WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Музика - Реферат

Музика - Реферат

його художні пошуки у цьому напрямі передусім пов'язані зі створенням відомого циклу "Музика до "Кобзаря" Г. Г. Шевченка". Прекрасне знання М. Лисенком української і російської літератури виявило себе під час створення опер "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Наталка Полтавка", "Енеїда".
Балети "Лебедине озеро", "Спляча красуня" та "Лускунчик", пов'язані з різними періодами його творчості, належать до різних жанрів, але і вони складають певний цикл, що має спільну тематичну основу, яка грунтується на провідній ідеї моральної свідомості - категорії добра. Загальна картина розвитку музичного мистецтва XIX ст. не була б повною та об'єктивною, якби не було згадано про творчість українських композиторів - С. С. Гулака-Артемовського (1813-1873) - автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм" та М. В. Лисенка.
Музичні образи, що виникають в операх С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка, безпосередньо пов'язані з традиціями української національної культури і синтезують народні наспіви та мелодії. Проте якщо у "Запорожці за Дунаєм" превалює гумористичне начало, що покладене в основу сюжету і відтворене в оперізавдяки цікавим музичним знахідкам композитора, то у "Тарасі Бульбі" музика М. Лисенка передає драматичне напруження повісті М. В. Гоголя, розкриває складні характери її героїв.У цій опері сконцентрувалися найвищі художньо-професійні досягнення М. В. Лисенка: досвід інструментальної рефор-мації, музичної фольклористики та специфіка світобачення митця.
Творчість С. Гулака-Артемовського та М. Лисенка мала значний вплив на подальший розвиток музичного мистецтва України,
210
і передусім на доробок К. Стеценка, В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, К. Данькевича, В. Сільвестрова, І. Шамо, М. Дремлюги, М. Скорика, Є. Станкови-
ча та ін.
Цілісна модель музичного мистецтва України передбачає не-обхідність урахування її вокального досвіду. Ще у XVIII ст. розпо-чинається активний процес розвитку музичної освіти в Україні, в тому числі і вокалу. У цей період високого професійного рівня набуває хорове мистецтво, кращі традиції якого сьогодні успадковуються провідними українськими колективами - хором ім. Г. Верьовки, капелою ім. Л. Ревуцького, хором "Київ" та ін.
Широке визнання вокального мистецтва України за кордоном пов'язане з творчістю провідних українських співаків - С. Кру-шельницької, О. Петрусенко, Б. Гмирі, М. Литвиненко-Вольгемут, М. Гришка, Д. Гнатюка, Є. Мірошниченко, А. Кочерги, О. Басистюк та ін.
Пошуки, які відбуваються у музиці XX ст., багато в чому нагадують ситуацію, що склалася в інших видах мистецтва у зазначений період - авангардистський бунт виявився практично в усіх країнах Європи, знаходячи відображення у творах провідних митців сучасності. У музичному мистецтві відбуваються надзвичайно цікаві творчі експерименти, які пов'язують з іменами неокласиків, а саме так називали композиторів, які стилізували композиційні прийоми класичної музики. Цей рух очолив один з російських композиторів XX ст. І. Ф. Стравинський, до якого згодом приєдналися М. Равель, Ф. Пуленк, Д. Мійо, Б. Барток. У творчості цих композиторів досить чітко простежуються три тенденції, що активно взаємодіють між собою: звернення до музики докласичної доби, позаєвропейських музичних культур, а також до практично недосліджених фольклорних традицій.
Значне місце у музичній культурі початку XX ст. посідає джаз, який привернув увагу групи французьких композиторів на чолі з Е. Саті - автором музики до балету "Парад" та сюрреалістичного спектаклю "Виставу відмінено", для якого відомий французький режисер Р. Клер зняв фільм "у4нтракт". Картина демонструвалася у перерві між діями спектаклю. Цей факт свідчить про спробу синтезу різних видів мистецтва, які таким чином збагачують і доповнюють одне одного.
Надзвичайно цікаво заявляють про себе у цей період в музичному мистецтві два провідні напрями культури: експресіонізм, представле-
211
ний у творчості Р. Штрауса, А. Шенберга, А. Берга, та футуризм, репрезентований С. Прокоф'євим.
Новаторство творчості С. Прокоф'єва (нагадаємо, що на початку XX ст. футуризм розглядався як мистецтво майбутнього) виявилось в інтонаційному оновленні мелодії та гармонії, що вплинуло на творче переосмислення композитором традиційних музичних форм: опери, балету, симфонії тощо. Серед найвизначніших творів С. Прокоф'єва слід назвати "Класичну симфонію", "Скіфську сюїту", оперу "-Любов до трьох апельсинів", балет "Попелюшка", але особливе місце у творчості композитора посідає балет "Ромео і Джульетта", який став апогеєм майстерності художника.
Починаючи з 30-х років XX ст. мистецтво музики значною мірою збагачує виражальні засоби кінематографа. Так, деякі кіномитці вводили у структуру своїх фільмів фрагменти з класичних музичних творів, деякі - безпосередньо співпрацювали з композиторами, котрі писали музику під конкретну кінострічку. Яскравою ілюстрацією першого варіанта взаємодії музики і кіно є використання Ч. Чаплі-ном у картині "Великий диктатор" "Угорського танцю" І. Брамса, тоді як другу модель цього взаємозв'язку ілюструють приклади співпраці С. Ейзенштейна та С. Прокоф'єва (фільм "Олександр Невський"), Г. Александрова - І. Дунаєвського (фільм "Веселі хлоп'ята"), Ф. Фелліні - Н. Рота (фільм "Дорога"), С. Параджанова - М. Скорика (фільм "Тіні забутих предків") та ін.
Отже, музичне мистецтво навіть при побіжному огляді вражає своєю складністю і багатогранністю. При цьому згадується вислів відомого німецького філософа О. Шпенглера, який вважав музику вищою формою людського пізнання.
ЛІТЕРАТУРА
Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., '1976.
Буало Никола. Искусство поэтическое. - М., 1967.
Волков И. Ф. Творческие методы и художественные
системы. - М., 1989.
Еремеев А. Ф. Границы искусства. - М., 1987.
Идеология, мораль, искусство. - К., 1990.
Кучерюк ^. Ю. Социальные функции искусства //
Эстетика. - К., 1991.
Левчук Л. Т. Західноєвропейська культура XIX ст. //
Історія світової культури. - К., 1994.
Мазепа В. И. Художественная реальность в составе
культуры // Искусство: художественная реальность и
утопия. - К., 1992.
Мінералов Ю. К. "Поезія є перетворення думки" (До
поетики О. О. Потебні) // Філософська і соціологічна
думка. - 1993. - № 3.
Панченко В. Ґ. Мистецтво в контексті культури. -
К.,1998.
Loading...

 
 

Цікаве