WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культурно-дозвіллєві практики населення: поселенський контраст - Реферат

Культурно-дозвіллєві практики населення: поселенський контраст - Реферат

культурно-інформаційних ірекреаційних потреб аналізувалися за допомогою відповідей на питання "На що з перерахованого нижче витрачала гроші Ваша сім'я протягом останніх 12 місяців?", що ставилося в опитуванні 2003 року. Зрозуміло, що певна частина родинного бюджету має витрачатися на задоволення культурно-дозвіллєвих потреб - відвідування закладів культури і відпочинку, придбання товарів, що мають культурне і символічне призначення, сприяють спілкуванню в колі близьких і друзів, задовольняють релаксаційні чи оздоровчі потреби. Такі витрати можливі за умови задоволення базисних потреб, отже, їх обсяг залежить від рівня матеріальної забезпеченості, а також від наявності певних настанов на споживання культури. Формування розвинутих культурно-дозвіллєвих настанов залежить і від домінуючих взірців поведінки в соціокультурному оточенні.
Половина мешканців села не витрачає кошти на товари культурно-побутового призначення. Решта купує насамперед подарунки близьким, до свят - 44 % (серед загалу - 54), фото-, відеоплівку - 13% і 22% відповідно, книжки - 12% і 18%, журнали - 11 і 19, модний одяг, парфуми - 8% і 11%, музичні твори на аудіокасетах - 5% і 11%. Інші товари (відеокасети, комп'ютерні фільми чи ігри, спортивні товари) купують 1-3 % сільських мешканців. Зрозуміло, що практично не витрачаються гроші на відвідування кінотеатрів, театрів, музеїв та інших закладів мистецтва. Така обмеженість витрат і діапазону культурно-дозвіллєвих занять, яку пояснюють, в першу чергу, об'єктивними причинами (несталі і обмежені прибутки, відсутність/нерозвиненість культурно-інформаційної інфраструктури), звісно не стимулює сучасну людину - в першу чергу, з молодших, освіченіших - зоставатися сільськими жителями. Для більшості життя зводиться до повсякденної боротьби за виживання і дуже невибагливих розваг.
Серед мешканців столиці лише 14 % не купують товари культурно-побутового призначення. Інші, окрім приємних подарункових турбот (69 %), купують фото- і відеоплівку (47), журнали (43), книжки (34), аудіокасети (23), відокасети (20), модний одяг, дорогу парфумерію (17), спортивне спорядження (13), комп'ютерні фільми/ігри (12). Більше, ніж мешканці інших міст, столичні жителі витрачають гроші на доступ до Інтернету і прокат відеокасет (9 %). Кияни мають найкращі можливості проводити вільний час у публічному просторі за наявності бажання відвідувати заклади культури. Вони частіше за інших опитуваних купують квитки до театру (13 %), кінотеатру і на концертні вистави (11), на спортивні видовища (8), до музеїв і на виставки (8).
Мешканці великого і середнього міста купують протягом року подарунки близьким (58 %), фіксують свої враження на фото- і відеоплівку (23-25 %) - що вдвічі більше за жителів села і вдвічі менше за киян. Приблизно таке ж співвідношення зберігається у випадку придбання часописів, книжок, касет і дисків з музичними записами. Відеокасети в містах купують втричі рідше (7 %), ніж у столиці. У великому місті дещо частіше за середнє місто ходять до кінотеатру, театру, на спортивні видовища. На комп'ютерні диски витрачають гроші близько 5 % міських мешканців.
Задоволення рекреаційних потреб серед мешканців різних типів поселень. Проведення відпустки стало проблематичним для більшості населення країни із поступовим розвалом системи відомчого, профспілкового курортного обслуговування, подорожчанням цін на путівки і проїзд до місць відпочинку, врешті-решт, поширенням незайнятості, самостійної зайнятості, необхідності займатися під час відпустки додатковою роботою. Отже, не мали відпустки протягом року 42 % респондентів, провели відпочинок під час відпустки вдома 36, відпочивали за містом на дачі або гостювали у родичів 14 %. Мали змогу дійсно відпочити, оздоровитися, пройти курс лікування, набути нових вражень у курортних місцях в Україні чи за кордоном лише 8 % опитуваних.
Серед киян 29 % провели відпустку "цивілізовано", у курортних місцях країни чи зарубіжжя. Звісно, що кількість таких "щасливчиків" знижується із зменшенням розміру населеного пункту. У великому місті відпочивали таким чином 15 %, у середньому - 10 %, у селі - близько 4 % (дані 2003 р.).
Потенційні пріоритети культурно-дозвіллєвих занять аналізувалися за відповідями на питання "Як би Ви бажали проводити свій вільний час?" (див. табл.1). Вони розподілилися серед усіх опитуваних таким чином: перші місця посіли домашні, спокійні, релаксаційні види відпочинку, зосереджені на пасивному сприйманні інформації - читання газет, часописів - 34 %, перегляд телепередач і відпочинок, нічого не роблячи - по 30 %, читання художньої літератури - 28 %. Наступний блок занять, якими б хотіли займатися опитувані за більш сприятливих умов, стосуються сприймання мистецтва в різних його формах: 25 % хотіли б частіше відвідувати концерти, 20 - слухати народні пісні, 18 - частіше бувати у театрі, 17 - у кінотеатрі, 13 - в художніх галереях. Певна частина опитуваних цікавиться специфічними сферами, що передбачають сформованість інтересів, наприклад: приділення більшої уваги релігії - 12 % опитуваних, прослуховування рок-композицій - 12, перегляд відеофільмів - 11, відвідування дискотек, вечорів відпочинку - 10, аматорство - 10, відвідування казино, нічних клубів - 8, прослуховування класичної музики - 7, відвідування інтернет-клубів - 5, участь у заходах національно-культурних центрів - 3 %.
Пріоритети сільських жителів відрізняються лише в деяких випадках від загалу опитуваних. На перші місця виходить виразніше бажання відпочивати, нічого не роблячи (38 %), переглядати телепередачі (35), читати періодику (32), що свідчить і про незадовільний обсяг вільного часу, незадоволеність рекреаційних потреб. Кожен четвертий з селян хотів би частіше слухати народні пісні, - у цьому бажанні вони дещо випереджають міських жителів (за рахунок більшої чисельності людей старшого віку і нижчого рівня освіти у цій групі). Частіше читати художню літературу хотіли б 20 % опитуваних селян, бувати на концертах - 16 % - ці показники нижчі, ніж серед міських жителів. Більше уваги приділяти релігійному життю - ця можливість цікавить 12 % сільських жителів; вечори відпочинку, дискотеки, кінотеатри приваблюють 9 %, театр - 8, аматорство - 7,5, рок-музика і відео - по 7, нічні клуби, казино, ресторани - 6, художні виставки - 5% . Інші можливості, а саме - прослуховування класичної музики, участь у художній самодіяльності/фольклорних ансамблях, заходах національно-культурних центрів, відвідування комп'ютерних закладів - набрали 2-3 %.
Потреби киян у перегляді телепередач більш насичені порівняно із загалом: лише 19 % хотіли б дивитися телевізор частіше. Серед столичних жителів порівняно із жителями інших міст більше прихильників театру (41 %), живопису та інших видів візуального мистецтва (34), класичної музики (18 %). Чисельність тих, кому подобаються сучасні пісні, художня література, аматорство, преса, дискотеки, вечори відпочинку, кіновистави, не дуже відрізняється серед киян, мешканців інших
Loading...

 
 

Цікаве