WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура Стародавньої Індії - Реферат

Культура Стародавньої Індії - Реферат

РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО КИТАЮ
ВСТУП
Китай, на величезній території якого в 10 млн.кв.км проживає 1,2 млрд.чол. - понад п'ята частина населення Землі - відіграє все відчутніму роль у світовій політиці.
Давня історія і культура Китаю здавна привертали увагу вчених різних країн. Проте і досі в історичній науці відсутня стала думка щодо періодизації і інших суттєвих моментів історії Китаю. Дуже різняться точки зору на рубіж переходу Китаю до феодалізму: від XI ст. до Р.Х. до III-V ст.н.є. Раби в історичній праці одного історика лег-ко перетворюються у кріпосних селян під пером іншого автора. Радянська історіографія /В.В.Струве, А.І.Авдієв, Л.I.Думан та ін./ після утвердження у 30-х рр. XX ст. гіпотези про універсальність рабовласницької соціальноекономічної формації робила особливий на-голос на хронологічних рамках рабовласницького суспільства в Китаї і класовій боротьбі з рабовласниками. Частина відомих західних істориків заперечує загальні закономірності розвитку Китаю і решти світу, особливо Заходу, підкрєслюючи специфіку китайської історії і культури. Так, німецький вчений О.Франке створив теорію "конфуціанської держави" в Китаї. Однак, реалії життя не дозволяють, як це ще робилося нащадками колонізаторів у 1920-1930-х рр., зверхньо дивитися на китайську культуру. Вказане підкреслює значущість дослідження і студіювання багатовікової культури китайського народу.
Вже давнє осіле землеробське населення долини великої ріки Хуанхе створює бататі неолітичні культури Яншао /3000-2200 рр. до Р.Х./ та Луншань /3200-1700 рр. до Р.Х./. ХVІ-ХI ст. до Р.Х. охоплює культура бронзи Шан-Інь. У 1579 р. до Р.Х. засновується правляча династія Шан, або як її називали в подальшому - Інь. Іньська народність і створена іньцями культура лягли в основу китайської народності і китайської культури. Союз кочових чжоуських племен, на які благотворно впливала іньська культура, однак, розпочав завоювання тєриторії держави Інь. Була проголошена нова династія жонів /правителів/ - Чжоу. Доба держави Чжоу обіймає час від XI по ІІІ ст. до Р.Х. і поділяється на два періоди: період Західного Чжоу /1075-771 рр. до Р.Х./ та період Східного Чжоу /770-256 рр. до Р.Х./, наповнений міжусобними війнами. Династія Цинь /246-207 рр. до Р.Х./ об'єднує Китай. При імператорі Цинь Шіхуанді /221-210 рр. до Р.Х./Китайська імперія займає величезну тєриторію до центральних районів Монголії на півночі, до Вьєтнаму - на півдні, до Кореї - на сході і до пустелі Такламакан - на заході. Боротьба за престол після смерті імператора і повстання селян привело до заснування нової династії Хань. Перша /Західна/ династія Хань правила з 207 року до Р.Х. по 25 р. н.е.; Друга /Східа/ династія Хинь правила з 25 по 220 рр. н.е. Падіння династії Хань знову привело до поділу Китаю на декілька держав. Проте особливе значення мало те, що в період Хань остаточно склався єдиний китайський народ, що отримав назву ханьців.
1. Китайська писемність
В Іньську добу ХІV-ХI ст. до Р.Х. виникає писемність - прообраз сучасної ієрогліфічної китайської писемності. У найдавнішій піктографічній писемності окремі слова позначалися малюнками. Потім з'явилися більш складні знаки, що позначали абстрактні поняття. В іньських написах можна побачити вже розвинуту систему ієрогліфічного письма: кожинй знак мав смислове значання і фонетичне звучання. У іньських написах використовувалось понад 3500 ієрогліфів; 2,5 тис. з них в іншому написанні збереглися до сучасного періоду. Ці ієрогліфи позначали слова, що входять до основного словарного фонду китайців. Це дає право вважати іньську писемність початком писемної кульвури китайського народу.
Одним з найважливіших заходів імператора Цинь Шіхуанді була уніфікація написання ієрогліфів, яке збереглося по суті незмінним до наших днів. В якості матеріалу для письма іньці використовували поверхню панцерів черепах і кісток тварин. Пізніше писали тушшю на папері з допомогою пензлика. Створення писемності стало основою для появи перших літературних пам'яток.
2. Давня релігія. Державна ідеологія і релігійнофілософські системи
Стародавнього Китаю
Давня релігія китайців лягла в основу наступних розвинутих релігійно-філософських систем. Ця релігія давніх китайців являла собою, з однієї сторони - обожнення і одухотворення природи /особливо землі і гір/; в іншої - розвинутий культ предків.
За віруваннми давніх китайців вищий дух природи Шанді /Небо/ керує всіма духами природи і дарує владу імператорам, в зв'язку з чим імператор називався "Тяньцзи" - "син Неба". На честь Шанді створювалися храми неба, де імператори приносили жертви.
До новітнього часу в Китаї зберігся культ предків. Де особливу роль відігравав загальнородовий храм предків. Для поклоніння душам предків будувалися спеціальні кумірні. Над входом у житлові будинки розміщувались дощечки з спеціальними ієрогліфами, що охороняли від злих духів. На родовій общині тримався культ предків і вчення про синовню поштивість і слухняність батьковъ, родовому старості, старійшині роду, імператору.
В Китаї оформлюється ідеодогія обожнення царської влади, яка підкреслює, що глава держави є земним втіленням божаства. В інських написах ідентичними терміну "ван" для означення глави держави є терміни "ді" і "цзи". Термін "ді" походить від слова "Шанді" -вищого божества, намісником якого на землі є "земний ді", тобто ван. Пізніше слово "ді" означало - "імператор". Термін "цзи" - це титул правителя, який іменувався "Теньцзи", тобто "син Неба". Глава держави - ван - був також верховним жерцем і тільки він мав право здійснювати жертвоприношення Небу. Вану віддавалися почесті як "сину Неба".
Ідеологія обожнення імператорської влади знайшла також свій зовнішній вияв, відбиття у пишних формах придворного етікету. В літературних творах чжоусъкої доби, придворній поезії збереглися яскраві описи церемоніалу, імператорського побуту. Проте "Літопис церемоній" /"Лі-цзи"/, який вказуе, що "ритуал не поширюється на простий народ", свідчить про глибоке соціальне розшарування у давньокитайському суспільстві.
В зв'язку з розвитком системи державної влади поступово оформляється судова справа, зиявляюгься найдавніші зафіксовані закони. Кримінальний кодекс, створення якого приписується напівлегендарному правителю давнини Му передбачав розроблену систему покарань. Показово, що людина, яка зневажшливо висловлювалася про імператора, піддавалася жорстокій страті. Кримінальний кодекс містив 3 тис. впорядкованих судових рішень, які створювали один з найдавніших у світі кодексів кримінального права. Отже, в давньокитайській державі створюється давнє кодифіковане право.
Хоча релігійні вірування виникли в Китаї у глибокій давнині, найбільше значення там отримали релігійно-філософські системи, що сформувалися в VI-V ст. до Р.Х. - конфуціанство і даосізм.
Величезну роль в
Loading...

 
 

Цікаве