WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

Специфіка творчого процесу в мистецтві - Реферат

обсязі цього поняття і тлумачення "художньої творчості, технічного винаходу, наукового відкриття, вольової дії". На думку Енгельмейєра, найважливішим у творчості є вирішення чотирьох питань: хто створює, як створює, що створюється, як створюється? При цьому друге і четверте питання тільки з різних сторін висвітлюють творчий процес, який має три предмети: суб'єкт творчості, об'єкт творчості та процес творчості.
Вивчаючи природу творчої особистості, Енгельмейєр бачив у ній сукупність трьох моментів: інтуїтивного, дискурсивного та активного. Особистість здатна відчувати, мислити, діяти, тобто "здійснювати вчинки відповідно до своїх почуттів, втілювати своїдумки й досягти бажаного". Відповідно до трьох факторів внутрішньої природи особистості, вчений поділив усіх людей на три типи щодо ступеня обдарованості. Є генії, таланти та звичайні люди ("рутина"). Активний творчий процес, опанування нових шляхів здійснюють лише генії, і саме їх діяльність розкриває основні етапи творчості.
З таким підходом до природи людини не можна погодитися. По-перше, не витримує критики спроба Енгельмейєра пов'язати творчу активність людини лише з діяльністю геніїв. Адже геній-це рідкість. По-друге, кожна людина від народження має певний рівень розвитку художніх здібностей, що дає їй змогу розуміти мистецтво, відчувати його благородний вплив, навіть не маючи додаткової підготовки.
П. Енгельмейєр увів три етапи процесу творчості ("акти"): 1. Інтуювати. Здогадка. 2. Думати. Діалектика. 3. Робити. Спритність. Дослідник правильно визначив загальні риси трьох основних етапів творчого процесу: виникнення задуму, розробка та безпосереднє втілення його, реалізація задуму. В той же час Енгельмейєр демонструє типову обмеженість щодо всебічного охоплення природи творчості. Відсутність діалектичної методології не дала Енгельмейєру змоги розкрити взаємозв'язки об'єкта та суб'єкта творчості.
Більшість вчених, що вивчають творчий процес, визнають три основні етапи творчості і намагаються їх деталізувати. В появі нових стадій творчого процесу мимоволі простежуються деякі психофізіологічні стани, які для того чи іншого вченого є найголовнішими.
Досить оригінальну і, на наш погляд, правильну концепцію творчого процесу зустрічаємо в праці відомого болгарського теоретика М. Арнаудова "Психологія літературної творчості". Перший етап творчості - це задум. Він виникає раптово. Задум спочатку має цілісний характер, це, як твердить Арнаудов, "загальне уявлення, основа наступного розвитку цілого". Від цілісного уявлення про майбутній твір митець переходить до опанування його частин, до поступової розробки задуму. Становлення задуму - перший етап творчості. Другий і третій етапи Арнаудов визначає як концентрацію і виконання, тобто "стани, в яких переплетені емоційні та інтелектуальні елементи". Концентрація - це синтетична робота уяви та розуму, спрямована на розробку задуму, один з найбільш творчих етапів створення образної побудови твору. Саме цей етап вимагає максимального напруження внутрішніх сил митця. Виконання - останній етап творчого процесу - підпорядковується чисто розумовому підходові автора до матеріалу, супроводжується, як вважає Арнаудов, емоційним піднесенням - адже це завершальний етап роботи, коли відбувається остаточне внутрішнє і зовнішнє злиття митця з образами, виникає стан "сердечної теплоти, вживання або натхнення".
Певні спроби розкрити основні етапи творчого процесу були і з боку вчених колишнього СРСР. Так, відомий психолог П. Якобсон вважав, що процес художньої творчості-це: 1) виникнення задуму; 2) його розробка;
3) активізація досвіду життєвих вражень; 4) пошуки форм і втілення задуманого твору; 5) реалізація задуму;
6) доробка твору. П. Якобсон переконаний, що подібна деталізація "моделі" творчого процесу дасть змогу певною мірою відтворити цілісність та багатоплановість останнього, віднайти його суттєві ланки в їхній динамічній послідовності, а також побачити характер психічних актів митця.
Така позиція щодо зазначеної проблеми здається нам справедливою і є відповіддю тим, хто виступає проти вивчення етапів творчості. Спроби визначити етапи творчості - це не спрощення складного процесу. Без "анатомування" мистецької праці ми не зможемо відтворити її цілісності, охопити всі нюанси психофізіологічного стану митця. Теоретичне розчленування творчого процесу відтворює, хоча б у загальних рисах, його внутрішню логіку. Водночас зазначимо: намагання проаналізувати етапи творчого процесу не закреслюють індивідуальних особливостей праці кожного митця, які визначають своєрідність творчих процесів як у різних видах творчості, так і в різних видах мистецтв.
В останні роки вивчення закономірностей художньої творчості все активніше пов'язують з художнім сприйманням мистецтва, І таку тенденцію слід вітати. Адже повноцінне вивчення творчості можливе лише тоді, коли простежується й остання ланка - життя твору серед тих, для кого він створений.
Розгляд проблеми художнього сприймання як обов'язкової ланки в процесі художньої творчості необхідний ще й тому, що дає змогу вивчати питання ідейно-естетичного впливу мистецтва на людину в плані суто наукового дослідження. Проблема "художній твір - аудиторія" набирає особливого значення в зв'язку з тим, що художні запити не мають загальнолюдського характеру. Кожен твір мистецтва знаходить найбільший відгук серед певного кола людей, для яких питання, порушені саме цим твором, найбільш цікаві, зрозумілі, внутрішньо необхідні.
Як уже зазначалося, процес художньої творчості незалежно від індивідуальних особливостей праці кожного окремого митця включає в себе кілька етапів. Який же шлях проходить художній твір, перш ніж стане надбанням суспільства? Весь процес праці митця над твором можна схематично поділити на чотири етапи: 1) загальне пізнання й спостереження навколишньої дійсності; 2) виникнення задуму твору; 3) вибіркове пізнання й спостереження навколишньої дійсності; 4) безпосередня реалізація художнього задуму в мистецький твір.
Мистецький твір завжди позначений рисами особистості його творця, який не тільки пізнає, спостерігає і переживає найрізноманітніші життєві явища, а й часто є їх безпосереднім учасником. Рік від року митець збагачує свої враження, знання, досвід, які так необхідні для творчості. Проте доти, поки митця глибоко
Loading...

 
 

Цікаве