WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Шляхи оптимізації освітніх послуг в умовах сучасного дозвілля - Реферат

Шляхи оптимізації освітніх послуг в умовах сучасного дозвілля - Реферат

студіях. Вчитель в такій школі - це лідер-експерт, до якого звертаються в разі необхідності. Навчання здійснюється в системі вікових вертикалей, між якими часто виникає позитивно-направлене змагання. Старші учні поводяться як майстри, а молодші - як підмайстри. Вчитель проводить урок в стилі відкритої мовної гри. Ігри реалізуються на матеріалі практично будь-якого підручника для школи чи вищого навчального закладу освіти. Замість оцінювання існує самооцінка. Оцінки вводяться в трьох останніх випускних класах. Школа-парк - це структура, що інтегрує різновікові студії, в кожній з яких домінує конкретна дисципліна чи вид діяльності. Освітній процес побудований на щоденному вільному виборі кожним учнем однієї чи декількох студій. При цьому заняття в студіях базуються не на обов'язковому вивченні навчального матеріалу програми у визначеній послідовності, а на творчому засвоєнні предмету на підставі, перш за все, особистісної пізнавальної активності дитини.[4]
Досвід діяльності освітніх закладів нового типу, що склався в останні десятиріччя минулого століття в Україні та Росії (ми вважаємо за можливе порівняння педагогічного здобутку двох країн, оскільки він ґрунтується на спільній педагогічній спадщині, традиціях, ідеях та принципах) - дає можливості говорити про трансформацію функцій, які раніше розглядались як суто дозвіллєві, на освітні, що в свою чергу призвело до відповідної перебудови педагогічних моделей. Практика діяльності цілого ряду гімназій обох країн передбачає формування наступних культурологічних зон освітнього простору: культура спілкування та взаємин, естетична привабливість (дизайн зовнішнього та внутрішнього інтер'єру, дотримування норм естетики та етикету в усіх різновидах навчальної та позанавчальної діяльності), оптимізація режиму дня, місяця, року у відповідності до психофізіологічних вимог розвитку і формування дітей кожної вікової категорії; організація навчальної діяльності, дозвілля, праці. Поєднання таких (або аналогічних до них зон) в єдину структуру дає можливості розглядати й усвідомлювати освітні заклади нового типу та навчально-виховну діяльність, що здійснюється останніми, вже не як "сукупність освітніх послуг", а як культурний простір, формуючи середовище, що активно сприяє становленню кожної конкретної особистості.
Для соціально-дозвіллєвої діяльності ключовою виступає комунікація. Це - спілкування у сімейному колі, виховання дітей та інші види соціального дозвілля, в яких процес соціалізації виходить за межі сім'ї - нестандартні контакти, необхідні для встановлення психо-емоційної рівноваги. При цьому спілкування є важливим фактором соціалізації, фундаментальною основою людського буття. В дозвіллєвому спілкуванні головну роль відіграє субкультура комунікаторів і оточення, в якому воно відбувається. В сучасних умовах ми не можемо обминути віртуальне спілкування в мережі INTERNET, відзначаючи його інформаційне, пошукове, освітнє наповнення. Освітньо-інформаційні послуги щодо користування мережею INTERNET, володіння базовими навичками РС-користувача та набуття додаткової освіти або спеціалізації в галузі комп'ютерних інформаційних технологій пропонують навчальні заклади - в межах навчального плану, як факультативний курс, та культурно-просвітницькі - в першу чергу, бібліотеки, культурно-просвітницькі центри, також спостерігається розповсюдження нових форм - INTERNET-кафе та INTERNET-клубів.
Похідними означених видів дозвіллєвої діяльності є такі функції дозвілля: психологічна, соціальна, терапевтична та економічна.
Психологічна функція дозвілля, в свою чергу, розподіляється на три підфункції: розвага, розвиток особистості та відпочинок. Відпочинок, за узагальненою думкою сучасних теоретиків дозвілля, вважається головною складовою сучасного дозвілля, оскільки за останні десятиріччя значно зросло нервово-психологічне навантаження в процесі праці, професійного та ділового спілкування, телекомунікацій, користування транспортними засобами [3]. Відпочинок дає можливість розрядки, спокою і свободи від різного роду обов'язків. Розвага поширює і доповнює відпочинок, надає йому більш динамічного змісту, стає джерелом миттєвого забуття туги, занурення в гру. Гра розглядається як важлива складова розваги, набуває значення основної функції дозвілля, що сприяє становленню міжособистісних стосунків незалежно від соціального статусу індивіда. Про це, зокрема, свідчить процес демократизації традиційних елітарних видів дозвілля. З іншого боку, гра в своєму розмаїтті стає дедалі впливовішим чинником в закладах дошкільної підготовки та позашкільної діяльності - традиційних, та особливо, в інноваційних, де виступає як складова розвиваючого навчання.
