WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Аматорська творчість в контексті національного піднесення на волині у 20-Х роках ХХ століття - Реферат

Аматорська творчість в контексті національного піднесення на волині у 20-Х роках ХХ століття - Реферат

під володіння Польщі Волинь відійшла разом ізГаличчиною, де рівень національної свідомості був значно вищим і культурно-просвітня діяльність якої давала всі підстави справедливо вважати себе центром української національної свідомості. Тому Галичина, як генератор національно-культурного відродження, стимулювала активізацію громадського життя Волині. Вагому роль у цьому процесі піднесення національної культури відіграла діяльність "Просвіти", яка розпочала свою роботу у Львові 1868 року [6,с.16].
На культурно-просвітницькій ниві аматорська творчість завжди відігравала важливу суспільну роль. Свій вираз вона знаходила у створенні аматорських гуртків: театрального, хорового, хореографічного та ін. Продовження кращих здобутків аматорського мистецтва другої половини ХІХ століття (розквіт театрального, хорового, музичного мистецтв, яким в значній мірі прислужилося аматорство) на початку ХХ століття було пригальмовано подіями Першої світової війни та революції. Проте саме цей період в історії відзначився бурхливим піднесенням, "відродженням" національної свідомості серед населення, хоча і на короткий відлік часу.
У багатьох волинських селах на той час діяли українські хори, драматичні гуртки, які організовували постановки п'єс українських класиків. Побіжну інформацію про роботу аматорських гуртків 20-х рр. можна дістати в енциклопедії "Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область" [7].
Ідеологічна система не співпадала з національними інтересами того часу. Вона не ставила за мету конкретизувати програму організації культурно-просвітницьких осередків, оскільки їхня програма не співпадала з запитами радянської доби. Для сучасних науковців питання аматорства тогочасних 1920-х років залишається незаповненою нішею. Тому для нас цікавість представляє розгляд окремого культурно-просвітницького осередку.
Важливе місце у культурницькій діяльності краю займало с. Дермань, яке порівнювалося з містом і вважалося "кузнею" духовних та культурних кадрів. Ще у XVII столітті Дермань був одним з осередків української культури на Волині, коли князь К. (В.) К. Острозький переносить у монастир (перша письмова згадка - 1499 р.) частину устуткування друкарні з Острога і відкриває тут духовну школу [8,с. З29]. Тут жили і працювали видатні діячі того часу російський першодрукар І.Федорів, вчений Ісаакій Борискович, Іов Княгиницький, поет, церковний діяч Дем'ян (Даміан) Наливайко, М. Смотрицький та ін. Продовжуючи свою вікову історичну традицію село у 20-30 роках ХХ століття знову стає культурно-просвітнім центром на Волині. В цей період тут відбувається культурне піднесення, котре було спричинене роботою "Просвіти" при якій створювалися аматорські гуртки. Поява "Просвіти" у селі пов'язана, з діяльністю У.Самчука, який на той час навчався в кременецькій Українській гімназії. Автор роману-трилогії "Волинь" - особисто брав активну участь в діяльності "Просвіти" (став її членом 30 серпня 1923 р.) та створенні її осередків у волинських селах, був організатором аматорського театру та танцювального гуртка. Саме тоді в його свідомості формується образ патріота-інтелігента, який глибоко відданий національній справі. Таким прикладом для нього став Михайло Галущинський - голова Матірного товариства у Львові, котрий пропагував діяльність "Просвіти" на волинських землях [9,с. 60-61].
Крім "Просвіти" культурну діяльність підтримували і навчальні заклади Дерманя. Так, у Дерманській Приватній Духовній Дівочій Гімназії (1926-1929) існував хор, яким керував висококваліфкований професіонал І.Ф. Аркадієв - диригент та музикознавець. До того ж, він брав активну участь у громадському та культурному житті села. Керував сільським хором під час поїздки до міста Познань на Всепольський огляд художніх колективів у 1930 році, де дерманці захищали честь села. Це були кращі із кращих аматорського гуртка "Просвіти", який став продовженням сільського звичаю у популяризації народної пісні. Під керівництвом Аркадієва І.Ф. було поставлено оперу С. Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм", де він зіграв роль Івана Карася. Чоловічі ролі виконували дерманці, а жіночі партії виконали учениці гімназії сестри Таня та Ганя Демидюк та Юлія Максимович.
Заходами та стараннями молодих вчителів гімназії, особливо Софії Орловської, влаштовувалися різноманітні літературно-мистецькі вечори. Гімназистки готували декламації, виконували народні пісні, драматичні п'єси та, навіть, силами гімназистів була здійснена постановка балету на мелодії пісень "Чуєш, брате мій…", "Човник хитається серед води".
Щороку сільська "Просвіта" урочисто відзначала свято присвячене дню народження Т.Г. Шевченка, особливо величаво воно було відзначено у 1929 році. До програми, крім реферату, увійшли виступи хору, декламації віршів, дитяча сценка "Вінок на могилу" та інсценізація "Лілеї", які були підготовані ученицями Гімназії [10,с.26-30].
Оцінюючи ситуацію культурного піднесення у 20-х роках ХХ століття на території Волині, можна сказати, що вагому роль у цьому процесі відіграла аматорська творчість. Саме за її допомогою здійснювався величезний вплив на українське населення, виховання національної свідомості, популяризація української культури, а також організація змістовного дозвілля молоді, яка "щоб замість горілки виписувала собі першу газету, щоб ходили не лише на вечорниці, але й до читальні, щоб замість розбивати один одному голови, грали у футбол, робили вистави, будували кооперативу" [11,с.150]. Втілюючи у життя національні ідеали аматорська творчість стала виразником демократичних процесів суспільства, пропонуючи науковцям справжній соціокультурний феномен функціонування непрофесійної творчості в умовах існування іншого політичного та культурного середовища.
Література
1. Савчук Б. Жіноцтво в суспільному житті Західної України (остання третина ХІХ століття. - 1939 р.) - Івано-Франківськ:Лілея-НВ, 1999. - 280 с.
2. Там само. - С.33.
3. Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. В 26-ти томах. - К.: Інститут історії АН УРСР, 1973.
4. Самчук У. На білому коні. Спомини і враженя. - Вінніпег: Накладом Товариства "Волинь", 1980. - 249с.
5. Савчук Б. Улас Самчук і "Просвіта" // Улас Самчук. - Рівне:В-во "Азалія", 1994. - С. 60-62.
6. Мельник І. Винекнення Товариства "Просвіта" як української народовської просвітницької організації. // Нарис історії "Просвіти" / Р. Іваничук, Т. Комаринець, І. Мельник, А. Середяк. - Львів - Краків - Париж: Просвіта, 1993. - С. 15-17.
7. Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. В 26-ти томах. - К.: Інститут історії АН УРСР, 1973.
8. Там само. - С.329.
9. Савчук Б. Улас Самчук і "Просвіта" // Улас Самчук. - Рівне: В-во: "Азалія", 1994. - С.60-62.
10. Єфімчук Ф. Нариси історії дерманських шкіл. - Дермань, 2002. - 112с.
11. Самчук У. На білому коні. Спомини і враження. - Вінніпег: Накладом Товариства "Волинь',1980. - 249 с.
Loading...

 
 

Цікаве