WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

основі здатності до об'єктивної динамічної самооцінки, успішність у реалізації творчих здібностей, експертна оцінка соціальнозначущих досягнень школярів у сфері фольклористично-етнографічної діяльності. До критеріїв етнокультурного виховання ми відносимо вільне володіння державної мовою, яка забезпечує соціальну спадковість поколінь, і прилучення до національних традицій.
Оскільки фольклористично-етнографічна діяльність школярів ґрунтується на експедиційній, кількісне співвідношення між учасниками фольклорно-етнографічних експедицій по Слобідському краю по результативності їхньої діяльності і творчої активності дозволило визначити рівні етнокультурної вихованості, на яку вплинула комплексна фольклористично-етнографічна діяльність. При визначені рівнів вихованості нами враховувалися наступні показники:
1. реальні досягнення в етнокультурній діяльності (участь і перемоги у різного рівня конкурсах і заходах, а саме: в олімпіадах з української мови, історії, музики, участь в учнівських конференціях народознавчої спрямованості, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт учнів-членів Малої Академії Наук з етнографії, фольклористики, мистецтвознавства, мовознавства, літературної творчості, участь у конкурсних програмах фестивалів традиційної народної культури у номінаціях: народознавча програма, обрядове дійство, гуртовий спів, солоспів, творча робота з різних видів народних художніх ремесел тощо);
2. здійснення старшокласниками вибору майбутньої професійної діяльності у гуманітарній сфері (педагогіка, медицина, наукова робота у галузі історії, фольклористики, етнографії, соціології тощо, літературна, музична і художня творчість);
3. знання і глибока повага до традиційної народної культури Слобідського краю (усвідомлення себе її спадкоємцем);
4. прагнення користуватися українською мовою у спілкуванні.
З метою етнокультурного виховання школярі залучилися до участі у наукових фольклористично-етнографічних експедиціях по Харківщині, а також у деякі села Сумської і Полтавської областей. Під час навчального року проводилися одно- або дводенні експедиції. Експедиційна діяльність була найефективнішою при упорядженні нами літніх фольклористично-етнографічних таборів, коли група науковців обстежувала той чи інший район Харківської області за участю учнів. Експедиційною діяльністю за 12 років нами було охоплено 218 учнів української гімназії №6. Якщо додати школярів інших шкіл, що поділяли наше захоплення польовою роботою під час роботи фольклористично-етнографічних таборів, то їхня кількість збільшиться до 500 осіб. У 32 фольклористично-етнографічних експедиціях у сел. Польову Дергачівського району, яке ми досліджуємо з 1991 року взяло участь 58 учнів.
Участь школярів у науково-дослідній роботі неможлива без набуття досвіду експедиційної роботи. З 1993 року ми залучаємо школярів до участі в Обласних учнівських народознавчих конференціях "Слобожанський Великдень", організатором проведення яких виступає етнокультурний центр нашої гімназії. З 2000 року такі конференції проводяться під час проведення фестивалю "Кроковеє коло", організатором якого виступає Спілка етнологів і фольклористів м. Харкова. Матеріали учнівських конференцій видано у трьох збірках. З 1996 р. юні дослідники беруть участь у роботі Малої Академії Наук України. 19 разів гуртківці "Мережки" ставали призерами конкурсів-захистів МАН обласного рівня, 7 разів - переможцями в Україні.
Виконавська діяльність школярів можлива за умови плідної роботи над собою, спрямованої на розвиток вокальних здібностей, загальної культури. Ця діяльність сприяє патріотичному вихованню і соціальному становленню школярів, формує критичне ставлення до творів сучасної маскультури, що пропагують численні канали ідеологічного і психологічного впливу. Результативність виконавської діяльності оцінювали фахівці. Високі відзнаки виконавської діяльності стали результатом експертної оцінки фахівцями у цій області. Фольклористичний гурт "Мережка" став дипломантом 4-х Міжнародних і 4-х Обласних фестивалів традиційної народної культури, 2-х Міжнародних і 3-х Обласних фестивалів учнівської творчості. За ці роки завдяки плідній фольклористично-етнографічній діяльності фольклористичний гурт "Мережка" став добре знаним в Україні і області.
Результати виховного впливу переконливо свідчать про розширення сфери спілкування українською мовою учасників фольклористично-етнографічної діяльності в основній і старшій школі. Серед них немає таких школярів, які б соромилися дати відповідь на питання перехожого державною мовою поза школою. Переважна більшість гуртківців "Мережки" вільно користуються українською мовою у побуті. У середньому учні основної школи розширили сферу спілкування українською мовою на 20%, а у старшій школі - ще на 8%. Школярі - учасники фольклорно-етнографічної діяльності - схильні до творчої роботи у літературній, художній, музичній сфері, що яскраво свідчить про їх етнокультурне виховання, яке являє собою не тільки відтворення національної культури, але й розвиток новацій і збагачення культури. Так, Ганна Берездецька - співачка фольклористичного гурту "Мережка", у той же час, вона пише вірші і прозу, друкується у літературно-художніх альманахах і є учасницею обласних семінарів молодих літераторів. Крім неї ще семеро учнів замінили мову рефлексії у літературній творчості з російської на українську.
В ході фольклористично-етнографічної роботи з учнями нами проводилося опитування підлітків щодо їх ставлення до традиційних народних і державнихсвят. Виявилося, що виховання на народних традиціях, учнівська діяльність в галузі фольклористики, етнології і мистецтвознавства суттєво впливає на ставлення до свят, розуміння їх сутності, особистісне сприйняття цих соціальнозначущих подій.
Фольклористично-етнографічна діяльність, яка спрямована на вивчення, збереження і трансляцію духовних цінностей української традиційної культури, є ефективним засобом етнокультурного виховання школярів, суспільно-значущою справою, що забезпечує послідовне просування України до демократичної держави.
Література:
1. Педагогический энциклопедический словарь / Гл. ред. Б. М. Бим-Бад; Редкол.: М. М. Безруких, В. А. Болотов, Л. С. Глебова и др. - М.: Большая Российская Энциклопедия, 2002. - 528 с.
2. Традиційна народна культура Дворічанського району Харківської області / Упор. М. О. Семенова. - Х.: Регіон-Інформ, 2001. - 160 с.
3. Грица С. Й. Проблеми репрезентації фольклору на святі народної творчості.// Народна творчість та етнографія. - 1989. - №5. - С. 3 - 9
4. Педагогическая технология: Учебное пособие для студентов педагогических специальностей./ Науч. ред. М. Е. Поленова.- Белгород: Изд-во БГУ, 1998. -400 с.
5. Педагогічна технологія: Посібник І. Ф. Прокопенко, В. І. Євдокімов. - Х.: Основа, 1995. - 105 с.
6. Олексюк О. М. Формування духовного потенціалу студентської молоді: Монографія/ Відпов. Ред. Л. Г. Коваль. - К.: КДІК, 1996. - 253 с.
7. Российская педагогическая энциклопедия: В 2 тт./Гл. ред. В. В. Давыдов. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1993 - 608 с., ил. Т. 1 - А - М - 1993. - 165 с.
8. Словарь по социальной педагогике: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Авт.-сост. Л. В. Мардахаев. - М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 368 с.
9. Битинас Б. Процесс воспитания. Приобщение к ценностям. - Вильнюс: "Момент", 1988. - 72 с. (Международный фонд образования).
Loading...

 
 

Цікаве