WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

не схвилює якесь життєве явище або людська доля, поки він не захопиться ними настільки, щоб переплавити цей життєвий матеріал у художні образи, відтворення ним навколишнього світу має загальний характер. Митець сприймає, відчуває, переживає певні життєві явища й начебто не фіксує на них своєї уваги. Таке безпосереднє спостереження життя відбувається щохвилинно, і враження від нього постійно відкладається в пам'яті. По суті, загальне пізнання і спостереження життя - це поступова, іноді неусвідомлена підготовка до творчості, це своєрідний перший етап творчого процесу. Нарешті, як результат глибокого пізнання життя, у митця складається задум художнього твору.
Виникнення задуму твору можна розглядати як другий етап творчого процесу 3 моменту виникнення його припиняється підготовча робота і починається безпосередній процес творчості. В цей час митця цікавить вже не життя взагалі, не людина взагалі, а окремі факти, події, психологічні риси, властиві певному колу людей. Спостереження й пізнання навколишнього життя мають тоді вибірковий характер. Вони значною мірою обмежені задумом твору. Коли ж у митця вже склався задум, тоді пізнання й спостереження життя має цілком усвідомлений, продуманий, цілеспрямований характер.
Вибіркове пізнання й спостереження навколишньої дійсності, глибоке опанування матеріалу дає митцевізмогу перейти до безпосереднього втілення художнього задуму в мистецький твір. Відбувається, так би мовити, перехід від теоретичної до практичної роботи. Реалізація більш-менш сформованого й осмисленого задуму вимагає ще багатьох творчих зусиль, справжньої мистецької наполегливості. Це є поступовим шліфуванням твору, вдосконаленням його. На цьому етапі творчості митець демонструє технічні грані свого таланту, він стає майстром, який повинен добре знати своєрідну виробничу сторону творчості.
Неможливо визначити, який з етапів творчості є провідним, а який другорядним. Кожен з них-це внесок у складний процес художнього відтворення дійсності, що вимагає від митця максимальної людської та мистецької щедрості й вимогливості.
Водночас, вивчаючи чернетки митців, їхні записники, рукописи, самоаналізи, свідчення сучасників, ми переконуємося, скільки цікавого, оригінального, властивого саме цьому митцю, розкриває процес створення кожного конкретного твору.
Поштовх до творчого процесу буває різним. Для більшості митців властиві пошуки так званого "вихідного моменту", якогось конкретного збудника, що стає першою клітиною майбутнього художнього образу. Найчастіше художник досить чітко простежує перехід від загального пізнання і спостереження навколишньої дійсності до виникнення задуму твору. Процес перших кроків у роботі над твором та становлення його образної будови відбувається повністю усвідомлено. З точки зору теоретичного вивчення саме такий шлях розвитку твору дає найбільше можливостей поповнити всі ланки процесу творчості. Якщо ж теоретикові допомагає сам митець, то можна сподіватися на відновлення об'єктивної картини творчого процесу. Надзвичайно цікава в цьому відношенні постать Володимира Маяковського. Поет ніколи не претендував на роль теоретика мистецтв, наголошуючи: "Я поет. Цим і цікавий". Проте сам Маяковський дав глибокий аналіз поетичної роботи як в соціально-політичному, так і в психофізіологічному аспектах. Поетові вдалося це зробити передусім тому, що він ніколи не робив секретів з власної творчості, рішуче виступав проти тверджень про "таємничість" поетичної роботи. З щедрістю високоталановитої людини Маяковський відкривав усі "секрети" народження твору, образів, поетичних асоціацій. Звертаючись до читачів, він підкреслював: "Зовсім не слід думати, що мистецтво поета, письменника - це щось оповите туманом і таємницею, і біля нього ходять якісь "жерці" мистецтва. Ні, це звичайна людська робота..."
Простежимо за створенням В. Маяковським вірша "Сергію Єсеніну". Задум написати його виник у поета не випадково, а під впливом трагічної смерті Сергія Єсеніна як відповідь на останній єсенінський вірш. Вісім рядків, що написані Єсеніним перед смертю як заповіт, до болю вразили Маяковського. Він зрозумів, що "з таким віршем можна і треба боротися віршем, і тільки віршем". З моменту виникнення конкретного задуму весь процес спостереження над життям для Маяковського начебто сконцентрувався у вузькому колі роздумів про Єсеніна, про причини його трагедії. Маяковський пригадує свої зустрічі з поетом, намагається поновити в пам'яті ті враження й думки, що їх викликали вчинки й зовнішній вигляд Єсеніна, аналізує ідейну та художню спрямованість його поетичних віршів. Він починає досліджувати численні вірші, статті, спогади друзів, які з'явилися в пресі після смерті Єсеніна. Час роботи над віршем збігся з читанням лекцій у різних областях Росії. "Близько трьох місяців в день, у день повертався до теми",- пригадує поет. Поступово Маяковський відчув ритм вірша, потім з'явилися окремі слова, які пізніше вилилися у пристрасний, глибоко філософський та емоційно-схвильований поетичний твір.
Що ж необхідно для того, щоб почалася й успішно продовжувалася "поетична робота"? Володимир Маяковський дав на це запитання надзвичайно глибоку відповідь, яка свідчить, що він був своєрідним психологом творчості, хоч ніколи і не претендував на таку роль. Поет вбачав джерела творчості в тісному зв'язку митця з суспільством. Повинно бути завдання, яке можна вирішити насамперед поетичною формою. Розвиваючи це положення, Маяковський другим етапом творчості вважав "точне знання або, вірніше, відчуття бажань вашого класу". І, нарешті, поетові потрібні матеріал, слова. Поповнення поетичного багажу відбувається постійно. Своєрідною "книжкою для нотатків" стають досвід і практика. Пам'ять та уява митця дають змогу не тільки зафіксувати "заготовку", а й пригадати події, пов'язані з її появою. Маяковський писав, що "в дев'яноста із ста випадків він знає навіть місце, де протягом його п'ятнадцятирічної творчої роботи знайшли своє відповідне оформлення ті чи інші рими, алітерації, образи і т. п. Процес створення Володимиром Маяковським вірша "Сергію Єсеніну" свідчить про те, що задум цього твору склався у поета цілком свідомо. На прикладі роботи поета над цим віршем можна простежити всі ланки творчого процесу.
Проте далеко не завжди задум твору виникає повністю усвідомлено. Аналізуючи творчість
Loading...

 
 

Цікаве