WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКультурологія, Етика, Естетика → Живопис - Реферат

Живопис - Реферат

майстра. Здебільшого на полотнах живописця зображені прекрасні жінки на пленері чи у "вишуканому інтер'єрі": "Дівчата в чорному", "Великі купальниці", "Дівчата за піаніно". "Дівчина з віялом" та ін., які ніби уособлюють відомий давньогрецький принцип "кало-кагатії" - єдність добра і краси. Особливе місце у спадщині О. Ренуара займає портрет актриси /Канни Самарі. Це полотно в інтерпретації художника - гімн великій силі жіночості, що була лейтмотивом усієї творчості великого митця.
(назва саме цієї картини, власне, і визначила назву цього напряму), О. Ренуара та ін. Провідні художники-імпресіоністи намагалися передати і відтворити колористичне багатство навколишнього світу. Тому кольорове співвідношення зображуваного несло головне психологічне та естетичне навантаження.
Одним з провідних жанрів імпресіонізму стає пейзаж. Це зумовлює необхідність працювати на натурі - пленері і вимагає від художників вивчення характеру освітлення у різні години доби, урахування особли-востей атмосферних умов, а головне - впливу світла на колір. Імпресіоністичний живопис так віртуозно володів світлом, що міг зафіксувати навіть колір повітря, туману, тіні тощо. Мистецтво імпресіонізму підготувало фундамент для подальшого розвитку живопису кінця XIX ст., зокрема напряму постімпресіонізму, представникамиякого були Ван Гог (1853-1890), Сезанн (1839-1906), Гоген (1848-1903).
Культура і мистецтво XX ст. пов'язані з виникненням феномена модернізму (від фр. тоаете - сучасний, новітній). Поняття "модернізм" слід відрізняти від терміна модерн, який використовують для визначення напряму у мистецтві останнього десятиріччя XIX ст. Отже, модернізм - це художньо-естетична система, що складається на
197
початку XX ст. і об'єднує художників, які знаходилися на позиціях нереалістичної методології:
Детальніше зупинимося на аналізі експресіонізму та сюрреалізму, адже у межах цих двох течій мистецтво живопису посідало одне з провідних місць.
Експресіонізм (від фр. ехргежіоп - вираження) - напрям мистецтва, що виник як своєрідне заперечення імпресіонізму. Його апологетів цікавила не ідея зовнішнього "враження", а внутрішній світ людини, бажання зрозуміти і можливість виразити його. Експресіонізм - це інтернаціональний рух, який сформувався у складний перехідний період між першою та другою світовими війнами і приніс у творчість його провідних представників песимістичне начало: почуття неспокою, страху, розгубленості, трагічного передчуття.
Експресіоністичний живопис був представлений іменами нор-везького художника Е. Мунка (1863-1944) та французького митця Ж. Руо (1871-1958). Через усі їхні твори лейтмотивом проходить тема смерті - провідний мотив експресіоністичного мистецтва, інтерпретований у картинах Ж. Руо "Кладовище", "Розп яття", "Старий король" і фактично на всіх полотнах Е. Мунка - "Крик", "Жах", "Людина-гора", "Танок смерті" та ін. Превалювання темного кольору та певна деформація перспективи на полотнах норвезького художника створювали відчуття страху і безпорадності.
Традиції класичного експресіонізму продовжуються і у другій половині XX ст. Яскравою постаттю експресіоністичного мистецтва у 70-80-ті роки стає А. Райнер - австрійський художник, автор картин "Тіло-пози", "Екстаз", "Маски смерті".
У роботах Е. Мунка, Ж. Руо, сучасних художників-експресіоністів розв'язуються проблеми сенсу буття, людської самотності, не
198
ДАЛІ САЛЬВАДОР
(1904-1989) - видатний іспанський живописець, знакова постать сучасного мистецтва.
Лейтмотивом творчості Далі стала "таємниця людського позасвідомого". Саме в цьому контексті слід сприймати його живописні роботи "Передчуття громадянської війни". "Ринок рабів". "Невидимий бюст Вольтера", "Сон" тощо. Розвиваючи художні орієнтири сюрреалістичного мистецва, С. Далі запропонував оригінальну модель інтерпретації одного з наріжних його мотивів - "мертвого годинника", що зображений на його полотні "Збереження нам'яті": м'які циферблати. Цей прийом дав митцеві можливість наголосити на "позачасовості" сюрреалістичного напряму взагалі та його власної творчості зокрема.
можливості людського єднання і порозуміння. Слід зазначити, що експресіоністичне світовідчуття завжди було притаманним й українській національній самосвідомості. Так, роботи львівського художника О. Мінька - "Відчай", "Мовчання" та "Пересторога" - є новим кроком у розвитку "слов'янської гілки" європейського експресіонізму.
Сюрреалізм (від фр. зиггеаіізте - понадреалізм) - один з основних напрямів мистецтва XX ст., який сформувався у 20-ті роки у Франції. Теоретиком цього напряму був А. Бретон (1896-1966), концепції якого стимулювали творчі пошуки художників-сюрреалістів практично в усіх видах мистецтва. На думку Бретона, творчість - це загадковий процес, що не піддається логічному тлумаченню, тому видатні представники сюрреалізму працювали асоціативним, алогічним методом, використовуючи власні сновидіння.
Не буде перебільшенням зазначити, що найяскравіше сюрреалізм виявився у живопису, адже саме представникам цього виду мистецтва - бельгійцю Р. Магрітту (1898-1967) та іспанцю С. Далі (1904-1989) - сюрреалізм зобов'язаний своєю популярністю.
Однією з провідних тем творів С. Далі є тема зреченості та песимізму, що викликає асоціації з тематичною спрямованістю мистецтва експресіонізму. Вона яскраво представлена у таких творах митця, як "Передчуття громадянської війни", "Палаюча жирафа", "Христос св. Іоанна" та ін.
199
Гідною альтернативою західному модернізму 20-х років став російський та український авангард, представлений такими художників, як В. Каменський (1884-1961), В. Кандінський (1866-1944), М. Бойчук (1882-1937), Д. Бурлюк (1882-1967), О. Богомазов (1880-1930) та ін. Ці митці пов'язували свою творчість з утвердженням національної самосвідомості, але водночас не відокремлювали себе від процесів, що відбувалися в європейському живописі.
Тяжіння живописців 20-х років до практики художніх угруповань можна вважати логічним продовженням традицій, які склалися на межі XIX-XX ст. У зазначений період у середовищі живописців виникли спільні тематичні та жанрові орієнтації (історична проблематика, психологічний портрет тощо), що об'єднували, хоча й умовно, такі яскраві особистості, як А. Рябушкін (1861-1904), Б. Кустодієв (1878- 1927), В. Серов (1865-1911).
Loading...

 
 

Цікаве