WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

багатьох митців, ми часто-густо зустрічаємося з фактами неусвідомленого становлення задуму художнього твору. А свідомого характеру творчий процес набуває вже на етапі реалізації художнього задуму в мистецький твір. Так, С. Рахманінов писав, що в творчості йому допомагає згадка про прочитану книгу, прекрасну картину чи вірш. "Іноді,- зауважував композитор,- в думках виникає певний сюжет, який я намагаюся перетворити в звуки, не розкриваючи джерела мого натхнення... Але якщо немає нічого в середині, ніщо ззовні не допоможе... Мій твір посувається надто повільно. Буває так: я вирушаю у далеку прогулянку в село. Моє око охоплює яскраві плями світла на молодому листі після дощу, вухо ловить шепіт лісу, звук падаючих крапель. Потім я дивлюся на світлу смугу неба за обрієм, і вони приходять: багатоголосся відразу... Так із "Островом мертвих..." Він повністю зроблений у березні-квітні. Коли він прийшов, з чого почався - як я можу це розказати!.. Він народився всередині, захопив мої думки і був написаний".
Між задумом твору та його здійсненням лежить час творчих пошуків, велике інтелектуальне й емоційне напруження, копітка робота. Безперечно, весь процес творчості - це процес праці. Без професійної підготовки, без всебічного вивчення художньої спадщини митцеві годі й думати про творчу майстерність. Проте роль праці у творчому процесі не вичерпується лише опануванням професійних "секретів". Адже в мистецтві не може існувати межі, підійшовши до якої, художник міг би сказати, що, нарешті, він знає все і все може.
Кожен художній твір - це завжди пошук нових виражальних засобів, це завжди відкриття, перевірка й удосконалення своєї професійної майстерності, копітка робота. Роль праці в процесі творчості протягом життя митця зростає і набуває нового значення. Якщо на початку творчого життя праця - це навчання, опанування професії, то в роки творчої зрілості потрібне постійне вдосконалення й утвердження художніх досягнень. Разом з майстерністю у кожного справжнього митця зростаєвимогливість до власної творчості, загострюючи почуття відповідальності перед самим собою, своєю добою, перед народом. Прикладом може служити ставлення до власної творчості видатного українського письменника М. Коцюбинського. За три роки до смерті він, вже визнаний та широковідомий, з болем говорив, що кращі його твори ще не написані, що треба ще багато і напружено працювати: "Стільки років працювати та не створити нічого порядного, нічого, що задовольняло б тебе, відповідало б твоїм художнім запитам і смаку - адже це жахливо, в цьому справжня драма. Якби не якась невідома сила, що завжди штовхає тебе вперед, завжди наказує: пиши! - я кинув би перо й шукав би іншої можливості застосувати свої сили" .
Така оцінка далека від об'єктивного значення літературної спадщини М. Коцюбинського. Проте вона є блискучим доказом усвідомленої вимогливості письменника до себе, до своєї праці.
Великі майстри мистецтв усіх часів вражають нас і вмінням трудитися, і розумінням того, що творчість, - це складна, напружена, копітка праця. Своє життя відомий японський художник Хокусаї визначив як вісімдесят років наполегливої праці; співвітчизники Моцарта зважають, що для того, аби тільки механічно переписати всі твори композитора, людині треба працювати тридцять п'ять років по вісім годин щодня. А сам Моцарт, як відомо, не дожив навіть до тридцяти шести років. Літературознавці підкреслювали, що "Людська комедія" видатного французького письменника Оноре де Бальзака налічує понад дві тисячі дійових осіб, кожну з яких піднято на рівень цікавого художнього образу, кожну індивідуалізовано.
Тим часом значення праці у творчості художника не слід зводити до поверхневого захоплення кількісним підрахунком зусиль, що були витрачені на створення того чи іншого мистецького твору. Справа в тому, що чисто поверхове захоплення кількістю років, які пішли на створення певного шедевра, або механічне підрахування кількості етюдів картин чи варіантів книги, що залишив у своїх архівах митець, не розкриває всієї складності й усіх суперечностей процесу творчості. Ці підрахунки не стають переконливим аргументом при з'ясуванні ролі й значення напруженої роботи у творчості митця. Складність аналізу ролі праці полягає в тому, що, відстоюючи нашу тезу, водночас можна погодитися й з протилежним твердженням. Так, відомий грецький теоретик естетики Костас Варналіс вважає, що "не тривала та наполеглива праця" є гарантією великого творіння. Адже якщо сфаусту" було віддано двадцять років життя, то "Гамлету" - лише місяць. К. Варналіс справедливо заявляє, що у мистецтві нас найбільш цікавить "не тип творчої уяви, не ритм роботи", а лише результат. Проте, як це не дивно на перший погляд, такі твердження не відкидають, а утверджують значення творчої роботи. Адже мова йде про якісну сторону зусиль митця, яка характеризує творчу працю.
В залежності від індивідуальних особливостей митець може працювати з більшим чи меншим емоційним та інтелектуальним навантаженням. Швидкість здійснення художнього задуму завжди пов'язана із знанням матеріалу, який лежить в основі твору, з силою захоплення митця цим матеріалом. Все це може прискорити процес творчості. Але при часовому ущільненні творчого процесу підвищується інтенсивність роботи над твором. Тим часом зауважимо, що вміння швидко створювати справжні художні шедеври властиве, як правило, лише митцям, які досконало володіли "секретами" художньої майстерності.
Процес роботи над мистецьким твором складний і відповідальний. Він вимагає від митця глибоко усвідомленої поваги до людини, в ім'я якої створюються художні твори. Тому кожний справжній митець, за словами В. Маяковського, не дозволить собі "безсовісної хвацької халтури". Така ж повага повинна бути у тих, хто сприймає твір, до митця, який його створив. Адже остаточна завершеність художнього задуму - це відгук на твір, ставлення до нього, оцінка творчих зусиль митця.
Список використаної літератури:
1. Естетика: Підручник / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В.І.Панченко; За заг. ред. Л.Т.Левчук. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с.
2. Кучёрюк Д. Ю. Естетика праці. Ціннісні відносини. Творчість. Людина. К.., 1989.
3. Банфи А. Философия искусства. М., 1989. С. 113.
4. Лекции по истории эстетики. Ки. З, ч. 2. Л., 1977. С. 12.
Loading...

 
 

Цікаве