WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Сюрреалізм - Реферат

Сюрреалізм - Реферат

насамперед відсутність відповідальності за політичну спрямованість творів і означала руйнування будь-яких моральних норм у мистецтві.
Складні політичні хитання сюрреалізму, анархістське бунтарство, яке дехто з молоді сприймав як революційність, формальна антибуржуазність, за якою часто стояло лише бажання вразити уяву буржуа, породжували складні, трагічні колізії у долі окремих митців, що далеко не одразу збагнули і критично оцінили псевдореволюційність сюрреалізму. Типовою щодо цього є доля видатного французького поета П. Елюара.
Якщо політична платформа сюрреалістів, позначена певними трансформаціями, може породжувати неоднозначні оцінки, то естетична програма сюрреалізму завжди була, по суті, однозначною і повністю розвивалася в межах психоаналізу 3. Фрейда. Процес формування та зміцнення зв'язків психоаналізу і сюрреалізму завершився в 1938 р., коли Далі відвідав Фрейда в еміграції у Лондоні. Позитивна оцінка Фрейдом Далі як людини і художника, підтримка ним творчості інших сюрреалістів дає можливість говорити не тільки про використання сюрреалістами теорії Фрейда, а й про своєрідне благословення сюрреалізму засновникомпсихоаналізу.
Зв'язок психоаналізу з сюрреалізмом, його теоретичний вплив на розуміння творчого процесу згодом трансформувався у численні мистецтвознавчі програми і декларації, які іноді нагадують словесну еквілібристику. Незалежно від виду мистецтва (сюрреалізм послідовно розвивався у живописі, літературі, театрі, кіно) теоретична платформа цього напряму базується передусім на розгляді співвідношення "логіка - алогічність", на визначенні ролі випадку і. випадковостей у виборі змісту твору, на теорії сновидінь, тлумаченні снів та художній трансформації їх у конкретні твори, на абсолютизації "вільних асоціацій" і символів.
Принципи сюрреалізму істотно вплинули на розвиток західного театрального мистецтва. В 30-40-і роки французький театральний критик і драматург А. Арто намагався створити "театр жорстокості", суть якого полягала у відмові від зображення об'єктивної дійсності. Усупереч класичному Арто мріяв створити театр, на виставах якого глядач подорожуватиме у світ підсвідомого. Така подорож повинна була показати безперспективність людського існування, приреченість усіх людських зусиль. Арто намагався "правдиво зобразити сни", де тяжіння до злочину, еротичні думки, варварство, химери, утопічний смисл буття, навіть канібалізм виявлялися б не у вигляді ілюзій та припущень, а в їх прихованому внутрішньому світі.
Після другої світової війни в Арто з'явилися численні послідовники - А. Адамов, С. Беккет, Е. Іонеско та ін. Ці "реформатори" театру зробили чимало для того, щоб знищити в театральних виставах усе розумне, реальне, пропагували філософію приреченості, відчаю, людської самотності.
У п'єсі "Носорог" Іонеско демонструє приголомшеному глядачеві перетворення людей на носорогів. Крізь дивну, штучно ускладнену символіку драматург намагається донести до глядача більш ніж конкретну ідею:
служіння громадським цілям та інтересам робить з людини однотипний, тупоголовий табун. Цікаво, що відома художниця-сюрреалістка С. Кан у картині "Пам'яті Іонеско" (1970 р.) зобразила істоту у вишуканому світлому вбранні, зі спокійно складеними людськими руками (в одній з них-трефова карта) та з головою ноеорога. Таке осмислення "образу Іонеско" - данина п'єсі "Носорог", яка більшістю європейських критиків визнається вершиною творчості драматурга.
Традиції сюрреалістичної драматургії співзвучні думкам Фрейда про те, що всі сфери психічного життя людини є лише надбудовою над сферою позасвідомого. Відтворення галюцинацій, жахливих сновидінь людей, що втратили людське обличчя та потрапили під владу тваринних інстинктів,- ось що несе зараз сюрреалізм.
Мистецтво, яке керується рецептами Фрейда, намагається акцентувати увагу на аналізуванні випадкових ситуацій або на розкритті таємничих сил людської психіки. Такі мотиви властиві більшості творів С. Далі. Е. Фукса, Р, Лонера, С. Кан, X, Веске, Р, Шредєра-Зоннештерна та ін.
Дуже часто центральне місце в картині не лише композиційне, а й з точки зору філософського осмислення займають дивовижні скелети, що нібито навмання подорожують по землі. Поруч - мікроскопічна постать людини, на очах якої згорає невідомо ким підпалений жираф, або розірване жіноче тіло, біля якого лежать чиїсь череп, кістки тощо. Такий страшний світ являють собою картини Далі. Людина не може знайти свого місця серед страховиськ, що її оточують.
Жах, песимізм викликають ці твори. В залежності від сили уяви їх можна "прочитувати" якзавгодно. Та вони завжди ілюструють фрейдівське положення про приреченість людини на залежність від світу спогадів, сновидінь, які породжують постійне передчуття трагедії.
Героями сюрреалістичних творів стають психічно хворі люди, сновидіння та символіка несуть основний філософський вантаж. Послідовник Фрейда, сучасний американський філософ Н. Браун, розвиваючи фрейдівське положення про конфлікт людини та суспільства, доводить, що суспільство не лише придушує інстинкт, як вважав Фрейд, а й підносить його. Процес пригнічення інстинкту призводить до панування абстрактних понять у сфері культури. Людина звикає до символів, які поступово повністю знищують живий досвід, відчуття життя. Піднесення інстинкту повертає людину до дитячого світосприймання, вона живе радісно, без турбот, ідей, без боротьби.
Список використаної літератури:
1. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с.
2. Кучёрюк Д. Ю. Естетика праці. Ціннісні відносини. Творчість. Людина. К.., 1989.
3. Банфи А. Философия искусства. М., 1989. С. 113.
4. Лекции по истории эстетики. Ки. З, ч. 2. Л., 1977. С. 12.
5. Ионеско Э. Носорог: Пьесы и рассказы. М. 1991.
Loading...

 
 

Цікаве