WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття - Реферат

Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття - Реферат

суцільнокроене, розстібне, ледь приталене півпальто, завдовжки до рівня середини лядов, з полами, щорозходилися в боки й поділялися на кілька частин невеликими бічними й задніми розрізами (мал. 61 б). Онгрелін оздоблювали по подолу і краях розрізів та рукавів хутром; він мав вертикальні прорізані кишені (приблизно на рівні талії) і рукава середньої ширини, переважно короткі, іноді з традиційним поздовжнім розрізом. Носили його застебнутим на всі ґудзики, нерідко з петлицями. Дещо відрізнявся від онгреліна кабан (мал. 61 д) - неприталений, довший, до колія, з короткими рукавами, пришитими лише до задньої половини пройм і оздобленими широкими обшлагами. Кабан не вдягали в рукава, а накидали на плечі наопашки. Своєрідним плащем завдовжки до стегон був казах (мал. 61 в, г). Він складався з чотирьох розширених донизу, як сектори кола, пілок, зшитих тільки ззаду, вздовж спини і зверху, в плечах. Спереду по всій довжині проходив розріз, прикрашений дрібними ґудзиками й петлями. З боків казак був розкритим і просвіти прикривалися вільними, у вигляді крил-пелеринок, незшитими рукавами, пришитими або пристебнутими на ґудзиках до спинки і спереду лише вгорі. Казак носили застебнутим або зашитим спереду (наприклад, у французьких королівських мушкетерів часів Людовіка XIII, мал. 61 г). Найчастіше його прикрашали багатьма дрібними ґудзиками й петлями, розташовуючи їх вздовж усіх розрізів, у тому числі й на рукавах. Звичайний безрукавий плащ - необхідний елемент будь-якого вбрання дворян (за винятком тих випадків, коли одягали онгрелія, кабан або казак) шили з кольорових тканин, зокрема з бархату, прикрашали галунами й позументами, підбивали контрастного кольору підкладкою. Кроїли такий плащ переважно повним колом, щоб він звисав пишними зборками, і завдовжки найчастіше до колін. Накинутий лише на одне ліве плече, він був підв'язаний до плечей шнурками, пришитими до коміра, або вільно обмотувався навколо руки. В одягові буржуа, у пуритан, а також і в народному, навпаки, плащ накидали завжди на обидва плеча.
Довгий верхній одяг у вигляді просторих, неприталених розстібних сімар або сутан у другій чверті XVII ст. застосовували вже зовсім рідко. Крім духівництва, їх носили тільки "люди мантії" - судді, адвокати, міські магістратори і члени парламентів, професори університетів, причому тільки під час виконання службового обов'язку. Такий одяг часто ще зберігав старовинні форми рукавів (наприклад, довгі дзвоникоподібні або з розрізами для рук, мал. 61 в), традиційні капюшони-пелерини, облямування хутром (мал. 61 ж) тощо.
Новою формою чоловічих штанів, яка переважала протягом другої чверті XVII ст., були панталони у костюмах дворян. Безперечно, наслідуючи народні панталони XVI ст., вони, однак, відрізнялися довжиною і шириною. Майже рівні, швидше вузькі, ніж широкі, такі штани сягали трохи нижче колін, ніколи не переходячи лінії середини литок. Вгорі їх призборювали й пришивали до вузького пояса, а не підв'язували до колета. Внизу панталони або відкривали й оздоблювали по краю оборками з мережив, зубчиків, рюшів, талантів, або підв'язували тасьмою чи стрічкою, що створювали зовні бант з довгими кінцями. Нерідко внизу їх розпорювали по зовнішньому шву, вздовж якого часто розташовували який-небудь бордюрний орнамент, аналогічний прийнятому для колета. Всі панталони, як правило, шили вже з удосконаленим гуль-фіком - переднім розрізом на ґудзиках - і клапаном; деякі