WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Естетична специфіка літератури - Реферат

Естетична специфіка літератури - Реферат

підстави вважати Е. Роттердамського філософом іронічного складу мислення.
Особливе місце в інтерпретації категорії комічного в історіїсвітової літератури посідає феномен Дж. Свіфта (1667-1745). Традиційно його творчість асоціюється з циклом сатиричних романів "Мандри Гуллівера". Проте необхідно зауважити, що феномен Дж. Свіфта потребує глибшого аналізу. Цілком слушно цього письменника вважають філософом свого часу, адже у творі "Скромна пропозиція" Дж. Свіфт блискуче інтерпретував один з найскладніших різновидів категорії комічного - сарказм.
У подальшому традиції Ф. Рабле, Е. Роттердамського, Дж. Свіфта були розвинені у творчості М. Твена (1835-1910) - "Пригоди Тома Сойєра", "Янкі з Коннектікута при дворі короля Артура" та ін.;
А. Франса (1844-1924) - "Острів пінгвінів" тощо; Б. Шоу (1856-1950) - "Професія місіс Уоррен", "Будинки вдівця" та ін.
Слов'янська література XV-XVII ст. фактично не опановувала художніх можливостей комічного. Навпаки, особливості розвитку літератури Східної Європи того періоду пов'язані з феноменом бого-словських творів, що були яскраво інтерпретовані у творчості про-топопа Аввакума (1620 або 1621 - 1682), зокрема в його авто-біографічній повісті "Житіє протопопа Аввакума".
Особливості подальшого розвитку світової літератури XVII ст. позначені формуванням художніх течій, процес виникнення яких активно продовжувався і у XIX ст. Початком цього руху став такий напрям, як класицизм, що яскраво виявився у багатьох країнах Європи, зокрема у Франції - "французький класицизм": П. Корнель (1606-1684), Ж. Расін (1639-1699), Ж. Б. Мольєр (1622-1673) та в Росії - "російський класицизм": О. Кантемір (1708-1744), О. Сумаро-ков (1717-1777), Д. Фонвізін (1745-1792). Саме у творах цих пись-менників знайшли відображення основні естетичні принципи класицизму:
247
Достоєвський
ФЕДІР МИХАИЛОВИЧ
(1821-1881) - російський письменник,
епохальна постать європейського літературного процесу.
В його творчості простежуються два етапи, що розділяють роки наслідків трагедії "нетрапіевського осередку", членом якого був Ф. М. Достоєвський. Перший етан - це період становлення письменника, коли були створені роман "Бідні люди", повісті та оповідання "двійник". "БІЛІ ночі", "Неточка Незванова" та ін., що складають єдиний тематичний цикл - осмислення "драми маленької людини", витоки якого, за висловом самого Достоевського, сягають у творчість М. В. Гоголя ("Шинель"). Другий етап пов'язаний з романами "Зневажені і скривджені" і "Записки з Мертвого дому", тоді як розквіт літературної діяльності письменника асоціюється зі своєрідною трилогією письменника - "Злочин і кара", "Ідіот", "Біси", що можуть вважатися літературною моделлю аналізу "проблеми пограничних ситуацій". У цих романах Достоєвський осмислює цілий комплекс загальнофілософських питань (життя - смерть, добро - зло, страждан-ня - співчуття, злочин - кара тощо). Художнім підсумком творчості письменника став роман "Брати Карамазовы". Особливе місце у спадщині письменника посідає його "ІЦоденник", який допоміг краще збагнути особливості світовідчуття Достоєвського, сприяв частковому проникненню у секрети творчої лабораторії одного з найвидатніших письменників усіх часів і народів.
співвідношення одиничного та загального, що виявляється як на рівні змісту, так і на рівні форми; єдність місця, часу, дії тощо. Процеси, які відбувалися у межах класицизму, були теоретично осмислені у трактаті Н. Буало (1636-1711) "Мистецтво поетичне".
Значний вплив на розвиток літератури XVIII ст. мало Просвіт-ництво, що стимулювало філософські пошуки Д. Дідро, І. І. Вінкельма-на, О. Г. Баумгартена, які впливали на світосприйняття Вольтера (1694-1778) та Ж. Ж. Руссо (1712-1778). їхній творчий доробок був блискучим синтезом власних філософських концепцій, літературної творчості і стимулював розвиток літературного процесу Східної Євро-пи: Г. Державін (1743-1816), О. Радищев (1749-1802) та ін.
Наприкінці XVIII - початку XIX ст. бере свій початок процес інтеграції культуротворчих наук: філософії, естетики, етики, мистецт-вознавства, що приводить до виникнення напряму романтизму (від фр. готапіізт.е), який яскраво виявився у Німеччині, Англії, Франції,
248
ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
(1814-1861) - знакова постать української культури. Феномен цього видатного письменника і живописця є одним з найдослідженіших в історії України. Філологи, мистецтвознавці, культурологи, психологи зробили об'єктом прискіпливого аналізу художню спадщину Т. Шевченка, яка з плином часу справляє все більше враження висотою свого художнього рівня, різноманітністю жанрово-тематичного спектра, кількістю створеного. Можливість блискучої реалізації свого талан ту у двох видах мистецтва (літературі та живописі) зумовила використання Т. Г. Шевченком прийому "тематичної дифузії". Найпо-казовішим прикладом у цьому зв'язку є інтерпретація митцем історії матері-покритки, що була ним втілена у відомих літературних і живописних творах ("Наймичка", "Катерина" та ін.). Великий інтерес сучасних дослідників викликає щоденник письменника, який більш відомий під назвою "Захалявної книжки". Саме їй у найтрагіч-нііпі моменти життя Т. Г. Шевченко довіряв свої думки, розкривав власну душу, фіксував творчі задуми. Розшифровка цих записів, можливо, відкриє нові, ще не досліджені, сторінки з життя і творчості особистості, з іменем якої справедливо асоціюється феномен української національної культури.
Росії, Україні. Батьківщиною романтизму була Німеччина. Біля його витоків стояли естетики Новаліс, брати Шлегель, Ф. Шеллінг, які стимулювали творчі пошуки провідних письменників-романтиків Е. Т. Гофмана (1776-1822), Г. Гейне (1797-1856), И. В. Гете (1749- 1832) - Німеччина; Дж. Г. Байрона (1788-1824) - Велика Британія; В. Гюго (1802-1885) - Франція; В. Жуковського (1783-1852), О. Пушкіна (1799-1837), М. Лєрмонтова (1814- 1841) ранній період творчості - Росія. Письменники романтичної орієнтації намагалися піднятися над прозою буття, але водночас не займалися її відвертою естетизацією. Саме тому романтизм вважається предтечею провідного напряму XIX ст. - реалізму, який розкриває людський характер опосередковано, через одиничне як вияв загального. Реалістичний рух подарував світові визначних письменників:
О. Пушкіна, М. Гоголя (1809-1852), Ф. Достоевського, Л. Толс-того (1828-1910) - Росія; Т. Шевченка (1814-1861), П. Мир-249
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(справжнє ім'я Л. П. Косач-Квітка) (1871- 1912) - видатна українська поетеса і громадська діячка. Значний вплив на формування її естетико-мистецтвознавчих орієнтирів мали концептуальні розробки провідних західноєвропейських і вітчизняних теоретиків межі XIX- XX ст.: С. Кьеркегора, Ф. Ніцше, М. Драго-манова та ін., що зумовило превалювання філософського, морально-психологічного аспектів у творчості

 
 

Цікаве

Загрузка...