WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

Технологія етнокультурного виховання школярів - Реферат

шкільного віку до української традиційної народної культури відбувається у процесі комплексної фольклористично-етнографічної діяльності, основними складниками якої ми вважаємо: учбово-пізнавальну, експедиційну, науково-дослідну, виконавську, художньо-практичну.
Експедиційна діяльність є вихідною, зібрані фольклорно-етнографічні матеріали забезпечують здійснення інших видів фольклористично-етнографічної діяльності. Що стосується такої діяльності школярів, то вона охоплює усі види дозвіллєвої діяльності. Учбово-пізнавальна діяльність передбачає оволодіння знаннями українознавчого спрямування з першого до випускного класів і належить до дозвіллєвої, коли відбувається поза навчальним закладом у формі самоосвіти з метою етнокультурного самовиховання особистості.
Експедиційна діяльність школярів, що ґрунтується на принципах наочності, локальності, самодіяльності або соціокультурної активності, забезпечує поглиблення набутих знань і зв'язок з реальним життям. Учнівські фольклористично-етнографічні експедиції формують потребу набувати досвід науково-пошукової роботи, що спрямована на оволодіння скарбами традиційної народної культури, і сприяють підвищенню ефективності морального, розумового, художньо-естетичного і фізичного самовиховання. Фольклористично-етнографічна діяльність спонукає учнів розглядати факти і явища соціально-культурного життя у взаємозв'язку і взаємодії, робити їх порівняльний аналіз і висновки. Це найвагоміший чинник етнокультурного виховання і соціалізації школярів. Учні беруть участь у важливій державній справі, роблять свій внесок до одного з актуальних напрямків етнографічної науки - регіональних історико-етнографічних досліджень.
Виконавська діяльність передбачає відтворення і репрезентацію яскравої і самобутньої фольклорної традиції, що є здобутком національної культури. Фольклористично-етнографічні експедиції є необхідною ланкою роботи фольклористичних гуртів, що займаються виконавською діяльністю, бо хоча при розучуванні репертуару можна звертатися до писемних джерел і аудіозаписів, такий шлях не має бути визначальним, поки існує усна традиція в краї. Досліджуючи проблеми репрезентації фольклору, С. Й. Грица пише: "Друкована література неспроможна відтворити найголовнішого - "виконавської аури", голосових тембрів, агогіки, виконавського нюансування, без чого сам текст пісні, інструментального драматичного твору стає обезкриленим, позбавляється струму душі. Автентика фольклорного зразка означає більшу відповідальність способу мислення середовища, його світоглядним, мовним, ментальним, структурно-семантичним ознакам" [3, 7].
Науково-дослідна діяльність школярів передбачає поступове оволодіння ними методами науково-дослідної роботи. Школярі набувають досвід роботи з літературою, архівними матеріалами, оволодівають уміннями і навичками спілкування з носіями ТНК і проведення сеансів запису, навчаються складати реєстр, розшифровувати фонозаписи, систематизувати фольклорно-етнографічні матеріалі. Під керівництвом учителів або викладачів вузів юні дослідники пишуть наукові роботи з питань етнографії, фольклористики, мовознавства, мистецтвознавства, краєзнавства, з якими виступають на учнівських і студентських конференціях, конкурсах-захистах науково-дослідних робіт учнів-членів Малої Академії Наук (МАН).
Художньо-практична діяльність належить до сфери матеріального виробництва культуротворчої діяльності носіїв традиційної народної культури. Художньо-практична діяльність школярів допомагає їм оволодіти навичками художньо-побутової праці, що формує у дітей свідоме ставлення до витоків нашої багатогранної культури, навчає розуміти естетику домашніх ремесел, відрізняти народне декоративно-ужиткове мистецтво від кічу, сприяє художньому пізнанню світу. Вивчення етнографії народних художніх ремесел потребує практичного втілення, яке може здійснюватися як на уроках образотворчого мистецтва, художньої праці, так і в позаурочний час у відповідних гуртках ("декоративного розпису", "вишивання", "ткацтва", "гончарства", "лозоплетіння", "витинанки", "писанкарства" тощо).
Художньо-практична діяльність школярів сприяє розвиткові творчого, образно-художнього мислення, виховує таки якості, як наполегливість, ретельність, прищеплює любов до народних традицій. Учні пізнають архетипи народної символіки, переконуються у довершеності краси декоративно-ужиткового мистецтва. Спілкуючись з учителем або народним майстром, учні не тільки переймають їх знання й майстерність, але й вміння жити серед людей, розуміти їх, співчувати, співпереживати, допомагати іншим, турбуватися про них. Саме тому через народне мистецтво можна навчати дітей світогляду людини традиційної народної культури, виховувати в них моральність, людяність, національну самосвідомість.
Схему зв'язків складових фольклористично-етнографічної (ФЕ) діяльності можна уявити наступним чином, де вихідною є учбово-пізнавальна діяльність школярів, яка забезпечує їхню всебічну підготовку до інших видів діяльності і перш за все - до експедиційної. Експедиційна діяльність забезпечує накопичення взірців традиційної народної культури, що в свою чергу сприяє успішній художньо-практичній, виконавській і науково-дослідній діяльності школярів (Рис. 1.). Пунктиром позначено зворотній зв'язок між різними видами ФЕ діяльності.
Підростаюче покоління є органічною складовою суспільства, яке зацікавлено у збереженні життєдіяльності за рахунок спадкоємності поколінь. До фольклористично-етнографічної діяльності залучаються учні основної і старшої
Рис. 1. Структурна схема фольклористично-етнографічної діяльності школярів
школи, учні молодшої школи набувають досвіду виконавської і художньо-практичної діяльності, готуючись до збирацької роботи.
Останні роки у системі просвіти йде безперервний пошук педагогічних технологій, адекватних трансформаціям у суспільстві. На відміну від технології навчання, педагогічна технологія виховання є процесом комплексного впливу на особистість, а її розробка і втілення потребує найвищої творчої активності від педагога і учнів. "Педагогічна технологія у вихованні - це не інструкції і рецепти, а скоріше принципи практичного втілення закономірностей формування особистості" [4, 15].
Ми взяли за основу схему, що пропонують І. Ф. Прокопенко і
В. І. Євдокимов, розглядаючи педагогічну технологію навчання. Ця схема являє собою ланку з трьох елементів, центральним з яких є діяльність. Іншими необхідними елементами є мотивація до діяльності і управління нею [5, 3].
Структуру виховного процесу на основі ФЕ діяльності учнів можна подати у вигляді таких елементів, що взаємопов'язані і проникають один в одного: мотиваційного (М), власне ФЕ діяльності (ФЕД), організації та управління цією діяльністю (О і У) з боку учителя, рефлексії (Р), що виникає внаслідок ФЕ діяльності, процесу самовиховання (СВ), який є неможливим без рефлексії (Рис. 2.).
Рис. 2. Структура виховного процесу на основі фольклористично-етнографічної діяльності
На процес виховання підростаючого покоління впливають різні фактори.
Нашим завданням є створення умов, за яких у школярів з'являється мотивація до ФЕ діяльності. Перш за все, слід бачити в учнях особистості, враховувати їх психологію і природні здібності, сформувати у них ставлення до ФЕ діяльності, як до соціально значущої справи, викликати зацікавленість в експедиційній роботі, показати естетичну привабливість виконавської і художньо-практичної діяльності. О. М. Олексюк, досліджуючи
Loading...

 
 

Цікаве