WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Культура педагогічного спілкування - Реферат

Культура педагогічного спілкування - Реферат

(М.М, Бахтін) - ознака майстерності в педагогічній взаємодії.
КОНТАКТ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ДІАЛОЗІ
Ознаками того, що в учителя є контакт з учнями, їхніми батьками в процесі спілкування, є:
1). взаємне особистісне сприйняття вчителя і учнів, відкритість у стосунках і відвертість у висловлюваннях4
2). згода з головними змістовними положеннями взаємодії.
Сприйняття думок педагога і учнів як значущих, розвиток їх у подальшому спілкуванні;
3). єдність оцінних суджень;
4). наявність емоційного резонансу;
5). високий рівень контакту очей у бесіді;
6). збереження інтересу до подальшої взаємодії;
7). узгодженість поз, міміки та інтонації у діалозі.
Звичайна позиція педагога - дорослий, який настроєний на ділову взаємодію. Саме ця позиція (стійка усвідомлена сукупність ставлень учителя до учнів, що реалізуються в процесі взаємодії ) проектує в учневі рівноправного партнера, створює атмосферу довіри. Прийоми реалізації цієї позиції можуть бути такі: "Я хочу порадитися з вами", "Давайте обміркуємо, вирішимо", тощо.
Урахування рольової позиції вчителя особливо важливе в організації індивідуальної бесіди. Брак контакту через неузгодженість настанов у взаємодії руйнує атмосферу взаємосприйняття і перекреслює можливість подальшого продуктивного спілкування.
Допомагає психологічне настроювання вчителя на взаємодію. Фізичний бар'єр пом'якшується скороченням дистанції, відкритістю у спілкуванні; соціальний - прагненням не протиставляти себе, а підносити учнів до свого рівня, не нав'язувати, а радіти; гностичний - уважним спостереженням зареакцією слухача і перебудовою мовлення; естетичний - самоконтролем поведінки; емоційний - прагненням зігріти спілкування сяйвом успіху; психологічний - перенесенням уваги на інтерес до роботи, пошуком "емоційного ядра" у спілкуванні, оптимістичним прогнозуванням педагогічної діяльності.
Щоб навчитися професійному спілкуванню, треба чітко уявляти структуру цього процесу, знати, які вміння забезпечують його здійснення, яким чином можна удосконалювати виховний вплив на дітей. За В.А. Кан-Каліком, є 4 етапи комунікації, що становить структуру педагогічної взаємодії :
1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).
2. Початковий етап спілкування.
Мета його - встановлення емоційного і ділового контакту у педагогічній взаємодії.
3. Керування спілкуванням. Це свідома і цілеспрямована організація взаємодії з користуванням процесу спілкування відповідно до визначеної мети.
4. Аналіз спілкування. Головне завдання цього етапу - співвідношення мети, засобів, результатів взаємодії, а також моделювання подальшого спілкування. Це етап самокоригування.
Стосовно кожного етапу педагогові слід дотримуватися певних правил, які оптимізують взаємодію:
- формування почуття "ми", демонстрація спільності поглядів, що усуває соціальні бар'єри, протиставлення і об'єднує для досягнення спільної мети;
- встановлення особистісного контакту, щоб кожен учень відчував зверненість саме до нього;
- демонстрація, власного ставлення, що виявляється в тому, як ми усміхаємося (відкрито, невимушено чи скептично), з якою інтонацією говоримо (дружньо, сухо, тиснучи на учня), як експресивно забарвлені наші рухи (спокійні, стримані чи зневажливі, нервові), яку обрали дистанцію (довіри чи конфронтації);
- показ яскравих цілей спільної діяльності - накреслення спільного "ми" у майбутньому, що демонструє зацікавленість у співрозмовникові, міцність єдності;
- передача педагогом розуміння внутрішнього стану учнів - зчитування настрою співрозмовника, що сигналізує про зацікавленість у взаємодії, взаєморозумінні;
- постійний вияв інтересу до учнів. Це означає - слухати учнів, ставити питання і дорожити їхньою думкою, співпереживати, підкреслювати позитивне, говорити компліменти, тобто робити все, що підтримує учня у його позитивних намірах;
- створювати ситуації успіху, потрібні для сприятливого психологічного тла взаємодії.
Воно створюється радістю від успіху, постійним схваленням потенційних можливостей, підкресленням індивідуальної значущості кожного, зняттям страху перед можливою помилкою, наданням допомоги і вмінням учителя попрохати допомоги в учня.
Реалізувати всі ці правила можливо, якщо вчитель правильно обере стиль спілкування з дітьми і дорослими.
Спрямованість на дитину, її розвиток, захопленість своєю справою, професійне володіння організаторською технікою і делікатність - ось що стає запорукою стилю у педагогічній праці.
Отже, спілкування вчителя у педагогічному процесі повинно збудити активність самої дитини (вийти на діалог) і допомогти їй набути позитивного досвіду організації діяльності і стосунків.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Педагогічна майстерність: Підручник /І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; Вища школа, 1997.
2. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг: - М.,1989.
3. Петровская Л.А. Воспитатель-подросток и пути развития диалога // Учителям и родителям о психологии подростка / Под ред. Г.Г. Аракелова. - М.,1990.
4. Хараш А.У. Межличностный контакт как исходное понятие психологии устной пропаганды // Вопр. Психологии. - 1977.
5. Психологічний словник / Під Ред. В.І. Войтика. - К., 1982.
6. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987.
Loading...

 
 

Цікаве