WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

процес формування духовного потенціалу студентської молоді, підкреслює необхідність виховання гуманістичного типу особистості молодої людини, орієнтованої на творче перетворення соціальної дійсності і саморозвиток. За умов прагнення постійного самовдосконалення, підвищення загальнокультурної компетентності (у нашому випадку фольклористично-етнографічної орієнтації) духовний потенціал школярів "формується як духовне утворення, яке структурується їхнім ціннісним відношенням" до ФЕ діяльності, у процесі якої активізуються духовні сили, розширюється морально-естетичний досвід [6, 125]. Організація та управління ФЕ діяльністю неможливі без поточного і перспективного планування, врахування вимог соціальної педагогіки. Сама ФЕ діяльність є творчим процесом і вимагає від суб'єктів її діяльності активізації духовних і фізичних сил, удосконалення методів і прийомів захоплюючої роботи. ФЕ діяльність спричиняє рефлексію, яка є необхідною умовою самовиховання як процесу удосконалення внутрішнього світу і узгодження власних потреб з потребами демократичного суспільства. ФЕ діяльність сприяє задоволенню духовних потреб і формуванню нових потреб на більш вищому рівні, вона дає можливість школярам реалізувати свої здібностей, розширити уявлення про майбутню вищу освіту і професію.
У середовищі носіїв ТНК залучення дітей змалку до трудового життя дорослих сприяло їхній природній соціалізації і етнокультурному вихованню. Ми намагаємося у сучасних умовах використовувати той же соціокультурний фактор середовища. Коло однодумців, дітей і дорослих, захоплених соціально значущою справою, суттєво впливає на формування і розвиток особистості.
Створення середовища, що живить інтерес учнів до народної творчості, є важливим педагогічним завданням і умовою впровадження технології етнокультурного виховання. Для формування такого середовища особливо плідною є організація фольклористично-етнографічних таборів і етнокультурних заходів різного рівня. Діти із захопленням беруть участь у фольклористично-етнографічних експедиціях, занурюючись у стихію народного буття. У такому середовищі школярі знаходять друзів, навчаються розв'язувати конфліктні ситуації, з'ясовувати стосунки, нести тягар обов'язків. Вони опановують засоби побудови рівноправних стосунків у міжособистісному спілкуванні, навчанні, праці. Ми ж намагаємося зробити це "розвиваюче середовище" таким, щоб підлітки прожили цей кульмінаційний момент свого життя у його чистих, культурних формах. Етнокультурні заходи дають можливість учням випробувати і ствердити себе у різних видах фольклористично-етнографічної діяльності.
Сучасна педагогіка виходить з того, що процес виховання - це не прямий вплив на вихованця, а "соціальна взаємодія різноманітних суб'єктів: індивідуальних (конкретних людей), групових (мікро груп і колективів), і умовно соціальних - інститутів виховання" [7, 166]. За допомогою такої "соціальної взаємодії" люди навчаються ефективно працювати і співпрацювати у певних соціальних групах, реалізуючи свій творчий потенціал.
Для впровадження технології етнокультурного виховання є необхідною спеціально створена відкрита соціально-педагогічна система як "постійно функціонуючий взаємозв'язок і соціально-педагогічна взаємодія компонентів (суб'єкта, об'єкта, соціальних груп, механізмів взаємодії), що відбивають особливості існування даної системи у часі і в умовах реальної соціальної дійсності, забезпечують їх єдність і узгодженість у соціально-педагогічній діяльності, сприяють саморозвитку (компонентів, механізму функціонування і системи в цілому) та спрямовані на досягнення певної мети" [8, 265]. В нашому дослідженні компонентами соціально-педагогічної системи є учні основної і старшої школи, педагоги-народознавці, окремі носії традиційної народної культури, фольклорні і фольклористичні гурти, культурологічні об'єднання (Рис. 3.).
Основними механізмами взаємодії компонентів соціально-педагогічної системи є творча співпраця і струмінь виховної інформації, на основі якої "вихованець будує або перебудовує свої стосунки, установки, переконання - все те, що ми узагальнено називаємо позицією його особистості" [9, 11]. Суттєвий виховний вплив здійснює також соціальне середовище. Цілеспрямований виховний процес, у якому очікується конструктивне реагування вихованців, передбачає отримання зворотної інформації про ефективність виховних дій. Система існує в час державотворення і перебудови системи освіти, в соціокультурному просторі
Слобідського краю, в Харківській українській гімназії №6, в закладах освіти і культури, з якими співпрацює етнокультурний центр у галузі фольклористично-етнографічної діяльності (Харківський обласний центр народної творчості, Харківська обласна станція юних туристів, Харківське обласне відділення Українського фонду культури та ін.).
Така відкрита соціально-педагогічна система існує в умовах реальної соціокультурної дійсності - на теренах Слобідського Краю, взаємозв'язок і соціально-педагогічна взаємодія компонентів сприяє саморозвитку системи і спрямована на етнокультурне виховання підростаючого покоління.
Як зазначено вище, технологію виховання окреслюють принципи практичного втілення закономірностей формування особистості. Такими головними принципами виховання засобами фольклористично-етнографічної діяльності ми вважаємо:
1. принцип соціальної спрямованості ФЕ діяльності, що ґрунтується на закономірній залежності ФЕ діяльності від потреб суспільного життя і педагогічної практики.;
2. принцип системно-комплексного підходу до ФЕ діяльності, що відбиває як об'єктивну закономірність поліфункціональність ФЕ діяльності, об'єктом якої є українська ТНК в її різноманітних проявах.;
3. принцип оптимальної організації ФЕ діяльності, що відбиває таке закономірне явище, як цілісність реального світу, взаємозв'язок, взаємообумовленість його складових частин, єдність соціального життя і творчої діяльності людини, єдність мети, завдань, змісту, методів ФЕ діяльності.;
4. принцип урахуваннярегіональних особливостей ТНК. Цей принцип орієнтує сучасних суб'єктів ФЕ діяльності на вивчення скарбів ТНК, що збереглися до наших днів у різних областях України і за її межами, а також на поглиблене дослідження району, селища, села, що стало об'єктом ФЕ діяльності;
5. принцип раннього залучення дітей до мудрості і краси ТНК. Цей принцип базується на закономірностях розвитку і функціонування дитячої психіки, якій притаманні підвищена вразливість, пластичність, швидке формування умовних рефлексів, стрімкий розвиток другої сигнальної системи, гостра потреба в ігровій діяльності, у прояві самостійності і самоповаги.
Технологія етнокультурного виховання школярів як сукупність його засобів виявилася ефективною, що довела результативність нашої фольклористично-етнографічної діяльності, спостереження за становленням активної позиції особистості школяра і його самовихованням. На вимогу педагогіки сьогодення, що зорієнтована на постмодерністську парадигму пізнання світу, самовиховання має на меті формування незалежної, з високим творчим потенціалом особистості, яка перш за все має спиратися на власні сили, розум, енергію.
Критеріями виховання засобами фольклористично-етнографічної діяльності школярів, на наш погляд, виступають ціннісні орієнтації школярів у соціокультурній сфері, самостійність щодо вирішення школярами питань, пов'язаних з морально-естетичним вибором, рівень національної самосвідомості, вміння здійснювати самовиховання на
Loading...

 
 

Цікаве