WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурно-дозвіллєві практики населення: поселенський контраст - Реферат

Культурно-дозвіллєві практики населення: поселенський контраст - Реферат

міст та селян, особливо у віковій групі 18-54 рр.Бажання частіше переглядати відеофільми сільські жителі порівняно із міськими висловлюють рідше (дається взнаки відсутність апаратури), така ж ситуація тиску об'єктивних причин у випадку відвідування концертів: 21 % сільських мешканців віком 18-54 рр. хотіли б їх відвідувати частіше, тоді як серед киян таких більше вдвічі, серед мешканців інших міст 34 -36 %, (нагадаємо, що чисельність бажаючих слухати сучасну музику серед мешканців різних типів поселення майже не відрізняється).
Таблиця 1
Потенційні пріоритети культурно-дозвіллєвих занять мешканців різних типів поселень, 2003, %
Види занять
Всі Тип поселення
Київ Велике місто Середнє місто Село
Частіше читати газети, часописи 34,0 32,2 33,8 37,4 31,6
Більше переглядати телепередачі 30,4 18,9 28,1 30,2 35,3
Більше відпочивати, нічого не роблячи 30,4 21,1 28,4 25,5 38,2
Частіше читати художню літературу 28,2 31,1 29,6 35,0 20,2
Частіше відвідувати концерти 25,4 37,8 30,4 27,7 16,1
Частіше слухати народні пісні 19,6 15,6 16,7 18,6 24,1
Частіше бувати у театрі 18,9 41,1 25,0 19,8 8,0
Частіше бувати в кінотеатрі 15,7 24,4 20,1 16,0 9,3
Частіше відвідувати художні виставки, картинні галереї 13,3 34,4 16,6 15,0 5,1
Частіше слухати сучасні пісні, рок-музику 12,1 17,8 13,5 13,0 6,9
Більше уваги приділяти релігійному життю, жити відповідно до релігійних норм 11,7 14,4 8,1 15,4 11,7
Частіше переглядати відеофільми 11,0 17,8 11,5 13,8 7,0
Частіше відвідувати будинки культури, дискотеки, вечори відпочинку 10,1 10,1 11,7 9,5 8,9
Більше часу приділяти аматорству (чеканка, ліплення, рукоділля) 10,5 12,3 11,7 12,1 7,5
Частіше відвідувати нічні клуби, казино, ресторани 8,2 13,3 9,9 7,9 5,8
Частіше слухати класичну музику 7,1 17,8 8,4 9,1 2,3
Частіше відвідувати Інтернет-кафе, комп'ютерні класи 5,0 4,4 6,2 6,3 2,6
Частіше брати участь у заходах національно-культурних центрів 2,9 3,3 2,1 3,8 2,8
Більше часу приділяти участі в художній самодіяльності, фольклорних і танцювальних ансамблях тощо 1,3 0 2,1 1,2 2,3
Інше 3,9 7,8 5,2 3,6 2,1
Структура культурних практик. Бажані і реальні пріоритети у сфері залучення до культури не завжди співпадають. Процеси інкультурації, оволодіння людиною культурним надбанням, а також постійного звернення до культурно-інформаційних джерел відбуваються в сучасному суспільстві, в першу чергу, за допомогою засобів масової комунікації. Мас-медійні практики є найпоширенішими: перегляд телепередач, читання преси, прослуховування радіо передують серед занять на дозвіллі, пов'язаних із сприйманням інформації. В кількісному вимірі аудиторія мас-медіа практично не відрізняється за типом поселення.
