток. Під керівництвом дослідника учні створили музей, а в актовому та спортивному залах ставили "археологічні" п'єси. При цьому використовувався відповідний сценарій, декорації, освітлення, ігрові моменти, фільмоскопи 4.
У цьому зв'язку цікавими є музейні експерименти, поставлені у 1990-х рр. М. Б. Гнедовським у Дарвіновському музеї (Москва). Вчений розробив так званий "казковий" - ролевий сценарій для дітей та дорослих з метою активізації сприйняття музейної експозиції, яка присвячена антропогенезу. У сценарії діє сам Ч. Дарвін, інші відомі вчені ("співрозмовники" для дорослих), а також - літературні герої з романів Ж. Верна ("співрозмовники" для дітей). Дітям та дорослим пропонується здійснити захоплюючу мандрівку на борту "Бігля", яку
Loading...

 
 

Цікаве