WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура Стародавньої Індії - Реферат

Культура Стародавньої Індії - Реферат

культурному житті Китаю відігравало і відіграє конфуціанство - основа світосприйняття китайців. Засновник конфуціанства - Конфуцій /КунФу-цзи/ жив у 551-479 рр. до Р.Х. Основні філософські та етичні погляди цього великого мислителя викладені в низці книг, з яких найбільш значною є "Луньюй" /"Бесіди і судження"/.
Конфуціанство часто рахують більшве етико-моралістичною школою, ніж релігійною. Основним принципом конфуціанства є традиція. Конфуцій ідеалізував патріархальність, ратував за повернення до "золотого віку" давнини. Він виступав на владу, засновану на принципі "жень" - гуманнісгь, де правитель по відношенню до народу є "батьком". Згідно принципу конфуціанства слова мають відповідати змісту: "правитель має бути правителем, підданий - підданим, батько -батьком, син - сином". Принцип "лі" /"звичай", "церемонії" / - є формулюванням суворого дотримання того порядку, який був встановлений у давнину. У добу Хань конфуціанство стає офіційною релігіею Китаю.
При іператорі Цинь Шіхуанді /221-210 рр. до Р.Х./ боротьба спадкової аристократії з новою знаттю і торгівельним капіталом, інтерсам яких відповідала діяльність імператора династії Цинь, знайшла свій вияв у боротьбі двох ідеологій - конфуціанства та ідеології школи Фацзя, або "законників" Ідеологи школи Фацзя Шан Ян, Хань Фей-цзи, ІV-ІІІ ст, до Р.Х./ на противагу проповіді конфуціанства про повернення до давнини, виступали за сильну владу, яка повинна спиратися не на норми моралі, а на закон і проводити ре-форми, направлені на зміцнення влади імператора і закріплення нових суспільних порядків. Циньські правителі здавна підтримували представників школи законників, Фацзя. Щоб нанести вирішальної поразки конфуціанцям., імператор Цинь Шіхуанді пішов на крайній захід і за порадою свого першого сановника наказав у 213 р. до Р.Х. спалити конфуціанські книги.
Проте отримавши широке розповсюджання, використавши основнне. Зміст народних вірувань - культ предків - конфуціанство стало настільки сильним, що вже при ханському імператорі У Ді /140-87 рр. до Р.Х./ конфуціанство було визнано панівною офіційною ідеологією і стало опорою китайської влади.
Велике значення в Китаї мала релігійно-філософска система, створена Лао-цзи - даосізм. Виникнення вчення даосізму пов'язано з іменем видатного давнього ідеолога Лао-цзи /VI-V ст. до Р.Х./. Вважається, що основний теоретичний канон цієї школи "Дао-де-цзін"/"Канон про Дао і Де"/ був написаний зі слів Лао-цзи. 3 часом з його вчення виникла складна релігія, даосізм, яка. Проіснувала більше 2000 років. Саме слово "даосізм" походить від слова "дао", що означає "шлях", або "основа світу". Основою даосізму є принцип слідування природньому перебігу, ходу життя. У вченні висловлювалася вимога до правителів не придушувати народ, містився заклик до народу повернутися до природного стану, до природи, до того часу, коли не було кровопролитних війн і протиріч, що роздирають суспільство. 3 теоретичного вчення даосізм у III-IV ст. н.е. оформився у теологічну школу з церковною ієрархією, запозиченою у буддистів, з пантеоном святих, взятих з народних вірувань.
Давні релігійні і філософсько-політичні системи поглядів і перш за все конфуціанство, формуючи світогляд китайців, пронизували всі сфери культури Китаю і особливо давньокитайську літературу.
3. Давньокитайська література
У склад стародавньої класичної китайської літератури входять художні, історичні, релігійно-філософські літературні твори. До найвидатніших давніх пам'яток китайської літератури належать: "Ші цзин" /"Книга пісень"/, "Шу цзин" /"Книги історії"/; історичні хро-ніки "Чуньцю", "Ші цзи", "Цзочжуань", "Чжаньгоце"; філософські та політико-економічні трактати "Іцзин", "Сюньцзи", "Гуаньцзи".
"Ші цзин", або "Книга пісень" XII-VI ст. до Р.Х./ відноситься до найдавніших пам'яток літератури людства. Найдавніша пісня "Поломані сокири" датується 1115 р. до Р.Х., а найбільш пізня з пісень - 506 р. до Р.Х. Народні пісні, зібрані у цій збірці, виникають як результат тривалого розвитку писемної кльтури та усної народної творчості. Значне місце у пісенному збірнику ааймають пісні, присвячені праці. Найважливішою темою пісень "Ші цзина" є хірична тема. Ось лейтмотив однієї з таких пісень: "Не бачу коханого - серце у розпачі б'ється. Але лише побачу його - серце відразу заспокоїться". Багато пісень присвячено рівним історичним сюжетам, багатоманітним і складним обрядам. В книгу входять і священні співи, в яких оспівувалися подвиги обожнюваних предків. Ці ритуальні гімни, що співались під час жертвоприношень дають уявлення про найдавніщі релігійні вірування китайців.
Пісні відзначаються високою художністю: строге римування, чіткі ритми, місткість строки /у кожну строку входять в основному чотири ієрогліфи - слова/, багаті обраэи. Тексти донесли до нас головне - реалістичний характер пісень, простоту народннх ідеалів, чистоту і природність почуттів народу.
Пісні "Ші цзин" дали поштовх розвитку китайської літератури, яка досягає великої висоти у творчості поета-патріота Цюй Юаня /340-278 рр. до Р.Х./. його віршами, що відображають соціальну боротьбу, викривають продажність і користолюбство правлячої кліки представлена найбільш рання інднвідуальна поетична творчість. Поет, який писав: "Якщо смерть сама загрожувати мені стане, я не покаюсь у помислах моїх", став творцем патріотичної поезії Китаю.
Серед історичних книг, що належать до класичної давнъокитайської літератури, виділимо "Шу цзин" /"Книгу історії", або "Канонічну книгу"/, до якої входять настанови, приписи, розпорядження давніх правителів. Піддана значній конфуціанській обробці книга перетворилась у збірник повчань, просякнутих релігійною і політико-виховною тенденцією.
Самому Конфуцію приписується твір "Чуньцю" - хроніка царства Лу, за переказом, батьківщини Конфуція, в якому знайшла відображення міжусобна боротьба у VIII-V ст. до Р.Х. Значний інтерес представляє доданий до твору коментар "Цзочжуань", який можна вважати першим повним оглядом історії давнього Китаю.
Багатий матеріал по культурній історії Китаю міститься у класичній праці одного з найдавніших китайських Iстjриків Сима Цяня /145 - біля 86 рр. до Р.Х./"Ші цзи" /"Історичні записки"/. Сима Цянь створив першу узагальнюючу історіо Китаю з найдавніших часів до кінця II ст. до Р.Х. його праця поклала початок серії офіційних династійних історій, яких було створено в Китаї 25.
Характерні зразки провової літератури у вигляді легенд, коротких художніх замальовок зустрічаються вже у текстах "Шу цзин", "Ші цзи", а також у чудовому за своїми художніми якостями творі блиэького до даосізму теоретика Чжуан Чжоу /328-286 рр. до Р.Х./ -"Чжуанзи". З6ірник філософських міркувань Чжуан Чжоу, написаний езопівською мовою, що відстоює положення даосізму, містить багато байок, притч, повчань.
Література Китаю наступної історичної і
Loading...

 
 

Цікаве