WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сучасні проблеми психолого-педагогічної підготовки фахівців для сфери дозвілля - Реферат

Сучасні проблеми психолого-педагогічної підготовки фахівців для сфери дозвілля - Реферат

виховання, показується, як із дорослішанням дитини та розвитком її здібностей доцільно переходити від навчання одних видів мистецтва до навчання інших (беручи до уваги нахили і здібності дитини). Як правило, відбувається перехід від образотворчих, динамічно-пластичних та імпровізаційно-ігрових видів мистецтва до мовно-словесних та музично-драматичних. Одночасновідчувається художня освіта дитини - її знайомство з надбаннями різних видів мистецтва, які вона засвоює: із творами живопису, скульптури, театру, літератури, музики, кіно та ін. Художнє виховання не передб'ачає, що кожна дитина стане в майбутньому митцем-професіоналом. Але тільки завдяки художньому вихованню в індивіда може сформуватися потреба в постійному та серйозному спілкуванні з мистецтвом. До того ж, тільки засвоївши певні навички професійної діяльності в мистецтві, можна навчитися адекватно розуміти художню мову того чи іншого виду художньої діяльності. І ще: саме під впливом художнього виховання формується естетичний смак - здатність людини оцінювати всі явища дійсності з точки зору їх естетичної значущості для неї. Із самого початку естетичний смак розвивається як художній - на етапі ранньої художньої діяльності дитини та під час її тісного спілкування з мистецтвом. Отже, студенти переконуються, що саме завдяки художньому вихованню мистецтво набуває для людини статусу смисложиттєвої цінності, через що воно і є найдієвішим засобом естетичного виховання.
Починаючи з першої теми курсу "Педагогіка" і протягом усього вивчення студенти прилучаються до розуміння фольклору як важливого засобу естетичного виховання. Власне перші стадії естетичного розвитку завжди характеризувалися засвоєнням саме фольклору (казки, приказки, колискові та інші народні пісні, традиційні форми побуту, одягу, іграшок тощо). Морально-естетичні виховні моменти при цьому виступали не оголено, а, як правило, впліталися в слово, пластику, дійство. Через позитивні емоції, наочно-чутливе оформлення свят, обрядів старше покоління передавало своє розуміння навколишнього світу, формувало естетично-ціннісні орієнтації підростаючого покоління.
Серед найважливіших ланок народної системи виховання відзначаємо сім'ю, громадськість, колектив ровесників. Так, згідно з традиціями етнопедагогіки сім'я несла повну відповідальність за виховання дітей, підготовку їх до життя та праці. У ній дитина набувала морально-естетичних цінностей, проходила трудову підготовку. Наставниками дітей постійно були батько й мати, старші члени родини. Висловлюючи похвалу або ж осуд родині за виховання дітей, громада виявляла своє ставлення до виконання батьками їхніх соціальних функцій. Громадська думка виступала одним із найважливіших чинників народної системи виховання.
Неабияке значення для естетичного виховання студентської молоді має пісня, особливо народна. Вона посідає помітне місце в українській етнопедагогіці серед традиційних джерел передачі дидактичних і виховних знань. Психологічною базою виховного впливу пісні, яка містить у собі елемент цих знань, є, зокрема, орієнтація на невимушене запам'ятовування та навіювання через варіативність повторення настанов, які є в сюжетно оформленому контексті.
Студентам добре відома висока пісенна культура українського народу. У період свого розквіту вона була ще й цілісною системою передачі дидактично-виховних знань. Останні передавалися в складі різноманітного текстового матеріалу, ритмічна організація якого сприяла навіюванню. Перлини народної педагогіки знаходимо, зокрема, і в наш час у багатьох народних піснях. Пісні про кохання несуть дидактичне навантаження щодо морально-етичних норм міжстатевих стосунків. Майже нерозвідані запаси дидактичних знань містяться у зразках обрядової весільної пісні, яка є, на нашу думку, майже невичерпним джерелом виховання дитини як майбутнього сім'янина.
Студенти переконуються в тому, що однією з причин стійкого тривалого збереження кобзарської традиції в ході історичного розвитку української культури є високий рівень її дидактично-естетичного навантаження. Психолого-виховний вплив народної пісні на людину становить безперервний багатобічний процес. За її активною допомогою не тільки формувалася, а й підтримувалася народна система дидактичних знань. Таким чином, навіть у дітей з родин, де не дуже добре дбали про виховання, завдяки фольклору, зокрема пісням, формувався необхідний мінімум естетично-світоглядних знань та переконань. Тобто суспільство майже автоматично забезпечувало собі збереження певного мінімально можливого рівня національної свідомості. Він, у свою чергу, давав етносу можливість зберігати себе навіть у складних історичних умовах і розквітати у сприятливих. Звичайно, руйнація системи джерел передачі дидактичного досвіду, зокрема системи народної пісні як її частки, неминуче призводить до погіршення морального клімату в суспільстві. Ось чому збереження всієї системи народної творчості, відродження втрачених її елементів, розвиток цього безцінного скарбу є життєво необхідним для гідного існування народу.
Майбутнім диригентам, хореографам, вихователям надзвичайно важливо також розуміти, що в процесі освоєння культурних скарбів народу, його моральних цінностей у дітей і молоді формуються морально-естетичні почуття й переконання, що згодом мають стати ідеалами.
Розробляючи технології і програму естетичного виховання молоді України в сучасних умовах, необхідно з урахуванням вікових особливостей визначити конкретні мінімуми освоєння культурно-мистецьких цінностей, оволодіння певними видами художньої творчості.
Свої знання про виховне значення українських народних свят, звичаїв, обрядів студенти зможуть застосувати при організації виховних заходів під час відзначення свята народного календаря, відвідування українських вечорниць, музею етнографії, виставки української народної іграшки, ознайомлення з традиціями трудового та естетичного виховання в українських сім'ях під час екскурсії в музей українського народного мистецтва.
При організації виховної роботи в клубах та школах майбутнім випускникам стануть у пригоді знання про могутній виховний вплив різних жанрів усної народної творчості. Це і розвиток фантазії, уяви, творчості, й формування кращих моральних якостей за допомогою народних казок, і розумовий розвиток дитини засобами українських народних загадок, прислів'їв, і вплив дитячих пісень на розвиток мовлення тощо.
У процесі викладання педагогіки на факультеті народного музичного мистецтва розкривається і концепція українського національного характеру співвідносно з українським характером І українським музичним мистецтвом. Аналізуючи музичну творчість українських композиторів XVIII ст., ми даємо змогу студентам прилучитись до духовної музики Д. Бортнянського, М. Березовського. У духовній музиці яскраво й опукло екстеріоризуються та
Loading...

 
 

Цікаве