з них мали бічні прорізані кишені. До 1635 р. зустрічалися також пізнього іспанського зразка просторі (але вже не підбиті) поколінні штани, які спадали вільними зборками, їх підв'язували стрічками з бантами й розетками над колінами або під колінами. Пізніше поколінні штани носили в народі поряд із старовинними, неширокими й довгими штанами. Після 1645 р. з'явилися широкі, рівні, відкриті внизу, короткі доколінні штани на поясі, які носили з дуже короткими колетами (мал. 62 а). На таких штанах галунно-позументну орнаментацію цілком замінено було ліпною у вигляді петель із стрічок, які прикрашали низ штанів і їхні зовнішні бічні шви.
Мал. 62
Західноєвропейські чоловічі штани, взуття. Друга чверть XVII ст.: а) поколінні широкі відкриті внизу штани з галантами, панчохи, черевики з розетками; б) вузькі, нижче колін, штани, черевики з розетками; в) довгі чоботи з розтрубами; г) високі чоботи з розтрубами; д) поколінні штани, панчохи, черевики з пряжками; е) поколінні штани, чоботи з розтрубами розтруб чобота спущений донизу); в) вузькі довгі штани, нагомілники, чоботи з лійкоподібними розтрубами; ж, з) чоботи з чашоподібними розтрубами (ж - довгі штани з розрізами внизу, з - довгі штани з галантами).
Особливою своєрідністю в чоловічих костюмах 1625-1650 pp. відзначалося взуття. Повсюдно переважали чоботи, які ввійшли навіть у придворні нарядні костюми. При цьому високі іспанські чоботи (хоч і збереглися, особливо на початку періоду і здебільшого у військових, мал. 62 г) поступилися місцем коротким франко-голландським, які не сягали навіть колін (мал. 62 в). Проміжною ланкою між цими двома типами чобіт були високі чоботи з розтрубами, які відкочували нижче колін. Деякі з них просто відгинали вниз, інші, після першого закоту донизу, знову піднімали догори, створюючи подвійну складку, яка нагадувала чашу. З 1635 р. й відкочені високі чоботи були витіснені короткими, до рівня литок, а часом спускалися значно нижче. Всі вони мали широкі розтруби двох провідних форм - лійкоподібної (мал. 62 е) і чашоподібної (мал. 62 ж, з). У першому типі зустрічалися широкі тарілкоподібні розтруби, які під час руху змушували широко розставляти ноги.
Мал. 53
Західноєвропейські чоловічі зачіски, комірці. Друга чверть XVII ст.: а) напівдовга зачіска з каденетом, борідка-рояль, напіввідкладний комірець; б, в, г) довгі гладенькі зачіски, відклані комірці (б - борідка-муш, в - каденет, "комір г - борідка-рояль); д) зачіска з підв'язаними на кінцях передніми довгими пасмами-каденетами, круглий комірець; в) напівдовга зачіска з каденетом, мереживний комірець; е) зачіска пуританина ("круглоголовий"), "комір Кромвеля"; ж) вигляд з) коротка зачіска, відкладний напівстоячий вузький комірець (народний тип).
Мал. 64 Західноєвропейські чоловічі головні убори. Друга чверть XVII ст.: а, б) ширококрисі капелюхи з пір'ям; в) пізній капелюх з високим наголовком; г) ярмулка з підшитим до неї довгим волоссям.
Виникнення коротких чобіт при поколінних штанах або панталонах, що ледь досягали литок, висунуло проблему оформлення підколінної частини ноги, нерідко не прикритої ні чоботом, ні штанами. Вирішувалася вона застосуванням спеціальних нагомілників у вигляді накрохмалених полотняних циліндрів, натягнутих на панчохи від кісточок до лінії під коліном; часто зібрані в зморшки і складки, вони майже завжди виглядали поміж чоботами й штанами (мол. 62 в, е). До нагомілників пришивали оборки із мережив і батисту. Крім того, особливо в розкішному, ошатному одягові, мереживом викладали ще й внутрішній
Loading...

 
 

Цікаве