WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Кінематограф - Реферат

Кінематограф - Реферат


Реферат на тему:
Кінематограф
Кінематограф (від грец. Іііпета - рух і уарпо - зображення) - наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов 'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії.
Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати "тех-нічним" мистецтвом. Споконвічна потреба людини в образному ос-мисленні дійсності породила цей масовий вид мистецтва.
Кіно - синтетичне за своєю природою, воно поєднує елементи літератури, театру, живопису, музики, хореографії. Саме тому кінема-тограф оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва.
Водночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами, зокрема: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об'єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду.
Кінематограф має свою жанрово-родову структуру:
На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінема-тографа можна назвати абсолютно точно - 28 грудня 1895 р. Саме в цей день у Парижі брати О. і Л. ЛЮМ'ЄР продемонст-
рували свою першу кінопрограму, що містила коротенькі документальні замальовки: "Вихід робітників з фабрики", "Прибуття поїзда" та ін. Фільми братів Люм'єр започаткували тенденцію до створення документального кінематографа, адже у всіх їхніх картинах було зафіксовано певну миттєвість реальної дійсності.
Водночас з братами Люм'єр свої пошуки у кінематографі розпочав Ж. Мельєс, з іменем якого пов'язане виникнення феномена ігрового кіно ("Червона шапочка", "Синя борода", "Подорож на Місяць" тощо). Саме у надрах ігрового кіно і почне складатися система жанрів, серед яких особливою популярністю користувалися мелодрама, комічна драма, авантюрний фільм. Вони існували на екрані і самостійно, і доповнювали один одного.
У цей самий час у мистецтві кіно формується надзвичайно цікаве явище - "система зірок". Фактично у кожному жанрі ігрового кінематографа сяяли свої "зірки". У мелодрамі це були Ф. Бертіні, Е. Сантос, М. Якобіні (Італія), А. Нільсон (Данія), В. Холодна та І. Мозжухін (Росія), Р. Валентино (США); в авантюрному фільмі - Мюзідора (Франція), У. Харт та Д. Фербенкс (США); успіх комічної драми був пов'язаний з іменем великого французького актора М. Ліндера, творчий доробок якого мав значний вплив на розвиток цього жанру у світовому кіно взагалі і на творчість класика світової комедії Чарлі Чапліна зокрема.
Творчий доробок Ч. Чапліна привертав увагу дослідників, які намагалися зрозуміти причину надзвичайної популярності цього ак-тора. Можливо, секрет успіху великого митця полягав у тому, що його герой - бродяга Чарлі - дивився на світ очима дитини; він міг примусити глядача і сміятися, і співчувати водночас.
Ч. Чаплін розпочав свій шлях у кінематографі на студії "Кістоун філм". Її очолював патріарх американської комічної М. Сеннетт, школу якого також пройшли відомі коміки Б. Кітон та Г. Ллойд.
Проте справжнім "хрещеним батьком" американського кінема-тографа ^очатку XX ст. безперечно був Д. У. Гріффіт (1875- 1948). Його фільми, серед яких особливо слід відзначити картини "Народження нації" та "Нетерпимість", збагатили новими вира-жальними засобами, удосконаленням специфіки монтажу (паралельний монтаж) не тільки кіно США, а й увесь світовий кінематограф.
Надзвичайно цікаві експерименти відбуваються у цей же час і по другий бік океану - в країнах Східної Європи, зокрема у Росії, де активно працюють режисери Я. Протазанов, В. Гардін, Є. Бауер, творчість яких була пов'язана з розквітом жанру мелодрами.
234
ЧАПЛІН ЧАРЛЗ СПЕНСЕР (1889-1977) - американський кіноактор і кінорежисер. Феномен Ч. Чапліна є уособленням теорії "авторського кіно" (митець водночас виступав сценаристом, режисером, актором, композитором у більшості своїх фільмів). Його художній доробок назавжди залишиться в історії світового кіномис-тецтва як яскравий взірець інтерпретації категорії "комічного". Творчий шлях Ч. Чапліна включає в себе три етапи. Перший - це період становлення митця, коли відбувалося накопичення досвіду, йшло активне експериментування у галузі форми і стилю, образної структури. Логічним підсумком пошуків Ч. Чапліна стали фільми "Бродяга", "Малюк", "Пілігрим", "На плече" та ін. Другий етап - це розквіт таланту кіномитця, про що переконливо засвідчив вихід на екрани його визнаних шедеврів - "Вогні великого міста" та "Нові часи". Перший і другий етапи творчості Ч. Чапліна об'єднує між собою образ бродяги Чарлі - аііег е^о самого режисера. Третій етап у спадщині митця - етап високого професіоналізму, що асоціюється з фільмами "Великий диктатор", "Король у Нью-Йорку". "Месьє Верду" та ін.
Фільми Ч. Чапліна - це твори, що зробили вагомий внесок у розробку образної системи кінематографа, його монтажної структури та виконали надзавдання мистецтва - здобули любов і визнання глядачів усього світу.
20-ті роки XX ст. увійшли до історії світового кіномистецтва як надзвичайно цікавий період експериментування і новаторства. Відбу-вався процес пошуку нових форм, зображувальних засобів і прийомів, усвідомлення монтажно-поетичної природи кінематографа, тобто у надрах кіно складалась своя естетична система.
235
Авангардистські експерименти охоплюють практично всі провідні
кінематографії світу.
Яскрава сторінка в історії кіномистецтва 20-х років пов язана з кінематографом радянського періоду, зокрема з творчістю Л. В. Кулешова (1899-1970) - "Надзвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків", "Промінь смерті" тощо, - який, спираючись на власну "теорію натурщика", створив Першу школу кіноактора (О. Хохлова, Б. Барнет, В. Пудовкін, С. Комаров та ін.);
Дзиґи Вертова (1896-1954) - видатного документаліста, фунда-тора публіцистичного кінематографа ("Шоста частина світу", "Симфонія Донбасу"), та групи ФЕКС (фабрика ексцентричного актора), що була організована Г. М. Козінцевим та Л. 3. Траубергом, які у своїх художніх експериментах спиралися на принципи ексцентризму ("Шинель", "СВД", "Новий Вавилон").
Проте всесвітня слава кінематографа радянського періоду 20-х років XX ст безперечно, була пов'язана з іменами його класиків - С. М. Ейзенштейна (1898-1948), В. І. Пудовкіна (1893-1953) та нашого великого співвітчизника О. П. Довженка.
Творчий доробок С. М. Ейзенштейна був представлений не тільки його фільмами "Страйк", "Панцерник "Потьомкін"", "Жовтень", що сприяли збагаченню кіномови і кінообразності у кіно-мистецтві взагалі, а й вагомими теоретичними розробками у галузі "інтелектуального кіно", проблем монтажу тощо.
Картини В. І. Пудовкіна "Мати", "Кінець Санкт-Петербурга". "Нащадок Чингісхана" зробили вагомий внесок у розвиток образної природи кінематографа, сприяли збагаченню його монтажної специфіки.
Західний авангард 20-х років яскраво репрезентований у фран-цузькому кіномистецтві, зокрема у фільмах Р. Клера (1890- 1981) - "Париж
Loading...

 
 

Цікаве