Кожен четвертий серед опитуваних читає белетристику, слухає музику. Проте сільські мешканці залучаються таким чином до культури рідше, ніж міські (див. Табл.2). Серед них переважають традиційні форми залучення до культури, зокрема відвідування церкви. Відмінності між кількістю залучених до релігійних практик мешканців села і мешканців столиці, а також великих міст дуже значні (статистично значущі на 1 % рівні), на що впливає, безперечно, й вища частка людей похилого віку серед мешканців села. Сучасні технологічні засоби доступу до інформації останнім набагато менш доступні: переглядають відеофільми вдвічі менше опитуваних мешканців села, ніж мешканців міст; заняття з комп'ютером в 5-6 разів поширеніші серед жителів великого міста і столиці. Відсутність культурної інфраструктури теж є наочною: відвідуваність кінотеатрів, театрів, концертів знижується відповідно до зменшення розміру населеного пункту, де мешкає респондент.
Таблиця 2
Культурні практики мешканців різних типів поселення, 2004, %
Культурні практики
Всі Типи поселення
Київ Велике місто Середнє місто Село
Перегляд телепередач 83,3 78,9 83,4 87,3 80,1
Читання газет 58,3 57,8 57,9 64,6 52,9
Прослуховування радіопередач 38,8 37,8 38,3 39,7 38,6
Читання художньої літератури 26,7 30,0 31,6 32,5 16,2
Прослуховування музики 25,5 30,0 31,0 27,1 18,2
Відвідування церкви 14,2 4,4 11,7 14,8 17,5
Перегляд відеофільмів 11,7 13,3 15,5 13,1 6,5
Вивчення літератури за спеціальністю 8,7 15,6 11,0 9,0 4,9
Заняття з комп'ютером 7,4 13,3 10,5 9,0 2,0
Відвідування бібліотек 4,9 5,6 3,6 6,8 4,3
Відвідування клубів, дискотек 4,9 5,6 6,0 4,8 3,9
Відвідування кінотеатрів 2,7 7,8 3,8 2,0 1,4
Відвідування театрів, концертів 2,2 4,4 2,9 2,2 1,0
Резюме. Отже, у соціокультурному просторі України можна вирізнити три основні групи споживачів культурних і рекреаційних послуг у поселенському вимірі: мешканці столиці, мешканці міста, мешканці села. За комплексом показників культурно-дозвіллєвих орієнтацій і практик ці групи розрізняються і становлять, говорячи метафорично, групу "ядра", ближчої і далекої периферії. Сфера дозвілля в сучасному світі перетворюється в сучасну індустрію з різноманітним діапазоном послуг, що мають задовольняти індивідуальні смаки представників різних груп населення. Ці процеси комерціалізації відбуваються і в нашій країні, але неоднаковими темпами у різних сферах культури/дозвілля і у різних типах поселень. Краща розвиненість транспортної, комунікаційної мережі в урбанізованій місцевості сприяє процесам поширення масової культури, інтернетизації, розвитку сучасних центрів розваг і відпочинку. Водночас там більш-менш зберігається і оновлюється культурно-дозвіллєва інфраструктура, що зосталась з радянських часів. В невеликих містах, селищах і селах ситуація лише погіршується - як правило, маємо розпад того, що було, і практичну відсутність нових центрів культури і дозвілля, розвиток яких ускладнює відсутність телефонізації місцевості, приймальних антен, радіоточок тощо. Звісно, впливає й загальна економічна ситуація, дуже низька купівельна спроможність жителів, несприятливі умови для розвитку малого і середнього бізнесу тощо. Життя в такому соціокультурному середовищі відтворює в наступних поколіннях несформованість культурних запитів і смаків, апатію і незнання переваг активного культурного життя, можливостей насиченого і повноцінного проведення дозвілля тощо. Ситуація існування в одній країні розвинутого центру, жителям якого, як мінімум потенційно у просторі і часі, доступні всі блага цивілізації, і периферії, де кількість і доступність цих благ зменшується в міру зниження рівня урбанізованості, не може не створювати ситуацію дисбалансу, коли населення однієї країни живе в різних соціокультурних світах.
Література
1. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держ. ком. стат. України / За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Техніка, 2003.
2. Ручка А.О., Костенко Н.В., Скокова Л.Г. Мас-медіа і культура в контексті соцієтальних перетворень // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття / Під ред. М.О.Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве