WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття - Реферат

Західноєвропейські зачіски і костюми XVII століття - Реферат

вузький рівний рукав без розрізу, особливо властивий для довгихсуцільно-кроєних колетів-камзолів пуританської буржуазії (мал. 59 б; ) і військових, а також для народних колетів-курток. Безрукаві форми колетів зустрічалися лише в народних костюмах (мал. 60 в ), переважно в середині XVII ст. Декор колетів зводився переважно до бордюрної орнаментації із смужок галуна, узорів з позумента і петлиць, розташованої вздовж бортів, по краях розрізів на спині, боках і рукавах, рідше - по подолу на басках. Ліпна орнаментація зустрічалася на початку періоду, коли ще застосовували декорування талії колета бантами, і в кінці його, коли з'явилося оздоблення петлями із стрічок на плечах, грудях і штанах. Це оздоблення почали називати талантами (мал. 60 д). Колети другої чверті XVII ст. ніколи не підперізували. Широкий шарф носили тільки як офіцерську відзнаку. Він охоплював стан і зав'язувався збоку великим вузлом або бантом; кінці його з бахромою чи китицями звисали (мал. 60 б, д).
У той час основним видом манжетів були відгорнуті "стопкою" поверх рукава колета полотняні або батистові манжети (мал. 59 й, і, ї). їхній розмір, декор і оздоблення мереживом перебували в цілковитій відповідності до особливостей відкладних комірців, які вони ніби доповнювали в загальному ансамблі костюмів. Зустрічалися плісировані й подвійні варіанти манжетів. Лише на кінець періоду манжети "стопкою" почали поступатися місцем легшим, пишнішим манжетам-оборкам, які стирчали навсібіч плісированими або гофрованими складками.
Дуже різноманітний верхній чоловічий одяг другої чверті XVII ст. складався із звичних форм плащів і накидок, і зовсім нових видів - типу півкаптанів чи півпальт, Серед найпоширеніших був камзол без рукавів і коміра, що його носили воїни під час Тридцятирічної війни і Англійської буржуазної революції (мал. 61 а). Шили його розстібним, приталеним, відрізним по талії, завдовжки майже до рівня середини лядов, з дещо кльошовидною "спідницею" - довгою баскою і спинним, а іноді й бічними розрізами. Лінія талії розташовувалась високо, але, на відміну від колета, нижній край зрізаний був не скісно, а рівно. Навколо пройми нашивали вузький наплічник у вигляді крильця; коміра не було. Застібався камзол на ґудзики або гаплики від коміра до талії. Іноді ззаду в пройми вшивали фальшиві відкидні рукава.
Мал. 60
Західноєвропейські чоловічі костюми. Друга чверть XVII ст.: а) ранній застебнутий колег о розрізали, широкі поколінні штани, панчохи, черевики; б) колег із "шведськими" рукавами, панталани, низькі чоботи; в) колег із "шведськими" панталони з підв'язками, панчохи, черевики; г) короткий колет без баски; панталони, низькі чоботи; д) пізній дуже короткий корсет без баски, поколінні штани, низькі чоботи.
Другим типовим верхнім одягом дворян був так званий онгрелін (венгерка) - суцільнокроене, розстібне, ледь приталене півпальто, завдовжки до рівня середини лядов, з полами, що розходилися в боки й поділялися на кілька частин невеликими бічними й задніми розрізами (мал. 61 б). Онгрелін оздоблювали по подолу і краях розрізів та рукавів хутром; він мав вертикальні прорізані кишені (приблизно на рівні талії) і рукава середньої ширини, переважно короткі, іноді з традиційним поздовжнім розрізом. Носили його застебнутим на всі ґудзики, нерідко з петлицями. Дещо відрізнявся від онгреліна кабан (мал. 61 д) - неприталений, довший, до колін, з короткими рукавами, пришитими лише до задньої половини пройм і оздобленими широкими обшлагами. Кабан не вдягали в рукава, а накидали на плечі наопашки. Своєрідним плащем завдовжки до стегон був казак (мал. 61 в, г). Він складався з чотирьох розширених донизу, як сектори кола, пілок, зшитих тільки ззаду, вздовж спини і зверху, в плечах. Спереду по всій довжині проходив розріз, прикрашений дрібними ґудзиками й петлями. З боків казак був розкритим і просвіти прикривалися вільними, у вигляді крил-пелеринок, незшитими рукавами, пришитими або пристебнутими на ґудзиках до спинки і спереду лише вгорі. Казак носили застебнутим або зашитим спереду (наприклад, у французьких королівських мушкетерів часів Людо-віка XIII, мал. 61 г). Найчастіше його прикрашали багатьма дрібними ґудзиками й петлями, розташовуючи їх вздовж усіх розрізів, у тому числі й на рукавах. Звичайний безрукавий плащ - необхідний елемент будь-якого вбрання дворян (за винятком тих випадків, коли одягали онгрелін, кабан або казак) шили з кольорових тканин, зокрема з бархату, прикрашали галунами й позументами, підбивали контрастного кольору підкладкою. Кроїли такий плащ переважно повним колом, щоб він звисав пишними зборками, і завдовжки найчастіше до колін. Накинутий лише на одне ліве плече, він був підв'язаний до плечей шнурками, пришитими до коміра, або вільно обмотувався навколо руки. В одягові буржуа, у пуритан, а також і в народному, навпаки, плащ накидали завжди на обидва плеча.
Довгий верхній одяг у вигляді просторих, неприталених розстібних сімар або сутан у другій чверті XVII ст. застосовували вже зовсім рідко. Крім духівництва, їх носили тільки "люди мантії" - судді, адвокати, міські магістратори і члени парламентів, професори університетів, причому тільки під час виконання службового обов'язку. Такий одяг часто ще зберігав старовинні форми рукавів (наприклад, довгі дзвоникоподібні або з розрізами для рук, мал. 61 е), традиційні капюшони-пелерини, облямування хутром (мал. 61 ж) тощо.
Новою формою чоловічих штанів, яка переважала протягом другої чверті XVII ст., були панталони у костюмах дворян. Безперечно, наслідуючи народні панталони XVI ст., вони, однак, відрізнялися довжиною і шириною. Майже рівні, швидше вузькі, ніж широкі, такі штани сягали трохи нижче колін, ніколи не переходячи лінії середини литок. Вгорі їх призборювали й пришивали до вузького пояса, а не підв'язували до колета. Внизу панталони або відкривали й оздоблювали по краю оборками з мережив, зубчиків, рюшів, талантів, або підв'язували тасьмою чи стрічкою, що створювали зовні бант з довгими кінцями. Нерідко внизу їх розпорювали по зовнішньому шву, вздовж якого часто розташовували який-небудь бордюрний орнамент, аналогічний прийнятому для колета. Всі панталони, як правило, шили вже з удосконаленим гульфіком - переднім розрізом на ґудзиках - і клапаном; деякі з них мали бічні прорізані кишені. До 1635 р. зустрічалися також пізнього іспанського зразка просторі (але вже не підбиті) поколінні штани, які спадали вільними зборками, їх підв'язували стрічками з бантами й розетками над колінами або під колінами. Пізніше поколінні штани носили в народі поряд із старовинними, неширокими й довгими штанами. Після 1645 р. з'явилися широкі, рівні, відкриті внизу, короткі доколінні штани на поясі, які носили з дуже короткими колетами (мал. 62 а). На таких штанах галунно-позументну орнаментацію цілком замінено було ліпною у вигляді петель із стрічок, які прикрашали низ штанів і їхні зовнішні бічні шви.
Другим типовим верхнім одягом дворян був так званий онгрелін (венгерка) -
Loading...

 
 

Цікаве