Наступною функцією дозвілля є функція особистісного розвитку. Вона передбачає не лише орієнтацію людини на інтелектуальний, художній, фізичний розвиток у вільний час, але й наявність цілком свідомої потреби в цьому розвитку. В сучасних умовах реалізаціїя цієї функції відбувається в декількох напрямах:
в культурно-просвітніх установах - клубах, культурно-просвітніх центрах, будинках культури, дитячої та юнацької творчості, бібліотеках, музеях та парках - шляхом оновленням форм і технологій діяльності;
в межах додаткового (факультативного) компоненту навчальних планів традиційних освітніх закладів - на заняттях гуртків, студій, спортивних секцій;
в програмах інноваційних освітніх закладів, деспостерігаються суттєві зміни щодо змісту і форм організації навчально-виховного процесу, до того ж досить часто долається традиційний розподіл на "навчальну" та "позанавчальну" діяльність, оскільки йдеться про створення оптимальних умов, орієнтованих на розвиток кожної особистості, який не може відбуватися тільки в чітко окреслених часових і просторових межах, оскільки має тривати постійно.
Щодо терапевтичної функції дозвілля, то якщо спочатку її розглядали як об'єднання психологічних функцій: відпочинку (розрядки) і розваги, що надають можливості людині підтримувати оптимальний психофізіологічний стан, то в умовах сьогодення ми звертаємо увагу на рекреаційно-оздоровчий та реабілітаційний компоненти цієї функції.
І нарешті ми звертаємось ще до однієї, але конче важливої функції дозвілля - економічної. Вона сформувалась під впливом соціально-економічних зрушень, які відбувались в розвинених країнах світу у другій половині ХХ-го століття і вплинули на всі сфери людської життєдіяльності, не обминувши й феномен дозвілля. Йдеться про інтенсивний розвиток процесу скорочення робочого і зростання обсягу вільного часу, створення сучасної індустрії дозвілля, що призвело до масового споживання дозвілля й довело його економічну прибутковість. Втратили силу раніше популярні положення про працю і дозвілля як взаємовиключні сфери людської життєдіяльності, уявлення про непродуктивність дозвілля в економічному сенсі. Внаслідок означених факторів індустрія дозвілля за прибутками міцно увійшла до першої десятки прибуткових галузей світової економіки і посідає в різних країнах від 3-го до 9-го місця[2].
Узагальнюючи аналіз теоретичних концепцій та практичного досвіду, що були висвітлені у статті, ми вважаємо за доцільне зробити наступні висновки:
" розбудова нової парадигми освіти в України можлива лише за умов соціокультурної відповідності та співвіднесеності;
" цивілізаційний полікультуралізм та мультимодальні суспільства передбачають взаємне проникнення суспільних та культурних пріоритетів у постановці завдань формування, навчання та виховання нової генерації;
" функціональні трансформації, що відбуваються у галузі освіти та дозвілля детермінують впровадження інновацій до існуючих форм і методик організації педагогічного процесу, та розбудову оригінальних, часом альтернативних моделей і технологій;
" сучасні умови формування особистості спричиняють долання традиційних меж розподілу між "навчальним", "позанавчальним", "вільним" часом тощо, оскільки йдеться про створення різноманітних, проте постійно функціонуючих умов для розвитку та саморозвитку індивіду.
Література
" Андрущенко В. П. Реальность образования: проблемы демифологизации//Практична філософія. - 2001 -№ 1- (№2). - С. 185 -197.
" Антология исследований культуры. Т.1. Интерпретации культуры. СПб. 1997.
" Дюмазедье Ж. На пути к цивилизации досуга // Вестн. Моск. ун-та. Сер.12: Соц.- полит. исслед. 1993. № 1.
" Школа-парк: Как построить школу без классов и уроков. Серия: Библиотека "Первого сентября"Автор: Балабан М.А. - М., 2001 г. - 138 с.
Филисофский энциклопедический словарь.- М.: "Советская энциклопедия", 1983. - С.751.
Loading...

 
 

Цікаве