WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Масмедіа індустрії дозвілля як соціально-культурний феномен - Реферат

Масмедіа індустрії дозвілля як соціально-культурний феномен - Реферат


Реферат на тему:
Масмедіа індустрії дозвілля як соціально-культурний феномен
Сучасне суспільство функціонує в надзвичайно насиченому інформаційному оточенні, яке впливає на процес соціалізації і слугує не тільки її фоном, а й нерідко причиною суспільних виховних проблем. Його поле створює могутня індустрія масового виробництва і поширення соціальної інформації. Ця особливість забезпечує і охоплення широких мас різними формами культури. Її доступність спричинила появу феномену масової культури.
Класичним визначенням терміна "масова культура", яке набуло поширення в 30-ті роки і на яке до цих пір спирається багато дослідників її як явища, є дефініція французького соціолога Жоржа Фрідмана про те, що під масовою культурою слід розуміти сукупність культурних цінностей, які віддаються у розпорядження публіки завдяки засобам масової комунікації, в рамках технічної цивілізації.
В сучасній соціологічній літературі вирізняється 3 типи значень, які надають автори цьому терміну. Їх сутність зводиться до того, що:
" Масова культура - сукупність повідомлень, що продукуються засобами масової комунікації.
" Масова культура - це сучасна культура широких мас, що включає в себе як споживання масової духовної продукції, так і всі форми реальної масової поведінки.
" Масова культура - це сукупність всього беззмістовного, шаблонного, дешевого, покликаного задовольняти самі низькі, невибагливі і нерозбірливі смаки масового споживача.
В особистісно-культурному відношенні масова культура є продуктом розпаду попередніх її форм - народної культури і культури елітарної. Їх руйнація відбулася в результаті таких соціальних процесів, як індустріалізація й урбанізація, що зруйнували не тільки сільську спільність, а й аристократичну відчуженість культури від праці і ринку, перетворили "мистецтво для мистецтва" в мистецтво комерційне, а вільне пізнання і філософію наставили на службу промисловості і соціальному управлінню.
В цілому, за своїм змістом масова культура першочергово є не тільки продуктом розпаду, а й продуктом змішування і взаємодії 2-х вищеназваних форм культури, які віками існували відокремлено. Цим пояснюється багато особливостей масової культури, зокрема її тяжіння до образності і наглядної форми, до ідеалізації дійсності, а також стереотипність мислення і сприймання. В той же час масова культура несе в собі елементи елітарної культури: швидку зміну образів і мотивів, індивідуальний характер споживання, можливість вибору культурної продукції і свободу індивідуального судження про цінності культури. Можливо, саме цією обставиною можна пояснити виникнення термінів медіальна культура і масмедіа. Своїм походженням вони зобов'язані латинському слову media - середнє, проміжне. Отже, masmedia - це масова культура, розрахована на середнього споживача.
Масова культура є досить суперечливим явищем: поряд із важливими просвітницькими, розважальними, інформативними й організаційними функціями вона є засобом "усереднення" інтелектуальних і художніх смаків, заниження естетичних критеріїв. Для неї є характерним пасивний тип споживання, гонитва за сенсацією та зовнішнім ефектом, швидке старіння і знеціненням інформації, в тому числі і вищих художніх цінностей. Всі форми масової культури як феномену є інструментами культурного впливу і підпорядковані, в основному, завданням закріплення такого порядку речей, агітації, пропаганди, реклами, формування суспільної думки, які потрібні керівним колам суспільства або тим, хто є господарями масмедіа.
Включення мас у культурну діяльність розпочинається із споживання - наприклад, з відвідування театрів, концертних залів, кінотеатрів, спілкування з діячами культури тощо. Зростання споживання продуктів культури викликає розширення їх виробництва і поширення духовних цінностей - завдяки цьому виникають нові програми на радіо і телебаченні, творяться нові вистави, знімаються нові фільми і т. д. Цей процес супроводжується трансформацією духовних цінностей, переробкою, інколи переосмисленням художніх творів, популяризацією науки. Таким чином виникають умови для розширення сфери духовної творчості і підвищення рівня творчої активності мас. Якщо виробництво духовної культури не встигає за попитом - з'являється те, що заповнює вакуум: зразки сурогатної культури, нерідко чужої, низького гатунку.
Втягнення мас у культурну діяльність відбувається набагато швидше, ніж засвоєння ними культурної спадщини і підвищення їх творчого потенціалу, тому загальний рівень духовної культури, особливо на перехідних етапах розвитку масової культури, який і переживає наше сучасне суспільство, залишається недостатньо високим. З одного боку це викликає необхідність задоволення нерозвинутих потреб мас, які братимуть участь у розширеному споживанні, з іншого боку - власникам засобів масових комунікацій вигідно мати аудиторію з низьким рівнем культурних запитів.
Як переконує досвід, штампована культурна продукція створює ефект перенасичення і тоді, на противагу і протидію їй, виникає інтерес до народного мистецтва і кращих зразків мистецтва класиків. Саме це відбувалося в масовій культурі 90-х років ХХ століття і відбувається на початку ХХI століття, коли співіснують різні рівні смаків і запитів, висока і низька культура, а, відповідно до цього, і різні цінності, які вони пропагують.
Динамічний розвиток і оновлення електронних засобів масової інформації спричинили появу навіть нових лексичних термінів науковців, політиків, публіцистів та експертів ЮНЕСКО - "інформаційна революція", "інформаційні технології" тощо. Їх суть виявляється не тільки в технічному оснащенні, а й у можливостях впливу на суспільну свідомість загалу та окремих людей, їх поведінку. В сучасних умовах інформаційного "вибуху", зростання рівня знань і могутніх засобів масової інформації та підвищеного до них інтересу вже сама інформація виступає не тільки важливим засобом комунікації, а й перетворилась у глобальну проблему, що впливає на соціальні та ідеологічні процеси сучасності.
Як показує аналіз-ретроспектива розвитку інформаційного простору України за перші 12 років незалежності, на процес формування суспільної свідомості великий вплив мали національні та іноземні засоби масової інформації. В їх структурі особливе місце і роль належать телебаченню, радіомовленню та Інтернету, іншими словами - аудіовізуальним засобам масової інформації.
Як відмічають спеціалісти, і сьогодні в Україні переважають іноземні канали надходження інформації, яка стосується
Loading...

 
 

Цікаве