WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Людина, природа і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності - Реферат

Людина, природа і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Людина, природа і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності
Життя людини і суспільства не обмежується однією лише працею. Воно різноманітне і всі його процеси такою ж мірою підпорядковані законам доцільності і соціалізації. Сама людина, її тіло, її зовнішність, наприклад, з прадавніх часів були предметом естетичної діяльності. Здавалося б, зовнішність людини є природним даром, проте в кінцевому підсумку тіло людини формувалось і під впливом трудової діяльності, а також суспільного способу життя. Пря-моходження, спеціалізація кінцівок, розвиток мови і здатного до її сприйняття слуху, людський нюх, смак і дотик, обличчя, що світиться розумом,- усе це є здебільшого результатом специфічної для людини форми життєдіяльності. Процеси вдосконалення людської форми і сутності проходили об'єктивно, несвідомо для самої людини. Проте виразність людського вигляду, зовнішності, здатність через інтонацію, жести, міміку передавати складні духовні, емоційні процеси її внутрішнього світу мали вирішальне значення у розвитку суспільних форм життя.
Вивчаючи історичні людські спільності, що перебували на первісному рівні розвитку, етнографи звернули увагу на важливу роль, яку відігравали татуювання, деякі інші прикрашення людського тіла. Виявляється, що з самого початку використання вони були соціальними знаками, за допомогою яких певна соціальна якість людини ставала очевидною для іншого, підсилювала соціальну репрезентацію носія прикрас.
Поява найпростішого одягу, який насамперед задовольняв потребу захисту від несприятливого впливу середовища, а також у зв'язку з певними морально-етичними набутками, теж зазнала значного розвитку, дедалі більшою мірою стаючи явищем естетичним. Уся багатовікова історія свідчить, що одяг ніколи не зводився тільки до функціонального його призначення. Адже в ньому, як правило,- точна соціальна характеристика людини, ознака її суспільного статусу, характеру суспільних відносин, до яких дана особа включена. Все це забезпечило історії людського одягу важливе місце в культурі.
Удосконалення самого тіла людини, що посилює його красу, міць і вправність, використання одягу, косметичних засобів і прикрас для демонстрування соціальних якостей людей заклали основи для такого різновиду естетичної діяльності, як мода. Слід зазначити, що розвиток її і зміни напрочуд дивні. Що є рушієм моди, виявити дуже важко. Однак немає сумніву в тому, що вимоги до тіла людини, одягу, косметики і прикрас тісно пов'язані із змінами способу життя і рухаються в єдиному ритмі зі всім навколишнім предметним світом людини, підпорядковуючись провідним формам, які визначають стиль епохи.
Та все ж у розвитку моди можна виділити дві тенденції. Одна з них полягає в тому, що людське тіло, його пропорції і природні форми є домінуючими. З огляду на це суспільство більшою мірою зацікавлене в гармонійному фізичному розвиткові людського тіла за допомогою спорту; одяг та прикраси орієнтовані на природні людські форми. Що ж до іншої тенденції, то вона полягає в штучному, нерідко спотвореному посиленні стилізації людської статури з допомогою одягу, використання усіляких перук і надмірної косметики. В такі періоди вимоги до фізичного стану людського тіла помітно знижуються.
В історії світової моди мали практичний сплеск як перша, так і друга тенденції. Що стосується сьогоднішньої ситуації, то суспільство XX ст., очевидно таки, знайшло нарешті можливість гармонійного поєднання вимог як до людського тіла, так і до одягу, прикрас і косметики, що доповнюють природну красу людини. Масовий спорт, турботи суспільства про здоров'я і фізичну досконалість своїх членів є важливим естетичним надбанням людства, оскільки за всім цим стоїть високе загальнолюдське гуманістичне завдання - подовжити активне, здорове, радісне життя кожної людини, де б фізична досконалість стала запорукою повноцінного соціального життя. Разом з тим мистецтво косметики й одягу дає змогу в разі необхідності приховувати, підправляти недоліки зовнішності.
Зовнішній вигляд людини, вміння її через зовнішність передати свій внутрішній світ або, навпаки, приховати його, продемонструвати свою індивідуальність або, навпаки, створити потрібний імідж є сьогодні важливим елементом естетичної культури особистості. Слід при цьому пам'ятати, що зовнішність людини не є її особистою справою, що це передусім умова обопільного спілкування та взаєморозуміння, що вимагає поваги до суспільних норм і правил, людської гідності взагалі.
Відомий італійський філософ Антоніо Банфі так оцінює естетичну вагомість одягу (як і того, за допомогою чого людина формує свою зовнішність): "У широкому діапазоні значень: від міфічно-символічного до народно-орнаментального, від декоративного, пов'язаного з безпосереднім проявом характеру особистості, до практично-функціонального - одяг відрізняється тисячею відтінків, в яких проявляються найтонші нюанси самосвідомості і особистого світу індивіда. Одяг завжди є важливим елементом особистості, дзеркалом того, що в людині є природного і риторичного або фальшивого, колективного чи індивідуального, манерного чи справжнього. Саме тому історія костюма - це історія самої людини" 2.
Створення особистого стилю через формування зовнішності є, на наш погляд, важливою сферою естетичної діяльності людини. Звичайно, кожен з нас від природи наділений обличчям і статурою, ми не самі шиємо собі одяг і взуття, проте це не знімає відповідальності людини за свій вигляд. Адже ніхто краще не знає нас і наші властивості та якості, ніж ми самі, ніхто крім нас самих не може розвинути власне тіло, міміку, жести, багатство інтонацій, відшліфувати манери поведінки. Але для цього кожна людина має стати художником, здатним створити гармонійну єдність внутрішнього світу й індивідуальної зовнішності.
Навряд чи можна знехтувати народним спостереженням про те, що людину характеризує зовнішній її вигляд ("видно пана по халявах"). Вказується на те, що вигляд людини повинен найбільшою мірою відповідати її особистості, а не суперечити їй. Головними помічниками у вирішенні цього завдання мають бути естетичний розвиток людини, її смак, мистецтво і
Loading...

 
 

Цікаве